Справа № 694/2187/19

               провадження № 2/694/28/20

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                        І М Е Н Е М У К Р А І Н И

12.03.2020 року м. Звенигородка

року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд, Черкаської області в складі

Головуючого судді: Дудніченко В.М.

При секретарі: Літвін Н.М.

З участю:

Представника позивача – Настич О.В.

Відповідача: ОСОБА_1 .

Представника відповідача адвоката:Полежака В.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені Звенигородського районного суду цивільну справу за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна,-

в с т а н о в и в:

       Представник позивача Настич О.В. просить суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуте майно (надміру виплачену пенсію) у сумі 30867,46 грн. на користь головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області, мотивуючи тим, що Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 у адміністративній справі 2340/3196/18 позов ОСОБА_1  задоволено повністю та зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1  перерахунок пенсії, з урахуванням доплати за кожний повний рік роботи понад 20 років в розмірі 1% заробітку з 01.01.2018. 

       На виконання судового рішення, враховуючи правову оцінку надану судом у його мотивувальній частині та враховуючи положення частини 2 статті 56 Закону № 796 зі змінами внесеними Законом №2148 Головним управлінням розпорядженням 143255 від 20.06.2019 починаючи з 01.01.2018 Відповідачу проведений перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796 на умовах частини 2 статті 27 Закону № 1058.

       У наслідок проведеного перерахунку розмір пенсії за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 сума переплати пенсії склала 30867 грн. 46 коп..

       Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Полежака В.Ф. позов не визнають, мотивуючи тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області умисно ухиляється від виконання Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 у адміністративній справі 2340/3196/18, будь яких умисних дій на нарахування пенсії зі сторони ОСОБА_1 не було.

       Судом встановлено наступні факти та правові відносини.

       Протоколом №613 від 05.03.2001 управління соціального захисту населення Звенигородської районної держадміністрації Зінченко Степану Андріяновичу з 14.08.2001 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.07.2011 у адміністративній справі №2-а-4417/11 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити нарахування ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796- XII та абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (20 років - для чоловіків) та здійснити виплату з 17.11.2010, з урахуванням проведених виплат.

       Постанова Звенигородського районного суду від 20.07.2011 залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011.

       На виконання судових рішень управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі розпорядженням 143255 від 24.10.2012 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зміною розміру надбавки (18 років) за понаднормативний стаж. З 17.11.2010 підвищення за рішенням суду встановлено і перераховувалось, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, на відповідний період..

       Не погоджуючись із прийнятим Звенигородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України рішенням, щодо зазначеного перерахунку ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

       Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 у адміністративній справі 2340/3196/18 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, з урахуванням доплати за кожний повний рік роботи понад 20 років в розмірі 1% заробітку з 01.01.2018.

       На виконання судового рішення позивачем було нарахована пенсія та розмір пенсії з доплатами відповідача становив:

- з 01.01.2018 року,- 3993.87 грн.

- з 01.04.2018 року,- 4008.38 грн.;

- з 01.12.2018 року,- 4025.45 грн.;

- з 01.03.2019 року,- 4596.63 грн.

       Позивачем була повторно проведено перерахунок пенсії відповідача та визначений розмір пенсії з 01.01.2018 року,- 2395.80 грн..

       Відтак, проаналізувавши надані докази суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

       Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

       Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

       Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

       Згідно ч.1 ст.50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

       Статтею 102 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

       В силу ст.103 Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).

       Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

       Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13.

       В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_1 вчинив будь-які зловживання зі свого боку або подав до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області недостовірні дані під час нарахування та виплати йому пенсії.

       Щодо тверджень представника позивача про наявність не застосування ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796- XII суд виходить з наступного.

        Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

       У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року ЗІ-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

       Таким чином, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зміни, що ним вносять до інших законодавчих актів України, не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, на вирішення яких була прийнята постанова Звенигородським районним судом Черкаської області 20.07.2011 у справі 2а-4417/11.

       За таких обставин, враховуючи те, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_1 коштів у розмірі 30867.46 грн., яка є пенсійною виплатою, поверненню Головному управлінню пенсійного фонду України в Черкаській області не підлягає, тому суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

       На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України, ст.50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ст.ст. 102, 103 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в  Черкаській області до   ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна - відмовити.        

       Відповідно до вимог ст.272 ЦПК України копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи або за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 13.03.2020.

Суддя