Справа 1-172/2007
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2007 року Деснянський районний суд м. Чернігова
у складі: головуючого-судді - Розинка В.М.
при секретарі - Примак Т.В.
з участю прокурора - Левченка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу
по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1 -у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -
встановив:
09.01.2007 р. близько 18 год. підсудний ОСОБА_1, знаходячись біля магазину "Союз", розташованого по вул. Доценка у м. Чернігові, відкрито викрав у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон „Samsung F500" вартістю 899 грн. із сімкарткою вартістю 50 грн., а всього на загальну суму 949 грн., та при цьому наніс тому ряд ударів кулаком по обличчю, завдавши йому ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Підсудний, будучи допитаним у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які дав у ході досудового слідства. Завдану шкоду відшкодував добровільно. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
Враховуючи свідчення підсудного, а також те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що його дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а вина у скоєному доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного - його вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання і позитивної характеристики за таким, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, за відсутністю обставин, які його обтяжують, приймає до уваги відсутність вимог потерпілого про призначення суворого покарання, доходить висновку, що ще не втрачена можливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тоб-то його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.
Речовий доказ : сімкартку мобільного оператора "Life" - повернути потерпілому.
Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.