КОПІЯ
Категорія статобліку - 2.30
Справа № 2а-7812/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2009 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук Н.В.
при секретарі - Михалевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради незаконними та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.01.2008 р. на об'єкт незавершеного будівництва (літ.Р) площею 887,4м2 , 50% готовності, що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Праці, 6.
Позивач підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити їх повністю, визнавши дії відповідача незаконними та зобов'язавши його вчинити певні дії по здійсненню реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (літ.Р) площею 887,4м2 , 50% готовності, що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Праці, 6.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що подані Позивачем документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.01.2008 р. визнано дійсним договір купівлі-продажу від 20.11.2007 р. об'єкту незавершеного будівництва (літ.Р) площею 887,4м2, 50% готовності, розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Праці, 6, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів», визнано право власності за позивачем.
26.02.2008р. Позивач звернувся до Відповідача зі замовленням № 2129/07 про реєстрацію прав власності на вищевказане нерухоме майно.
Однак, Відповідачем листом № 3633 від 26.03.2008 р. відмовлено Позивачу в реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (літ.Р) площею 887,4м2, 50% готовності, що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Праці, 6, з мотивацією, що об'єкт нерухомості, якого стосується спір, був отриманий ВАТ «Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів» в якості внеску до статутного фонду його засновником - Державною корпорацією «Укрмонтажспецбуд», однак в реєстраційній справі відповідача дані щодо оформлення та державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості та ВАТ Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів.
Відповідач зазначає, що оскільки згідно приписів ст.319 Цивільного кодексу України лише власник має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а, в даному
випадку, власником об'єкту незавершеного будівництва (літ.Р) площею 887,4м2, 50% готовності по пр.Праці, 6 в м.Дніпропетровську, є Державна корпорація «Укрмонтажспецбуд», таким чином у нього відсутня можливість здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, саме рішенням суду за ОСОБА_2 визнано право власності на об'єкту незавершеного будівництва (літ.Р) площею 887,4м2, 50% готовності, що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Праці, 6.
Відповідно до п.1.4. Наказу Положення Мінюсту України від 07.02.2002р. № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" компетенцією Відповідача є виключно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, тобто внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлювальних документів.
Перелік правовстановлювальних документів передбачений Додатком 1 до вищезазначеного Положення, п. 10 якого, передбачено, що правовстановлюючим документом, зокрема, є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України № 19-32/30 від 22.06.2007 р. «Щодо надання роз'яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна» визначено, що Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Окрім того, в цьому ж роз'ясненні зазначено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності... Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, рішення суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Проте, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002р. передбачено процедуру реєстрації та порядок прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову у такій реєстрації.
Так, у п. 3.3 зазначеного Положення вказаний вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав власності. Відповідачем, при розгляді замовлення позивача, застосовано четверту підставу - подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Відмова обґрунтована відсутністю права власності за попереднім власником - ВАТ «Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів» - з яким ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу зазначеного вище об'єкту незавершеного будівництва (літ.Р).
На підтвердження або спростування викладених обставин, під час розгляду справи, судом запропоновано сторонам надати відповідні докази, з урахуванням приписів ст.71 КАС України.
Відповідачем для доручення до матеріалів справи надано копію телефонограми прокуратури Дніпропетровської області від 10.08.2009 р. щодо витребування інвентарної справи стосовно об'єкту, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Праці, 6 (стара адреса: вул.Запорізьке шосе,7км) у зв'язку з проведенням перевірки.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження інформації стосовно власника об'єкту, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Праці, 6, а також не надано доказів щодо вжиття всіх можливих заходів з цього приводу (звернення до прокуратури Дніпропетровської області для з'ясування причин та підстав витребування матеріалів інвентарної справи, ознайомлення з матеріалами наглядового провадження, звернення зі запитом до ВАТ «Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів» стосовно набуття права власності, тощо).
Позивач лише звернувся до суду з клопотанням про здійснення запиту до КП «МБТІ» - відповідача по справі - для з'ясування причин та підстав витребування матеріалів інвентарної
справи, в якому ухвалою суду від 12.11.2009 р. відмовлено, як у необґрунтованому та безпідставному, оскільки відповідачем з цього приводу вже надана інформація.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем вжито всіх відповідних та можливих заходів в межах своєї компетенції та наданих повноважень, а також доведено, що здійснення реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (літ.Р) площею 887,4м2, 50% готовності, розташований по пр.Праці, 6 в М.Дніпропетровську, за ОСОБА_2 на підставі наявних документів не можливе.
Відповідно до ч.4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
03.08.04 р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та їх обмежень, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів що до нерухомості (ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").
Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема і рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Проте, у ч.1 ст.24 зазначеного Закону наведений вичерпний перелік підстав у відмові державної реєстрації права. Однією з таких підстав є, саме, не відповідність поданих документів вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або подані документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону і до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, відмова відповідача в реєстрації права власності позивача ґрунтується на законі та відповідних нормативних документах.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача-1, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані представниками сторін у судовому засіданні пояснення, а також докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, що КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» доведено правомірність своїх дій, а позовні вимоги ОСОБА_2 не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 09.12.2009р.