Справа №2-64/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    25 лютого 2010 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді                                                 Шевченко І.І.

               при секретарі                                                           Камхі А.Д.

    з участю представників                                            ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа:  Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 про скасування свідоцтва про право  на спадщину за законом та визначення додаткового строку для  прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий  будинок  АДРЕСА_1, видане  12 січня 2007 року Ржищівською міською державною нотаріальною конторою на ім'я   ОСОБА_4   та зареєстроване в реєстрі Кагарлицького БТІ за № 529 книги №2, визнати причини пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 поважними, визначити позивачу, ОСОБА_3,   додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем, що відкрилася після смерті ОСОБА_7   до трьох місяців, судові витрати покласти на відповідача по даній справі, визнати недійсними та скасувати - договір купівлі продажу домоволодіння укладений 27 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі № 5059, реєстрацію право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 здійснену 28 жовтня 2009 року в КП КОР «Кагарлицьке БТІ» згідно витягу № 24271210 та визнати за позивачем, ОСОБА_3, в порядку спадкування, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1,  посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у віці 53 років, помер батько позивача - ОСОБА_7,   який до дня смерті проживав у власному будинку АДРЕСА_1.

Після смерті батька позивача відкрилася спадщина у вигляді вказаного будинку, який належав його батькові на праві власності на підставі свідоцтва виданого Стайківською сільською радою Кагарлицького району 14 січня 2004 року та зареєстрованого у Кагарлицькому бюро технічної інвентаризації 14 січня 2004 року за реєстровим номером 592 кн. 2, та є спадковим майном.

Відповідно до частини 1 стаття 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і згідно частини 2 вказаної статті часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місцем відкриття спадщини, відповідно до частини 1 статті 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Право на спадкування, згідно частини 1 статті 1223 ЦК України, мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємцями за заповітом і за законом , згідно частини 1 статті 1222 ЦК України, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, і право на спадкування в яких, згідно частини 3 статті 1223 ЦК України, виникає у день відкриття спадщини.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однак, у встановлений законом строк, позивач як дитина батька, що підтверджується свідоцтвом про його народження, не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, в зв'язку з тим, що будучи зареєстрованим на території України, позивач на протязі з 2002 року постійно перебуває та фактично проживає за межами України, в сусідній державі - Російській Федерації і про смерть батька позивачу стало відомо у березні - квітні 2009 року. Останній раз перебував у батька на протязі шести місяців перед від'їздом в 2005 році.

Враховуючи втрату позивачем паспорта громадянина України, статус якого позивач має в даний час, а також тривалий час виготовлення консульською установою України в Російській Федерації посвідчення особи на повернення в Україну, він зміг прибути на її територію тільки 01 вересня 2009 року.

При зверненні до відповідних державних органів по місцю відкриття спадщини після смерті батька, позивачу стало відомо, що спадщина оформлена рідною сестрою його батька, відповідачем по даній справі ОСОБА_4, яка після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 12 січня 2007 року Ржищівською міською державною нотаріальною конторою, 30 січня 2007 року зареєструвала за собою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Рідні брати та сестри спадкодавця, згідно статті 1262 ЦК України, мають право на спадкування за законом у другу чергу.

Відтак вважаю, що строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті його батька, пропущений ним з поважних причин так як вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, спадкоємця, на вчинення цих дій, а тому вказаний строк повинен бути позивачу продовженим.

Згідно частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України  за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

За життя, заповіт у визначеній законом формі, батьком, на користь будь-якої особи не укладався, відтак   діє норма права загальних положень про спадкування визначена частиною 2 статті 1233 ЦК України, коли право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України у порядку черговості, визначеному частиною 2 статті 1258 ЦК України, коли кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідач ОСОБА_4 відчужила отриманий нею у спадщину спірний будинок шляхом укладання договору купівлі - продажу домоволодіння з жителем АДРЕСА_2 ОСОБА_5.

Вказаний договір був посвідчений 27 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі № 5059.

28 жовтня 2009 року ОСОБА_5 у КП КОР «Кагарлицьке БТІ», згідно витягу № 24271210, зареєстровано на своє ім'я право власності на спірний житловий будинок.

Відповідно до вимог частини 1 статті 659 ЦК України продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).

Укладання відповідачами по даній справі між собою договору купівлі продажу спадкового домоволодіння порушує права позивача як спадкоємця 1 черги за законом та позбавляє його спадкового майна.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1280 ЦК України якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.

    Представник позивача уточненні позовні вимоги позивача підтримав.

    Відповідач ОСОБА_4 та її представник уточнені позовні вимоги позивача не визнає та вважаю її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних причин. Після смерті її брата ОСОБА_7 24 листопада 2005 року до неї з м. Москва Російської Федерації приїхала колишня дружина брата ОСОБА_8, яка є матір'ю позивача та проживає також в м. Москва. Її повідомили про це по телефону. Вона допомагала їй відбути поминальний обід і поїхала назад до м. Москви. ОСОБА_8 повідомила їй та сусідам про те, що її син ОСОБА_3 не зміг прибути на поховання батька за браком коштів, а не тому що втратив паспорт. По цій причині позивач знав про смерть батька та і чотири роки не той строк для поновлення будь яких документів. У Російській Федерації громадянин України на 2005 рік мав право проживати не більше місяця, а тому позивач неодноразово повертався в Україну для легалізації свого проживання в Російській Федерації. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_9. Для поховання чоловіка та поминальних обідів у неї не було коштів, а тому я взяла в борг суму еквівалентну 2000 доларів США в товариша її чоловіка ОСОБА_5. Цю суму грошей вона ОСОБА_5 віддати не змогла по тій причині, що тяжко захворів її рідний брат ОСОБА_7 на цукровий діабет 1 типу, важкий перебіг, почала розвиватися гангрена в процесі якої брату ампутували праву гомілку. Брат перебував на лікуванні з початку лютого 2005 року аж до кінця квітня 2005 року. Для його лікування їй потрібні були кошти і вона знову взяла в борг в товариша свого покійного чоловіка суму, еквівалентну 6 тисячам доларів США, які і витратила на лікування брата. Після смерті брата ІНФОРМАЦІЯ_1 року на поховання брата вона взяла в борг в ОСОБА_5 ще гроші в сумі еквівалентній 2000 доларів США на які поховала брата, відбула поминальні обіди. Віддати борг вона не змогла ще й по тій причині, що вогнем був пошкоджений мій будинок і вона вимушена була витрачатись на ремонт. На початку 2009 року ОСОБА_5 запропонував їй повернути борг до кінця вересня 2009 року так як йому необхідні кошти. Таких коштів в неї не було і вона вимушена була прийняти міри до продажу будинку, який отримала в спадщину після смерті брата. Коштів пропонували дуже мало і вона вимушена була продати будинок за рахунок боргів, які майже в повному обсязі витратила на лікування та поховання брата, ОСОБА_5  В даний час вона не є власницею будинку, який отримала у спадщину після смерті брата, такого спадкового майна не існує в даний час, а тому не має предмету спору.

Відповідач ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.  Під час укладення договору купівлі – продажу будинковолодіння АДРЕСА_1 заборон не було, а тому підстав для визнання даного договору недійсним не має, а тому просить суд у задоволенні уточнених позовних вимогах позивачу відмовити у повному обсязі.

Треті особи в особі Ржищівської міської державної нотаріальної контори Київської області та приватний нотаріус  Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 в судові засідання не з‘явилися, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що в матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення  та розписки про вручення судової повістки, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа в судове засідання не з‘явилася і подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність. Проти задоволення позиву не заперечує.

    Суд, вислухавши сторони, свідка та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне у задоволенні уточнених позовних вимогах позивачу відмовити повністю.

В судовому засіданні суд  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у віці 53 років, в селі Стайки Кагарлицького району помер  ОСОБА_7,   що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконкому Стайківської сільською радою Кагарлицького району Київської області.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді вказаного будинку, який належав йому на праві власності на підставі свідоцтва виданого Стайківською сільською радою Кагарлицького району 14 січня 2004 року та зареєстрованого у Кагарлицькому бюро технічної інвентаризації 14 січня 2004 року за реєстровим номером 592 кн. 2, та є спадковим майном.

    Відповідач ОСОБА_4 своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та 12.01.2007 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 та грошові кошти, що належала померлому ОСОБА_7

     На підставі вищевказаного свідоцтва відповідач зареєструвала своє право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

    Позивач ОСОБА_3 являється рідним сином померлого  ОСОБА_7, що підтверджується  свідоцтвом про народження виданого повторно серії НОМЕР_2  від 03 вересня 2009 року, де батьком позивача зазначено -  ОСОБА_7, та являється спадкоємцем першої черги за законом згідно ст.  1261 ЦК України.

    Відповідно до вимог ст..1220 ЦК України  часом відкриття спадщини є день смерті особи. Факт і дата смерті засвідчується відповідним свідоцтвом органів реєстрації актів цивільного стану.  Момент  відкриття спадщини є моментом виникнення спадкових правовідносин.  З моменту відкриття спадщини у спадкоємців виникає реальне право на її прийняття чи відмову.  Від правильного визначення часу відкриття спадщини залежить правильність встановлення кола спадкоємців, строків на прийняття спадщини або на відмову від її прийняття, часу виникнення у спадкоємців права власності на спадкове майно.

    Спадкоємець не отримує автоматично свої права на спадщину.  Ніхто не зобов‘язує особу стати спадкоємцем та отримувати  спадкове майно, тобто для того, щоб отримати спадкове майно, необхідно виразити своє бажання стати спадкоємцем та прийняти спадщину.

    Прийняття спадщини вимагає наявності певних умов: наявність дієздатної особи, яка приймає спадщину. Відсутність дієздатності надолужується законним представником.  Волевиявлення особи на прийняття спадщини повинно бути невимушеним і направленим на набуття спадщини в цілому. Прийняття спадщини повинно бути здійснено належним чином і у встановлений законом шестимісячний строк.    

Відповідно до ст.. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має  подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.  Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

    Відповідно до ст.. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюються строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однак, ніяких дій стосовно спадщини після померлого ОСОБА_7 позивачем не було вчинено, тому позивач звернувся до суду з даним позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Основною причиною пропуску позивач вказує – перебування на час відкриття спадщини на протязі з 2002 року по серпень 2009 р. постійно перебував та фактично проживав за межами України, в сусідній державі - Російській Федерації і про смерть батька позивачу стало відомо у березні - квітні 2009 року. Останній раз перебував у батька на протязі шести місяців перед від'їздом в 2005 році.

Ці пояснення позивача спростовуються сукупністю доказів у справі.

Стосовно оформлення посвідчення особи на повернення  в Україну громадянина ОСОБА_3, то Міністерство закордонних справ України повідомило, що громадянин ОСОБА_3 був документований посвідченням особи на повернення в Україну НОМЕР_3 від 03 серпня 2009 року.  Підставою для видачі зазначеного посвідчення була довідка з міліції про втрату документів та відповіді ФГІРФО  УМВС України в Івано – Франківській області № 20/4038 від 10.07.2009 року.

Інструкцією Міністерства юстиції України «Про порядок вчинення  нотаріальних дій нотаріусами України» взагалі не передбачено порядок і процедуру здійснення інформаційного повідомлення та пошук спадкоємців, у яких є вірогідні дані про наявність зазначених осіб, а також тих, які на підставі різних причин не були повідомлені або не знали про відкриття спадщини, але мають право на спадкування.

Відсутність у нотаріуса інформації про місце проживання та роботи спадкоємця до жодних дій його не зобов‘язує, оскільки витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, є тільки  його правом, а не обов‘язком (ст.. 46 Закон України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року (із наступними змінами) ).

Листом від 04 лютого 2010 року Ржищівська міська державна  нотаріальна контора повідомила, що позивач в квітні місяці 2009  року звертався по телефону з питань оформлення спадщини на житловий будинок після смерті його батька ОСОБА_7  Йому  було надано роз‘яснення, що відповідно до положення ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України є смерть особи, або день, з якого вона оголошується померлим.

Тобто з матеріалів справи не підтверджується той факт, що з часу відкриття спадщини і до квітня 2009 року позивач не мав паспорта, що є документом, який посвідчує особу та дає можливість повернутися до України.

Свідок  ОСОБА_10 пояснив, що позивач перебуває у Росії та працює там не офіційно. Повідомив про смерть батька йому лише в кінці березня чи у квітні 2009 року. Його мати проживала разом із батьком позивача до 2004 року.  У позивача були складні відносини з матір‘ю. Позивача він бачив лише до 2005 року.

    Позивач мав би довести належними засобами доказування, що він пропустив строк із поважних причин. У законі не міститься вказівки на те, які причини пропуску строку слід вважати поважними. Судова практика до такого роду причин відносить хворобу спадкоємця, відсутність через відрядження, події військового часу, перебування за кордоном, якщо спадкоємець не знав про смерть спадкодавця, коли спадкоємець не знав чи не міг знати про відкриття спадщини тощо.

Окрім того, твердження позивача про те, що йому стало відомо про смерть його батька                                                                                                            ОСОБА_7 в 2009 році позивач доказів суду не представив і такі обставини в судовому засіданні не були встановленні.

Доводи представника позивача про те, що втрата паспорта є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини, не заслуговує уваги, оскільки представник позивача не надав суду доказів, що саме з 2005 року по 2009 рік позивачем був втрачений паспорт та на протязі даного періоду він звернувся до Посольства України в Росії для відновлення паспорта громадянина України.

Однак у справі відсутні будь – які докази на підтвердження поважних причин пропуску строку для подання заяви для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 та не представив суду, які позивач вказує у своїй позовній заяві і такі обставини в судовому засіданні не були встановлені.  Таким чином, згідно ст. ст. 58, 59, 60 ЦПК України – необхідно відмовити у позовних вимогах позивачу в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено причини пропуску неприйняття спадщини.

На підставі  викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ст. 1272 ЦК  України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5,  ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218  ЦПК України суд, -

                                               в  и р і ш и в:

У уточнених позовних вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа:  Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус  Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 про скасування свідоцтва про право  на спадщину за законом та визначення додаткового строку для  прийняття спадщини - відмовити.

Захід забезпечення позову скасувати і зняти арешт, який накладений відповідно до ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 23 листопада 2009 року  на домоволодіння АДРЕСА_1, яке зареєстроване на ОСОБА_5.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ч.1  ст.223 ЦПК України.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суд Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської  області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                              І.І. Шевченко