< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2010 року Справа № 2а-128/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Ясенової Т.І.
при секретарі –Басистому О.В.
за участю:
представника позивача: участь не приймав
відповідача: участь не приймав
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить припинити підприємницьку діяльність відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення вимог п.2 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування”, відповідачем більше одного року не подано до органу державної податкової інспекції податкову звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить припинити підприємницьку діяльність відповідача (а.с.9).
Відповідач в судове засідання не з’явився.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою –підприємцем.
Судом на адресу відповідача, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, направлялись судові повістки, проте були повернуті на адресу суду поштовим відділенням з довідками пошти про неможливість вручення (а.с.12).
Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності сторін.
Суд, дослідивши доводи позивача, письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII (далі за текстом –Закон №509-XII) контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів покладено на податкові інспекції.
Права органів державної податкової інспекції закріплені ст.11 Закону №509-XII, зокрема, п.17 ч.1 цієї статті встановлює право державної податкової інспекції звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідний обов’язок закріплює і ч.1 ст.13 Закону України №509-XII, відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Таким чином, чинним законодавством надано право державній податковій інспекції на звернення до суду з адміністративним позовом про скасування державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1, зареєстрована у виконавчому комітеті Світловодської міської ради 31.05.2001р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи (а.с. 6).
31.05.2001р. відповідач зареєстрована як платник податків та взята на облік в органах ДПС, що підтверджується витягом з бази Світловодської ОДПІ. (а.с.4).
Відповідно до довідки Світловодської ОДПІ №522 від 20.01.2010р., станом на 20.01.2010р., відповідач не має заборгованості зі сплати податків (а.с. 7).
Згідно акту головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб №22/1720Л від 24.12.2009р., останню податкову звідність відповідач подав до Світловодської ОДПІ у січні 2002 року (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому ст.67 Конституції України встановлює, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Статтею 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (далі за текстом –Закон №1251-ХІІ) встановлено обов’язок платників податків і зборів (обов’язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15.05.2003р. №775-IV (далі за текстом –Закон №775-IV) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно –правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб –підприємців.
Пунктом 1 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цим Кодексом –за рішенням суду.
Відповідно до п.1 ст.247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону. До нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації.
Згідно ст.46 Закону №775-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця крім іншого проводиться у разі: постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, у тому числі, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що відповідач протягом періоду, що перевищує один рік, не звітує до податкових органів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону №775-IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи —підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця.
Отже копія постанови, в день набрання нею законної сили, має бути направлена Державному реєстратору Виконавчого комітету Світловодської міської ради.
Згідно п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р. №7-93 Олександрійська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Зважаючи на викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1).
Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити Державному реєстратору Виконавчому комітету Світловодської міської ради для виконання вимог ст.49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено –22.02.2010р.
Суддя Т.І. Ясенова