Судове рішення #8553892

Постанова

    іменем України     №2а- 492-09

       28 грудня 2009 року                                         Сватівський  районний  суд                                              

                                                                                  Луганської області                                                                                                                            

                                     

                    в складі:     головуючого  судді                                           Половинки В.О.

                                                  при секретарі                                           Фурсовій Н.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове  адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної адміністрації про бездіяльність органів виконавчої влади, про стягнення недоплаченої  щорічної разової  допомоги на оздоровлення  у справі  № 2а-492-09

встановив:

                 Позивач  звернувся з даними позовами, свої вимоги він обґрунтував тим,  що він є учасником ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченнями. Він  має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення, встановлену Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 27 лютого 1991 року, як учаснику ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії – у розмірі  5 мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами захисту населення. Мінімальна заробітна плата з 1 липня 2009 року згідно ст..55 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» складає 630 гривень. У 2009 році щорічна одноразова грошова допомога на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії йому виплачувалася, але в значно меншому розмірі, а саме 100 гривень відповідно. Таким чином, він вважає, що з урахуванням проведених виплат недоплата йому одноразової щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії за 2009 рік становить - 3050 грн. Просить суд визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА в частині обмеження позивачу в розмірі щорічної грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії,  та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по невиплаті згідно Закону України за 2009 рік разової щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 3050 гривень.  Просить суд розглядати справу за його відсутності, на позові наполягає.    

               Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної адміністрації не є органом який фінансує видатки на загальносуспільні потреби, а є лише розпорядником бюджетних коштів. Таким чином його вимоги  по суті  є вимогами   щодо стягнення  сум понад меж бюджетних асигнувань, а тому   не є законними,  в задоволенні позовів  просить відмовити(а.с.11-12).

                Суд в порядку письмового провадження,  дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства,  всебічно з’ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених  тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позов  ОСОБА_1.

                 До такого висновку суд приходить, враховуючи наступні підстави.

                Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії,  що підтверджується посвідченням (а.с. 4). Позивач користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                  Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28.02.1991  № 796-Х11, передбачена щорічна допомога на оздоровлення  учасникам ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії  в розмірі 5 мінімальних  заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.  Вказаною статтею  встановлено,  щорічна допомога на оздоровлення  виплачується  громадянам  за місцем  їх проживання  органами  соціального захисту населення.

                  Відповідно до норм Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати на поточний рік встановлюється Законом «Про державний бюджет України».

                На момент виплати допомоги Законом України « Про державний бюджет України на 2009 рік»  було встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 630  гривень.    

      При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою розмір допомоги встановлений учасникам ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії  у розмірі  100 грн.  (а.с.6).

                Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

               Зазначеною постановою встановлено конкретний розмір щорічної разової  допомоги на оздоровлення, що суперечить відповідно нормам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановлює розмір щорічної допомоги, як суму, кратну розміру мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати.

                Керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону України «Про статус   і   соціальний   захист   громадян,   що   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи» .

               Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було змінено  норми вище зазначених Законів, визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

               Крім того, згідно з рішенням  Конституційного суду України ( № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом  прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції  України не допускається.    

               Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованість по невиплаті згідно Закону України за 2009 рік разової щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 3050 гривень підлягає  задоволенню, а також суд вважає за можливе визнати незаконною бездіяльність  відповідача  в частині обмеження  розміру цих виплат.

   В зв’язку з тим, що  позивачу  було  нараховано  та виплачено як учаснику ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії  за 2009 рік, щорічна допомога на оздоровлення, у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з відповідача  слід стягнути  на користь позивача недоплачену суму в розмірі 3050 гривень .    

     У зв'язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито» позивач звільнені від сплати судового збору, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд,

Постановив:

   Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної адміністрації про бездіяльність органів виконавчої влади, про стягнення недоплаченої  щорічної разової  допомоги на оздоровлення  задовольнити.

       Визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА Луганської області  в частині обмеження ОСОБА_1 в розмірі щорічної грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 2 категорії.

      Стягнути на користь ОСОБА_1 з  Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної адміністрації заборгованість по невиплаченій згідно Закону України за 2009 рік разової щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 3050 гривень.

  Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана в строк, встановлений КАС   України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

                Повний текст постанови складено 31 грудня 2009 року.

                           Суддя Сватівського

 районного суду                                             В.О. Половинка

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація