Постанова
іменем України
25 грудня 2009 року Сватівський районний суд
Луганської області
в складі: головуючого судді Половинки В.О.
при секретарі Фурсовій Н.В.
розглянувши адміністративну справу № 2а-479-09 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дитини війни та стягнення недоплаченої щомісячної Державної соціальної допомоги
встановив:
07 грудня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дитини війни та зобов’язати відповідача виплатити недоплачену соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891, 90 гривень. Згідно поданої заяви просить справу розглянути без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду надавши заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає.
Суд в порядку письмового провадження, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, всебічно з’ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
- з матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має правовий статус „дитини війни ”, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 30.09.1996р. (а.с.5).
07.12.2009 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату доплати як „дитині війни ”. Листом від 07.12.2009р. за № 236\с-7 відповідачем йому було відмовлено у підвищенні пенсії (а.с.4).
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування ” передбачено, що н араховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена..
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач зобов’язаний перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційним Судом України по 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. На підставі цього Рішення втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, яка діє по цей час.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Отже, виходячи з наведеного, позивач має право на здійснення йому відповідачем нарахування та виплату підвищення до пенсії після винесення Конституційним Судом рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007- з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., тобто до закінчення бюджетного року та після винесення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року - з 22 травня 2008 р. по 31.12.2008 рік, тобто до закінчення бюджетного року.
В іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 19, 147,152 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 11,17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії як дитини війни та стягнення недоплаченої щомісячної Державної соціальної допомоги задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з встановленого відповідними законами розмірами мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розмірами мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 с удові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2009 року .
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка