ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2010 р. Справа № 2-а-5431/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Мазуренко Т.В. - представник за довіреністю;
відповідача : Гришков В.О. - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд"
до: Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
В грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «КСК-Інтертрейд» з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що за результатами перевірки Житомирської філії ТОВ «КСК-Інтертрейд», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, яка проводилась в червні-липні 2009 року, відносно філії було винесено податкові повідомлення-рішення від 31.07.2009 року за №000194/2301/0 на суму 44036 та №0001932301/0 на суму 22316 грн.
За результатами розгляду скарг позивача на вказані рішення, податковим органом в їх задоволенні було відмовлено, а також прийнято додаткові повідомлення-рішення із тією самою сумою податкового зобов’язання що й первинні.
Не погоджуючись з мотивацією відповідача щодо виявлених в ході перевірки порушень позивач звернувся до суду з вимогами про визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.
В позовній заяві зазначено, що безпідставними є висновки податкового органу щодо завищення товариством валових витрат за операціями з ТОВ ІВК «Орбіта» та ТОВ «КБС Промоптторг» на тій підставі, що відносно ТОВ ІВК «Орбіта» до ЄДРПОУ внесено запис про визнання банкрутом, а відносно ТОВ «КБС Промоптторг» запис про відсутність за місцем знаходження.
На думку позивача встановлені відповідачем порушення відсутні, оскільки на момент проведення господарських операцій із вказаними підприємствами, останні були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ.
Не погоджується позивач також із висновком податкової інспекції про завищення валових витрат на підставі того, що вартість послуг по виготовленню та розповсюдженню буклетів ТОВ ІВК «Орбіта» та ТОВ «КБС Промоптторг» останніми не були задекларовані. При цьому позивач посилається на те, що відповідальність за не відображення цими організаціями господарських операцій з контрагентами повинна покладатись безпосередньо на них.
З цих самих підстав позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення щодо визначення суми ПДВ, окрім того, вказуючи на необґрунтованість висновку відповідача, про те, що виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції, а саме буклетів з інформацією про продукцію ТОВ «КСК-Інтертрейд», не пов’язане з його господарською діяльністю, а тому відповідні витрати позивачем безпідставно віднесено до суми податкового кредиту.
Також позивач вказує, що зазначені буклети не є рекламою, а є засобом донесення інформації безпосередньо клієнтам філії, а тому «план заходів на проведення рекламної акції» і «кошторис витрат на проведення рекламної акції», як того вимагали перевіряючі позивач не розробляв.
Стосовно завищення Житомирською філією ТОВ «КСК-Інтертрейд» валових витрат на суму перерахованого нею ТОВ «КСК-Інтертрейд» збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, позивач зазначає, що перевіряючими не взято до уваги те, що ТОВ «КСК-Інтертрейд», як головна організація, суму збору до валових витрат не відносила, а тому факт недоотримання бюджетом збору – відсутній.
В судовому засіданні представник позивача - Мазуренко Т. В. позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на викладене в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 64-65). Зазначив, що дії ДПІ у м. Житомирі при проведенні перевірки та при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, з довідки АА №021648 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «КСК-Інтертрейд» зареєстровано як юридичну особу з 21.03.2006 року (а.с. 43)
На підставі рішення Загальних зборів учасників товариства (протокол №5 від 07.06.2007 року) було створено відокремлений структурний підрозділ ТОВ «КСК-Інтертрейд» - Житомирську філію зареєстровану в ЄДРПОУ 07.06.2007 року, без права юридичної особи, що вбачається з наявної в матеріалах справи копії відповідної довідки № 1038 (а.с. 44).
Видом діяльності Житомирської філії товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Інтердрейд» визначено оптову та роздрібну торгівлю алкогольними та іншими напоями.
У червні-липні 2009 року дана філія була перевірена ДПІ у м. Житомирі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.06.2007 року по 31.03.2009 року, наслідки перевірки знайшли своє відображення в Акті від 22.07.2009 року №4431/23-1/35200280/0110.
З Акту вбачається, що перевіркою встановлено завищення філією валових витрат на суму 125682 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 31421 грн.
В обґрунтування зазначених сум перевіряючими зазначено, що підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати по виготовленню та розповсюдженню буклетів продукції ТОВ «КСК-Інтертрейд» в сумі 89427 грн. При цьому податковий орган посилається на те, що дана сума була внесена філією до валових витрат на підставі актів виконаних робіт ТОВ ІВК «Орбіта» на загальну суму 89262 грн. та ТОВ «КБС Промоптторг» на загальну суму 18050 грн.
За даними інформаційних ресурсів ДПА України, встановлено, що ТОВ ІВК «Орбіта» не задекларовано відповідні зобов’язання з ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд», окрім того відповідно до облікової картки Державним реєстратором внесено запис про визнання даного товариства банкрутом. В свою чергу відносно ТОВ «КБС Промоптторг» аналогічно внесено запис про відсутність його за місцем знаходження.
Одночасно, податковий орган в акті вказує на те, що відображення витрат на проведення рекламних заходів, в даному випадку виготовлення та розповсюдження буклетів, можливе лише за наявності відповідних підтверджуючих документів. При цьому, перевіряючі посилаються на Закон України «Про рекламу», відповідно до якого обов’язковою умовою для включення витрат на проведення рекламних заходів до складу валових є виключно рекламний характер таких заходів. В акті наведено також перелік документів необхідних для проведення рекламної акції, яких перевіряючим надано не було.
В акті також зазначено, що буклети містять інформацію про продукцію виробників лікеро-горілчаних виробів та не вказано жодної інформації про ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд», що не дає підстав включення витрат на їх виготовлення та розповсюдження до складу валових витрат.
Як порушення визначено також завищення філією податкового кредиту за перевіряємий період на суму 14877 грн., внаслідок віднесення до його складу податку з вартості послуг по виготовленню та розповсюдженню буклетів, оскільки дані послуги не пов’язані з веденням її господарської діяльності.
Окрім того, на думку перевіряючих, філією безпідставно віднесено до валових витрат суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 36255 грн., оскільки філія не є платником цього збору.
Відповідно до наведеного, в акті зазначено на порушення філією положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п.п.5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5), Закону України «Про податок на додатну вартість» (п.п. 7.4.1. та 7.4.5. п.7.4 ст. 7), а також Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п.п.3.1.3. п. 3.1 ст.3, п.п. 4.2.1. п.4.2 ст.4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 7.1. ст.7, п.п. 8.1.1 п.8.1. ст.8, п.п. 20.3.2. п. 20.3 ст.20, п.22.3 ст. 22).
Даний акт став підставою для винесення відносно Житомирської філії ТОВ «КСК-Інтертрейд» податкових повідомлень-рішень від 31.07.2009 року за №000194/2301/0 на суму 44036 грн. та №0001932301/0 на суму 22316 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Житомирська філія ТОВ «КСК-Інтертрейд» звернулась зі скаргою до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, розглянувши яку, остання залишила оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами розгляду скарг на вказані рішення до ДПА у Житомирській області та ДПА України, податковими органами в їх задоволенні було відмовлено, а також прийнято додаткові повідомлення-рішення за №№ 000194/2301/1, 000194/2301/2, 000194/2301/3 та №№000193301/1, 000193301/2, 000193301/3 із тією самою сумою податкового зобов’язання що й первинні.
Узагальнюючи наведене, судом встановлено, що спірні відносини склалися між сторонами навколо поліграфічної продукції, а саме буклетів з інформацією про продукцію ТОВ «КСК-Інтертрейд», які виготовлялись та розповсюджувались ТОВ ІВК «Орбіта» і ТОВ «КБС Промоптторг» на договірній основі та відображення філією відповідних господарських операцій у податковому обліку, а також навколо віднесення ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд» до валових витрат сум збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, в той час філія не є платником такого збору.
Суд вважає, що висновки акту перевірки не обґрунтовані, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковими органами в порушення статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість», частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому суд виходить із наступного.
Так, 01.04.2008 року, 02.05.2008року, 01.06.2008року між ТОВ ІВК «Орбіта» та Житомирською філією ТОВ «КСК Інтертрейд» укладено договори про надання послуг, за умовами яких ТОВ ІВК «Орбіта» прийняло на себе зобов’язання з виготовлення та розповсюдження на території України поліграфічної продукції з інформацією про продукцію ТОВ «КСК-Інтертрейд» (а.с.94-95, а.с. 99-100, а.с. 104-105).
Аналогічний договір від 01.07.2008 року № 7/08 філією було укладено також з ТОВ «КБС Промоптторг» (а.с. 89-90).
Договорами також визначено, що їх виконання оформлюється актами виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.
ДПІ у м. Житомирі безпідставно не прийняті в підтвердження складу валових витрат філії акти виконаних робіт, оформлені на виконання вищевказаних угод.
В силу статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.
Як на момент здійснення перевірки, так і на момент розгляду справи в суді зазначені договори є чинними. Протилежне відповідачем не доведено, як і те, що ним оскаржена їх відповідність вимогам закону.
Аналізом актів виконаних робіт, виданих товариствами ІВК «Орбіта» та «КБС Промоптторг» на виконання умов відповідних договорів, встановлено, що всі акти відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів визначених у частинах 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валових витрат не можуть бути віднесені будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Із змісту наведених норм слідує, що за Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” всі фактично здійснені витрати платника податку є прямо пов'язані із такою діяльністю, про що свідчить те, що законодавець у тексті наведених вище норм Закону вжив слова “будь-які витрати”. Лише у разі, якщо у п. 5.3-5.8 цього Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, то таке включення є неправомірним. Проте в п. 5.3-5.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено жодних обмежень щодо віднесення до складу валових витрат, витрати на виготовлення інформаційних буклетів.
Крім того, з наявних в матеріалах справи довідок ЄДРПОУ вбачається, що на момент укладення вказаних договорів та проведення господарських операцій Житомирською філією ТОВ «КСК-Інтертрейд» із товариствами ІВК «Орбіта» та «КБС Промоптторг», обидва були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додатну вартість.
Наведене підтверджується також даними з офіційного веб-сайту ДПА України, відповідно до яких датою анулювання свідоцтв даних товариств за ініціативою податкової є 17.07.2009 року. Тобто вказані вище договори були укладені раніше, що в свою чергу спростовує посилання податкового органу в акті перевірки на ту обставину, що відносно товариств ІВК «Орбіта» та «КБС Промоптторг» в ЄДРПОУ внесено запис про визнання банкрутом та відсутністю за місцем знаходження, відповідно.
Суд не погоджується також з позицією відповідача стосовно не задекларування ТОВ ІВК «Орбіта» відповідних зобов’язань з ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд», як підстави виключення витрат на надані ними послуги зі складу валових витрат філії позивача.
Так, суд виходить зі змісту ст. 61 Конституції України, відповідно до положень якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не подача податкової звітності, відсутність за місцем знаходження (юридичною адресою) контрагента позивача не може свідчити про недійсність угод, укладених та виконаних з моменту державної реєстрації контрагента до моменту виключення його з державного реєстру, а відтак не позбавляє юридичної сили та правового значення виданих на виконання таких угод актів виконаних робіт.
Виходячи із наведеної норми, відповідальність за не відображення товариствами ІВК «Орбіта» та «КБС Промоптторг» в податковому обліку господарських операцій з ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд» покладається безпосередньо на них і не може мати будь-яких правових наслідків для філії, оскільки остання також не повноважна і не зобов’язана контролювати правильність ведення податкового та бухгалтерського обліків своїми контрагентами.
Що стосується суми ПДВ за надані товариством ІВК «Орбіта» послуги ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд» щодо виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції, а саме буклетів з інформацією про продукцію ТОВ «КСК-Інтертрейд», то вказана сума була віднесена філією до податкового кредиту, що в подальшому було визнано податковим органом як порушення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, відповідно позиції ДПІ у м. Житомирі, виготовлені буклети не використовуються у господарській діяльності філії.
Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість». За загальним правилом, установленим пунктом 1.7 статті 1 даного Закону, податковий кредит – це сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.
Відповідно до положень п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (робіт, послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що підставами включення до податкового кредиту суми 14 877 грн. є податкові накладні від 30.04.2008 року за №1126 на суму ПДВ – 3983 грн. та від 30.06.2008року №1766 на суму ПДВ – 6507 грн., а також від 31 травня 2008 року №1499 на суму ПДВ – 4387 грн. (а.с. 93, 98, 103).
В свою чергу, визначення господарської діяльності закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За даним визначенням – це будь-яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків заступник директора ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд» ОСОБА_1 і старший державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у м. Житомирі ОСОБА_2, суду пояснили, що до акту перевірки були долучені копії буклетів, які містили лише інформацію про продукцію виробників лікеро-горілчаних виробів.
Свідок ОСОБА_2 в своїх поясненнях не спростувала існування на час перевірки, а також використання філією буклетів, які поряд із наведеною інформацію про виробників лікеро-горілчаних виробів містили також відомості про ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд».
В судовому засіданні суд оглянув оригінали буклетів про які зазначали як свідки, так і представник позивача та встановив, що підприємством використовувались буклети як з відомостями про нього так і без таких, що перевіряючими не було взято до уваги.
На обставину, що дані буклети використовувались в господарській діяльності підприємства, вказує наявний в матеріалах справи аналіз продажу продукції Житомирською філією ТОВ «КСК-Інтертейд», з якого прослідковується збільшення продажу продукції у відповідний період (а.с.136).
Окрім того, суд не вбачає будь-яких інших можливих сфер використання ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд» інформаційних буклетів, навколо яких виник спір, окрім як господарська діяльність підприємства.
За таких обставин, суд вважає безпідставним твердження податкового органу щодо завищення підприємством податкового кредиту на суму ПДВ з послуг, отриманих від ТОВ ІВК «Орбіта».
Що стосується включення ЖФ ТОВ "КСК-Інтертрейд" до складу валових витрат суми коштів, перерахованих для сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, то судом зазначається наступне.
Філія є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташована поза місцезнаходженням останньої та здійснює всі або частину її функцій, тобто є платником податку на прибуток у розумінні п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (п.п. 2.1.3 п. 2.1 статті 2 в редакції Закону України від 18.11.97 р. № 639/97-ВР).
Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарську діяльність визначено як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Таким чином, для цілей оподаткування прибутку підприємств під «господарською діяльністю» даний закон розуміє безпосередню діяльність особи (основного підприємства - платника податку на прибуток), яка може здійснюватися в тому числі через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, і поняття «господарської діяльності» не включає в себе господарську діяльність відокремлених підрозділів особи, яким є філія. З цього випливає, що діяльність філії є безпосередньою господарською діяльністю платника податку – юридичної особи, відокремленим підрозділом якої є філія.
Однак, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» філіям платника податку на прибуток надано статус платника податку на прибуток, який філія набуває за умови її розташування на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, і такий статус філією реалізується через виконання нею прав та обов’язків, межі яких визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», і реалізація яких обмежується територією територіальних громад за місцезнаходженням філій. Разом з тим, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія, що випливає із вимог абз. 5 п.п.2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Враховуючи те, що господарську діяльність філії не можна відокремити від господарської діяльності особи, відокремленим підрозділом якої вона є, суд погоджується із позицією позивача про те, що філія, як платник податку на прибуток, могла віднести до валових витрат суму збору, який нею нараховувався та був перерахований на рахунок основного підприємства для подальшої сплати безпосередньо до бюджету. З матеріалів справи вбачається /а.с. 137, 138/, що головним підприємством – ТОВ «КСК-Інтертрейд» до складу валових витрат не віднесено суму 36255 гривень, сплаченого ним до бюджету збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Також в судовому засіданні встановлено відсутність недоотримання бюджетом вказаної суми збору.
За таких обставин, віднесення філією до складу валових витрат тих витрат (сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства), які сплачені юридичною особою за наслідками господарської діяльності, яка здійснювалась через філію та на території громади за місцезнаходження філії, узгоджується з приписами п.п.2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п.п. 2.1.3 п. 2.1 статті 2 в редакції Закону України від 18.11.97 р. № 639/97-ВР) та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
При цьому, суд вважає, що посилання відповідача на пп.5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", положення Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998 року №80, а також на те, що філія не маючи статусу юридичної особи не являється платником вищевказаного збору, не може бути підтвердженням правомірності оскаржуваного повідомлення - рішення та саме в даному конкретному випадку не позбавляє філію права на віднесення до складу валових витрат сум коштів, перерахованих для сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Разом з тим, ч. 2 ст. 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що при зверненні до суду із даною позовною заявою, сплаті підлягає судовий збір в розмірі 3,40 грн., а тому враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 3, 40 гривень з Державного бюджету України. Стосовно судових витрат сплачених у більшому розмірі ніж встановлено законом, суд питання не вирішує, оскільки повернення таких витрат здійснюється в порядку визначеному частиною 2 статті 89 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст.ст. 1, 2, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст. 204 ЦК України, ст. 61 Конституції України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі № 000194/2301/0 від 31.07.2009р., № 000194/2301/1 від 27.08.2009р., № 000194/2301/2 від 28.09.2009р., № 000194/2301/3 від 04.12.2009р., № 0001932301/0 від 31.07.2009р., № 0001932301/1 від 27.08.2009р., № 0001932301/2 від 28.09.2009р., № 0001932301/3 від 04.12.2009р..
3. Присудити позивачу - ТОВ "КСК-Інтертрейд" з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позову.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 10.03.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
05.03.2010