Справа № 346/3048/19

Провадження № 6/346/74/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

13 березня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді:                               Махно Н.В.

з участю:секретаря:                                              Гайової Г.Ф.

розглянувши подання головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Атаманова С.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло подання головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Атаманова С.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. У своєму поданні державний виконавець посилається на те, що на виконанні Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження №61063734 з виконання виконавчого листа №346/3048/19 виданий 21.10.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 155724,00 грн. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві  власності  у боржника відсутнє, виконавцем на адресу боржника надсилалися виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не являвся. 10.02.2020 року до Коломийського міськрайонного відділу ДВС поступила заява від ОСОБА_2 про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 в зв`язку з несплатою заборгованості. Згідно акту державного виконавця від 02.03.2020 року ОСОБА_1 в с. П`ядики зареєстрований але на даний час не проживає. 04.03.2020 року згідно відповіді на запит про перетин боржником кордону України встановлено, що ОСОБА_1 перетнув кордон 21.02.2020 року. Тому вважає наявними підстави для встановлення відносно ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України.

Начальник Коломийського міськрайонного ВДВС подав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника ВДВС.

     Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

    Суд,   дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

     Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, право кожного, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

     Згідно із ст. 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну і повертатися у свою країну.

     Статтею 12 Міжнародного пакту про громадські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення, або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

     Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

       Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв`язання спорів у цій сфері регулюється ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Згідно положень даного закону, зокрема статті 6, громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору у передбачених законом випадках; якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язань; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

     Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

     Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

      З огляду на значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

      Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. Як вбачається, з матеріалів справи згідно виконавчого листа №346/3048/19 виданого 21.10.2019 року ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити на користь ОСОБА_2 борг за договором позики у сумі 155 724 грн. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань по сплаті даної заборгованості, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

       Однак, державним виконавцем не надано суду доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання вказаних зобов`язань.

    Крім цього, звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права.

    Надані заявником матеріали не містять доказів направлення на адресу боржника повідомлення про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, інших документів, які б свідчили про направлення повідомлення боржнику (реєстру кореспонденції, зворотних повідомлень).

    Таким чином, у суду немає підстав для висновку про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення.

      За таких обставин, суд вважає, що подання безпідставне, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України, ОСОБА_1 призведе до порушення статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 33 Конституції України. Тому, в задоволенні подання слід відмовити.

     На підставі наведеного, відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 33 Конституції України, керуючись ст.ст. 247 ч.2,  441ЦПК України, суд, -

                                                                 У Х В А Л И В :

    У задоволенні подання -  головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Атаманова С.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспорта громадянина України до виконання ним зобов`язань покладених на нього згідно виконавчого листа №346/3048/19 виданого 21.10.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 155 724,00 гривень - відмовити.            

      Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

     Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Махно Н. В.