П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 541/1494/18

Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

суддів - Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду-виїзду «Чонгар» лейтенанта Дмитренко Олега Юрійовича про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до старшого прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду-виїзду «Чонгар» лейтенанта Дмитренко Олег Юрійовича про скасування постанови №000071 від 07.07.2018 року.

Cвої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної постанови.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що старшим прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду-виїзду «Чонгар» лейтенантом Дмитренко О.Ю. винесено постанову №000071 від 07.07.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Постанову відповідач мотивував тим, що 06.07.2018 року, приблизно о 23-00 годині ОСОБА_1 здійснив в`їзд на тимчасово окуповану територію України через автомобільний міст, який знаходиться поблизу паромної переправи «Крим», чим порушив порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України, чим порушив вимоги п.3 Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою КМУ від 04.06.2015 р. №367.

Так, за правилами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із ст. 222-1 КУпАП, органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;

інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.

Відповідно до абзацу п`ятого частини третьої Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.09.2013р. № 898, від імені Держприкордонслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 222-1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення мають право: старші змін прикордонних нарядів, старші прикордонних нарядів у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Отже, старші прикордонних нарядів у пунктах контролю при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Державної прикордонної служби України та не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах.

Таким чином, належним відповідачем в адміністративній справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї повинен бути відповідний орган Державної прикордонної служби України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Разом з тим, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог процесуального закону, та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, пред`явлений до старшого прикордонних нарядів у пункті контролю, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі другого відповідача.

За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.

Однак, як вбачається до матеріалів справи, судом першої інстанції не приймалось ухвали про залучення до участі у справі другого відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції прийнято правильне по суті рішення, але з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 272, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2019 року - змінити в частині підстав для відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Запорожан

Судді: Н.В. Вербицька

О.В. Джабурія