Справа № 2-29/07

РІШЕННЯ

Іменем України

5 березня 2007 року

Сніжнянський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді - Радченка В.Є.

при секретарі - Гвоздецькій Я.П., Смоліній М.С.

з участю:

позивачки - ОСОБА_1.

представника позивачки - ОСОБА_2.

відповідача - ОСОБА_3.

представника органу опіки та піклування

Сніжнянської міської Ради- Чигряєвої М.В., НосовоїО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення з нею місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2006 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів (а.с. 3). Ухвалою Сніжнянського міського суду від 05.03.2007 р. цей позов залишений без розгляду.

07.09.2006 р. ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визначення з нею місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с. 11-12). З позовної заяви вбачається, що позивачка та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.10.1993 р. Від шлюбу вони мають малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. В лютому 2006 р. позивачка та відповідач припинили шлюбні відносини. Відповідач пішов з сім'ї, а позивачка залишилася проживати з сином в будинку за адресою: м. Сніжне, АДРЕСА_1. В травні 2006 р. відповідач обманним шляхом забрав у позивачки сина і останній проживає з батьком. Посилаючись на поганий вплив батька на сина та на матеріальну незабезпеченість відповідача -позивачка просить визначити місце проживання дитини разом з нею.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач позов не визнав в повному обсязі. Пояснив, що підготував сина до школи, у сина є окрема кімната. Він може забезпечувати дитину належними умовами виховання. Вважає, що позивачка подала цей позов через те, що не бажає сплачувати аліменти на утримання сина.

2

Представник органу опіки та піклування Сніжнянської міської Ради суду пояснила, що вважає доцільним визначити місце проживання дитини з позивачкою, оскільки відповідач проживає в двокімнатній квартирі разом з співмешканкою у якої є донька. В одній з цих кімнат проживають різностатеві діти (син відповідача та донька співмешканки відповідача), а в іншій кімнаті відповідач з співмешканкою. Саме ця обставина була вирішальною при наданні висновку щодо доцільності визначення місця проживання сина відповідача разом з позивачкою.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивачки з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідачка перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.10. і 993 р. (а.с. 5) Від шлюбу вони мають малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с. 4). В лютому 2006 р. позивачка та відповідач припинили шлюбні відносини. Відповідач пішов з сім'ї, а позивачка залишилася проживати з сином в будинку за адресою: м. Сніжне, АДРЕСА_1. З травня 2006 р. дитина проживає разом з батьком в двокімнатній квартирі за адресою: м. Сніжне, АДРЕСА_2. Згоди щодо місяця проживання сина батьки не досягли.

Позивачка працює ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганську та отримує заробіток від 380 до 450 грн. на місяць. Проживає в приватному будинку, який належить їй на підставі договору купівлі-продажу. З акту обстеження житлово-побутових умов позивачки вбачається, що в будинку існують всі необхідні умови для проживання, виховання, навчання та відпочинку дитини.

Відповідач також працює ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Луганську та отримує заробіток від 380 до 450 грн. на місяць. З акту обстеження житлово-побутових умов відповідача вбачається, що він проживає в двокімнатній квартирі за адресою: м. Сніжне, АДРЕСА_2 разом з співмешканкою у якої є донька. В одній з цих кімнат проживають різностатеві діти (син відповідача та донька співмешканки відповідача), а в іншій кімнаті відповідач з співмешканкою. В квартирі, де проживають діти, є два дивани, комод, стіл, два кресли, журнальний стіл, телевізор, комп'ютер. Є всі умови для проживання дитини.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання малолітньої дитини,, якій на час розгляду справи виповнилося дванадцять років, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 51 Конституцій України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Згідно із статтею 7 Сімейного кодексу України, учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

Частиною 2 статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Проте, стаття 161 цього ж кодексу передбачає, що коли мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач та відповідач в судовому засіданні довели факт належного виконання ними своїх батьківських обов'язків. І позивач і відповідачка дбайливо, тактовно, з повагою ставляться до дитини, ніколи її не ображають, приймають активну участь у її фізичному та духовному вихованні, навчанні, проявляють до неї батьківську турботу. Вони обидва цікавляться результатами навчання дитини, мають бажання та можливість забезпечити дитину належними матеріально-побутовими умовами. В ..судовому засіданні не встановлено заслуговуючих на увагу обставин, які б могли свідчили про недбале ставлення позивача чи відповідачки до своїх батьківських обов'язків.

3

Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснила, що працює вчителькою і є класним другий рік є класним керівником ОСОБА_4. Приблизно в травні 2006 р. останній став гірше навчатися, хоча шкільних занять не пропускає Коли його мама приходить до школи - він не хоче з нею спілкуватися., убігає від неї, не хоче її бачити.

В присутності свого класного керівника, в судовому засіданні 19.10.2006 р. ОСОБА_4 пояснив, що батьки його не ображали. Він любить обох батьків, але хоче проживати з батьком. Всі його друзі там, де проживає його батько. Комп'ютер, книги та підручники також знаходяться в квартирі, де він проживає разом з батьком. Одного разу було таке, що мати не пускала його до батька, але він втік. Батько йому каже, щоб він жив там і з тим з батьків - з ким бажає. Але, він не бажає розмовляти з матір'ю, хоча й розуміє, що треба з нею спілкуватися. При цьому також пояснив, що де б він не жив - він буде ходити до другого з батьків.

За письмовим висновком органу опіки та піклування Сніжнянської міської Ради доцільним є визначення проживання дитини з матір'ю. Чому саме до такого висновку прийшов орган опіки та піклування - у висновку не зазначено. Але, представник органу опіки та піклування усно пояснила в судовому засіданні, що вважає доцільним визначити місце проживання дитини з позивачкою, оскільки відповідач проживає в двокімнатній квартирі разом з співмешканкою у якої є донька. В одній з цих кімнат проживають різностатеві діти (син відповідача та донька співмешканки відповідача), а в іншій кімнаті відповідач з співмешканкою. Саме ця обставина була вирішальною при наданні висновку щодо доцільності визначення місця проживання сина відповідача разом з позивачкою.

Відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд прийшов до висновку про недостатню обгрунтованість висновку органу опіки та піклування та про необхідність задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав. На думку суду, вказаний висновок прийнятий з формальних міркувань, без урахування інтересів дитини щодо її нормального виховання, її прихильності до батька, ставлення батька до дитини та інших обставин, встановлених у судовому засіданні. На час розгляду справи ОСОБА_4 досяг дванадцятирічного віку. Його думка повинна прийматися до уваги при вирішенні цього спору. До того часу, як він згідно з ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу вже буде самостійно вирішувати місце свого проживання - залишилося лише півтори роки. Суд не знайшов достатньо вагомих підстав для того, щоб не враховувати думку дванадцятирічної дитини про її прихильність та бажання проживати з батьком. З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що одного разу, коли мати не пускала його до батька - він втік. Насильницьке, всупереч думці дванадцятирічної дитини виконання рішення суду про необхідність його проживання з тим з батьків, з яким він на цей не бажає проживати - може зайвий раз психологічно травмувати дитину та завдати їй моральних страждань. Визначення місця проживання ОСОБА_4 разом з батьком - не суперечить його інтересам. У ОСОБА_4 в квартирі батька склався звичний уклад життя, у нього там є друзі, там знаходяться його книги, підручники, комп'ютер. Як встановлено в судовому засіданні, на час останнього судового засідання дочка співмешканки відповідача вже не проживає в квартирі відповідача. Тобто, єдина і основна підстава в обгрунтування доцільності проживання органом опіки і піклування своїх висновків -відпала. Крім того, відповідач пояснив суду, що оскільки в суді вирішувалась справа про поділ спільного майна між ним та позивачкою - він не мав можливості придбати більш просторе житло. Але, він має можливість для придбання і згодом бажає придбати таке житло.

В даному випадку суд має виходити з інтересів дитини і вважає встановленим, що визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з його батьком, відповідає інтересам дитини та умовам її нормального виховання, що не позбавляє матір права зустрічатися з донькою і брати участь у її вихованні.

4

На підставі викладеного, керуючись ст. 51   Конституцій України, ст.ст. 7, 19, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 58, 59, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення з нею місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження - відмовити в повному обсязі.

Визначити місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження місце проживання його батька ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 8 (вісім) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 коп. (отримувач: УДК в м. Донецьку, ЄДРПОУ: 34686537, МФО: 834016, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу -інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Сніжнянському міському суді Донецької області, № 33).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.