Справа № 524/641/20

Провадження №2-а/524/97/20

                                        РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                

16.03.2020 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Вінтоняк Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до інспектора СРПП № 2 Бердичівського ВП лейтенанта поліції Семенюка Дмитра Вадимовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вищезазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що постановою, складеною інспектором СРПП № 2 Бердичівського ВП лейтенантом поліції Семенюком О.В., від 28 січня 2020 року, серія БАА № 526211, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він, керуючи транспортним засобом Volvo FM 42, державний номерний знак НОМЕР_1 , 28.01.2020 року о 19 год. 25 хв. по вул. Житомирській в м. Бердичів, проігнорував вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п.п. 8.4 ПДР України.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що постанова є незаконною, так як відповідачем не враховано того, що відповідно до товарно-транспортних накладних позивач мав зробити розвантаження нафтопродуктів на АЗС № 05/005 в м. Бердичеві, вул. Петровського, 2, рух до якої можливий тільки в дії даного дорожнього знаку. Відповідно до погоджених маршрутів руху транспортного засобу Volvo FM 42, державний номерний знак НОМЕР_1 , прописано рух даного транспортного засобу через м. Бердичів, а також додатково зазначено про можливий проїзд територією міст та селищ по дорогам та вулицям згідно товарно-транспортної накладної призначення вантажу.

Також у позовній заяві позивач посилався на те, що відповідачем порушена процедура розгляду справи, а саме інспектор незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, не надав можливості позивачу скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст. 278, 279 КУпАП.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив скасувати постанову від 28 січня 2020 року, серія БАА № 526211, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, витребувано документи, запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

24 лютого 2020 року позивачем подано до суду клопотання про приєднання додаткових доказів та заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року у клопотанні позивача ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

12 березня 2020 року від Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області надійшла копія оскаржуваної постанови.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 січня 2020 року інспектором СРПП № 2 Бердичівського ВП лейтенантом поліції Семенюком О.В. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серія БАА № 526211, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

З постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 526211 вбачається, що 28.01.2020 року о 19 год. 25 хв. по вул. Житомирській в м. Бердичів, водій, керуючи вантажним транспортом – автомобілем Volvo FM 42, державний номерний знак НОМЕР_1 , проігнорував вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п.п. 8.4 ПДР України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п. 3.3 ПДР України дорожній знак "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Однак, за приписами цього пункту ПДР України, не поширюється дія знаків: 3.1-3.8, 3.11 на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював перевезення вантажу за погодженим маршрутом, що вбачається з подорожнього листа №908237, товаро-транспортних накладних, а саме: відповідно до товарно-транспортної накладної № 2204 від 27 січня 2020 року пункт розвантаження АГЗС № 20 Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 69а; товарно-транспортної накладної № 2203 від 27 січня 2020 року - пункт розвантаження АГЗС № 05/006 Житомирська область, м. Бердичів, вул. Елінг, 8; товарно-транспортної накладної № 2204 від 27 січня 2020 року - пункт розвантаження АГЗС № 20 Житомирська область, м. Бердичів, вул. Петровського, 2. (а.с.22-24).

На підтвердження того, що маршрут попередньо було погоджено у встановленому законом порядку, позивачем надано Погодження № 13538902-5505 НВ маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів від 07.10.2019 року, строк дії якого з 07.10.2019 року по 03.04.2020 року, Погодження № 13538902-5504 НОМЕР_2 маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів від 07.10.2019 року, строк дії якого з 07.10.2019 року по 03.04.2020 року, які затверджені командиром Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Борзенком О.В. (а.с. 26 – 29).

Відповідно до вищевказаних маршрутів руху транспортного засобу Volvo FM 42, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 , дозволено проїзд територією міст та селищ по дорогам та вулицям згідно товарно-транспортної накладної призначення вантажу.

Таким чином, ОСОБА_1 доведено факт здійснення доставки вантажу згідно встановленого маршруту, а відтак дія знаку 3.3. ПДР України "Рух вантажних автомобілів заборонено" у даному випадку не поширюється на транспортний засіб, яким керував позивач.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1).

Суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі не надано жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Посилання позивача на те, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, так як постанова інспектором винесена на місці, не можуть бути прийняті судом, з огляду на наступне.

Законом України від 14 липня 2015 року №596-УІІ «Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Так, відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Отже, винесення інспектором постанови про накладання адміністративного стягнення на місці відповідає вимогам закону.

Відтак, приймаючи до уваги положення  ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 2 Бердичівського ВП лейтенанта поліції Семенюка Дмитра Вадимовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №526211 від 28 січня 2020 року, винесену інспектором СРПП № 2 Бердичівського ВП лейтенантом поліції Семенюком Дмитром Вадимовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:                                                                        Н.Д. Вінтоняк