Постанова
іменем України №2а-470-09
23 грудня 2009 року Сватівський районний суд
Луганської області
в складі: головуючого судді Половинки В.О.
при секретарі Фурсовій Н.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА про бездіяльність органів виконавчої влади, які грубо порушують соціальні права громадян, про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги у справі № 2а-470-09
встановив:
Позивач звернувся з даним позовом, свої вимоги він обґрунтував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченнями. Він має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення, встановлену Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 27 лютого 1991 року, як інвалід 2 групи – у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а також він має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, встановлену Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами захисту населення. Мінімальна заробітна плата з 1 липня 2009 року згідно ст..55 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» складає 630 гривень. У 2009 році щорічна одноразова грошова допомога на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, а також щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня йому виплачувалася, але в значно меншому розмірі, а саме 120 грн. та 430 грн. відповідно. Таким чином, він вважає, що з урахуванням проведених виплат недоплата йому одноразової щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії за 2009 рік становить - 3030 грн. та одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік становить -3554 грн. Просить суд визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА в частині обмеження в розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, та щорічну допомогу до 5 травня, як інваліду війни 2 групи, та стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість по невиплаченій згідно Закону України за 2009 рік разової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3030 гривень, та щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 3554 гривень. Просить суд розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позовів, у якому відповідач посилається на те, що виплата грошової допомоги у зазначених позивачами розмірах законодавством не передбачена, його вимоги по суті є вимогами щодо стягнення сум понад меж бюджетних асигнувань, а тому не є законними, в задоволенні позову просить відмовити(а.с.12-13).
Суд в порядку письмового провадження, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, всебічно з’ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1.
До такого висновку суд приходить, враховуючи наступні підстави.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченнями. (а.с.4). Позивач користуються правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також користуються правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-Х11, передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 1 і 2 групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Вказаною статтею встановлено, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Відповідно до норм Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати на поточний рік встановлюється Законом «Про державний бюджет України».
На момент виплати допомоги Законом України « Про державний бюджет України на 2009 рік» було встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 630 гривень.
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-XII, щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою розмір допомоги встановлений інвалідам 2 групи у розмірі 120 грн. (а.с.7).
При виплаті щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 18.04.2009 р. „ Про компенсації виплати особам, які мають статус інвалідів війни» – якою розмір допомоги встановлений інвалідам 2 групи у сумі 430 гривень.( а.с. 7).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначеними постановами встановлено конкретний розмір допомоги на оздоровлення та конкретний розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня , що суперечить відповідно нормам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які встановлюють розмір щорічної допомоги, як суму, кратну розміру мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати та нормам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» , які встановлюють розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як суму , кратну розміру мінімальної пенсії за віком .
Керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 року №5-рп/2002 згідно якого звуження об’єму права на пільги й компенсації громадян шляхом прийняття нових законів чи внесення змін не допускається.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного суду України ( № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було змінено норми вище зазначених Законів, визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність відповідача в частині обмеження в розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, та щорічну допомогу до 5 травня, як інваліду війни 2 групи, стягнення на користь позивача з відповідача заборгованість по невиплаченій згідно Закону України за 2009 рік разової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3030 гривень, та щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 3554 гривень підлягають задоволенню.
В зв’язку з тим, що позивачу було нараховано та виплачено як інваліду війни, щорічна допомога на оздоровлення, одноразова виплата до 5 травня за 2009 рік у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993р., з відповідача слід стягнути на користь позивача недоплачені суми разової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3030 гривень, та щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 3554 гривень.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито» позивачі звільнені від сплати судового збору як інваліди війни, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд,
Постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА Луганської області про бездіяльність органів виконавчої влади, які грубо порушують соціальні права громадян, про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА Луганської області в частині обмеження ОСОБА_1 в розмірі щорічної грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щорічної допомоги до 5 травня, згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» як інваліду війни 2 групи.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної адміністрації заборгованість по невиплаченій згідно Закону України за 2009 рік разової щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 3030 гривень, та заборгованість згідно Закону України за 2009 рік по щорічну допомогу до 5 травня в сумі 3554 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 27 грудня 2009 року.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка