УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2008 року     м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді:   Моісеєнко Т.І. суддів   Іщенка В.І.

Полянської В. О. при секретарі:   Алієвій Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії скаргу ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя та визнання дій неправомірними за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою про скасування постанови ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя від 18.07.2008 року «Про відмову у відкритті виконавчого провадження», визнання дій неправомірними, зобов'язання учинити певні дії.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 21 серпня 2008 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 було відмовлено, та рекомендовано заявнику звернутися з адміністративним позовом до суду в порядку адміністративного судочинства. Суд вказав, що статтею 383 ЦПК України, що набрав чинності з 01.09.2005 року, передбачено право учасників виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. А оскільки, на виконанні знаходиться рішення Ленінського районного суду АР Крим від 15 червня 2004 року, то положення вказаної статті не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин і оскарження дій чи бездіяльності при виконанні рішень судів, ухвалених до 01.09.2005 року, повинні розглядатися в порядку статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_2 не погодилась з вказаним судовим рішенням та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення її скарги з задоволенням скарги по суті. Апелянт вказує, що ухвала суду від 21.08.2008р. постановлена з порушенням статей 210, 311 ЦПК України, що призвело до порушення вимог статті 129 Конституції України. Також апелянт просить постановити окрему ухвалу на адресу ГУЮ М.Севастополя та Міністерства юстиції України про

Справа № 22-ц-2242-Ф/08 р.    

Головуючий у першій інстанції Кондрак Н.Й.

Суддя-доповідач  Іщенко В.І.

неналежне виконання рішення Ленінського районного суду від 15.06.2004 року та об'єднати в одне провадження справи № 2-237/05, № 6-45/07, № 6-01/2008, № 4с-14/2008р. для об'єктивного розгляду справи та встановити причини та умови, які сприяють порушенню її прав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні ВДВС Нахімовського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист, який видано відповідно до рішення Ленінського районного суду АР Крим від 15.06.2004 року.

Цивільний процесуальний кодекс України, який діє на теперішній час. набрав чинності з 01.09.2005 року, і його дія розповсюджується на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності і колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що його дія не може поширюватися на правовідносини, які виникли до 01.09.2005 року.

Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного кодексу України учасники виконавчого провадження(крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правильність висновку суду першої інстанції про необхідність звернення до суду ОСОБА_2 в порядку ст.181 КАС України, оскільки її заяву не належить розглядати в порядку цивільного судочинства і вважає ухвалу суду правильною та обгрунтованою, постановлен)' з дотриманням норм процесуального права, з належним урахуванням всіх суттєвих обставин по справі та наданням належної правової оцінки доказам по справі, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування оскаржуваного нею судового рішення.

На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.