Справа № 2-192/2011

РІШЕННЯ

іменем України

16 лютого 2011 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Іваненко І.В.

при секретарі Пазенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом.

В обгрунтування своїх вимог указує , що 03 травня 2007 року між сторонами був укладений договір довічного утримання, відповідно до якого позивач передав відповідачці у власність належний йому будинок у АДРЕСА_1 , а відповідачка зобов`язалася довічно утримувати позивача, зокрема забезпечувати умови проживання, триразове харчування , грошове утримання в сумі 200 гривень на місяць , надання побутових послуг щодо прання білизни, ремонту побутової техніки , забезпечення потреб у відпочинку , купування ліків на суму до 70 гривень на місяць. Указує , що протягом діє договору відповідачка виконувала свої обов`язки неналежно, її дії щодо утримання позивача носили несистемний , епізодичний характер.

Просить розірвати указаний договір з підстав неналежного невиконання набувачем своїх обов`язків за ним та повернути й визнати за ним право власності на указане домоволодіння.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав.

Відповідачка вимоги не визнала ,указала, що належно виконувала свої обов`язки , а саме в міру потреб позивача і його прохань надавала йому продукти харчування, гроші, побутові послуги , ліки. Пояснила , що насправді не бажає його хати ,оскільки її дії були продиктовані добрим ставленням до позивача . Бажає повернути свої кошти , витрачені на утримання позивача , у зв`язку з чим буде звертатися до суду з окремим позовом про це. Визнала , що системно грошей в сумі по 200 грн в місяць не давала , хоча час від часу по потребі позивача давала кошти в різних сумах (10, 20 ,50 гривень), що документально підтвердити не може. Зазначила , що сплачувала комунальні платежі за домоволодіння. Визнала , що постійного триразового харчування не забезпечувала , однак купувала позивачеві продукти харчування , яких мало б вистачити на достатнє харчування. По потребі позивача прала його білизну, купувала ліки. Також надала позивачеві телевізор, холодильник , які після сварки з ним забрала назад.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав , що є знайомим позивача , інколи заходить до нього додому, однак відповідачки там ніколи не бачив.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні показали , що на їхню думку, відповідачка належно й добросовісно виконує свої обов`язки за договором довічного утримання, хоча деталей вони не знають. Вважають, що позивач зловживає своїм правом.

Відповідно до ст.744-758 ЦК України , за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві ) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи , на користь якої він був укладений , у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків , незалежно від його вини. У разі розірвання договору довічного утримання (догляду ) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором , відчужувач набуває право власності на майно , яке було ним передане ,і має право вимагати його повернення.

Заслухавши сторони , свідків, вивчивши матеріали справи , суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 03 травня 2007 року між сторонами був укладений договір довічного утримання, відповідно до якого позивач передав відповідачці у власність належний йому будинок у АДРЕСА_1 , а відповідачка зобов`язалася довічно утримувати позивача, зокрема, крім іншого , забезпечувати умови проживання, триразове харчування , грошове утримання в сумі 200 гривень на місяць, надання побутових послуг щодо прання білизни , ремонту побутової техніки, забезпечення потреб у відпочинку купування ліків на суму до 70 гривень на місяць.

Суд встановив, що дії відповідачки щодо утримання позивача носили не системний , як того вимагають умови договору, а епізодичний характеру , зумовлений ситуативними потребами позивача. Суд встановив , що системного грошового утримання в сумі 200 гривень відповідачка не надавала , системного триразового харчування не забезпечувала.

Таким чином, суд встановив факт неналежного виконання відповідачкою своїх обов`язків за договором довічного утримання, відтак позов має бути задоволений.

Керуючись указаним вище , а також ст. ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Договір довічного утримання від 03 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Дудкою В.І. , розірвати.

Повернути ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на домоволодіння у АДРЕСА_2 з прибудовою , сарай Б, погріб В, огорожу №1-3, колодязь №4, свердловину №5).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 45 гривень 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з моменту його оголошення шляхом подання до суду першої апеляційної скарги.

Головуючий І.В. Іваненко