Справа №2-161/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    10 березня 2010 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді                                                 Шевченко І.І.

               при секретарі                                                           Камхі А.Д.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для  прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги уточнила та просить суд визначити їй, ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3,  до трьох місяців з дня набрання чинності рішенням суду, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її брат - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим виконкомом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області 27.02.2009 року.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна частка ( пай ) площею 2,3998 га. - державний акт ЯЖ № 029956, земельна частка (пай) площею 0,0491 га. - державний акт ЯЖ № 029987 та земельна частка (пай) площею 0,4418 га. державний акт ЯЕ № 966428 ; майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікату) КИ-Х11 № 1171975.

    Її брат, ОСОБА_4, одруженим не був.

Їхні батьки, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, померли у 2003 році. Таким чином, спадкоємців першої черги у покійного ОСОБА_4 немає ( копії свідоцтв про смерть додаються).

    Після смерті брата спадкоємцями є вона та її сестра - ОСОБА_2, яка від спадщини відмовляється на її користь. Інших спадкоємців після смерті брата немає.

З померлим братом вона не проживала, проте допомагала утримувати його господарство в належному стані, а після його смерті вона фактично прийняла в управління та володіння спадщину. Вона здійснювала всі похоронні процедури за власний рахунок.

Після смерті брата в домоволодінні, що належало покійному, ніхто не проживає. Вона, будучи необізнаною із законодавством, що регулює правовідносини в області спадкового майна, вважала, що коли вона здійснила поховання, доглядала брата, то стала власником майна, яке належало покійному на день смерті.

Проте, звернувшись до сільської ради, їй стало відомо, що майно покійного брата ОСОБА_4 нікому не належить і їй необхідно оформити все на своє ім‘я, а оскільки шестимісячний термін для оформлення спадщини вже минув, то необхідно звернутись до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини.

Звернувшись до нотаріальної контори, вона отримала роз‘яснення, що для продовження строку для прийняття спадщини вона повинна подати відповідну заяву до суду.

Вважаю, що правовий принцип - незнання закону не звільняє особу від відповідальності - в даному випадку застосувати недоцільно, оскільки він стосується відповідальності особи, а не питань прийняття спадщини.

За таких обставин вважаю, що викладені причини пропуску строку є поважними й такими, що дають суду підстави визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом.

Частина 3 статті 1272 ЦК України встановлює, що за позовом спадкоємця, який пропустив встановлений ст.. 1270 цього кодексу строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому позивачу додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з‘явилася та подала до суду заяву, в якій вона уточнені позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у її відсутність.

    Суд, вислухавши  позивача та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне уточнені позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні суд  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер брат позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим виконкомом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області 27.02.2009 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна частка ( пай ) площею 2,3998 га. - державний акт ЯЖ № 029956, земельна частка (пай) площею 0,0491 га. - державний акт ЯЖ № 029987 та земельна частка (пай) площею 0,4418 га. державний акт ЯЕ № 966428 ; майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікату) КИ-Х11 № 1171975.

    ОСОБА_4 одруженим не був.

Його батьки, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, померли у 2003 році. Таким чином, спадкоємців першої черги у покійного ОСОБА_4 немає.

    Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями є ОСОБА_1 та  ОСОБА_2, яка від спадщини відмовляється на її користь. Інших спадкоємців після смерті брата немає.

З позивач з померлим не проживала, проте допомагала утримувати його господарство в належному стані, а після його смерті вона фактично прийняла в управління та володіння спадщину, здійснювала всі похоронні процедури за власний рахунок.

Після смерті спадкодавця позивач у домоволодінні, що належало покійному, ніхто не проживає. Позивач, будучи необізнаною із законодавством, що регулює правовідносини в області спадкового майна, вважала, що коли вона здійснила поховання, доглядала брата, то стала власником майна, яке належало покійному на день смерті.

Проте, звернувшись до сільської ради, позивачу стало відомо, що майно покійного брата ОСОБА_4 нікому не належить і їй необхідно оформити все на своє ім‘я, а оскільки шестимісячний термін для оформлення спадщини вже минув, то необхідно звернутись до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини, а тому суд задовольняє уточнені позовні вимоги позивача та визначає ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3,  до трьох місяців з дня набрання чинності рішенням суду.

На підставі  викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ст. 1272 ЦК  України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5,  ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218  ЦПК України суд, -

в  и р і ш и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для  прийняття спадщини  - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3,  до трьох місяців з дня набрання чинності рішенням суду.

    Рішення суду набуває законної сили відповідно до ч.1  ст.223, 233 ЦПК України.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суд Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської  області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                              І.І. Шевченко