Справа № 2-295/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

      Головуючого, судді – Козуб О.В.,

      при секретарі – Кузь Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

      ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на ст.110 Сімейного кодексу України, мотивуючи свої вимоги тим, що сімя фактично не існує, між ним та відповідачем відсутнє порозуміння, різни погляди на життя, у звязку зчим виникають кофлікти, змінити будь-що у їх відносинах неможливо, вважав примирення неможливим, наполягав на розірванні шлюбу.  

     Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з обсчтавин зазначених у позові, наполягав на розірванні шлюбу і посилався на те, що на примирення не згоден, примирення не відбулося, вони з відповідачем проживають в одній квартирі, але не підтримують шлюбно-сімейних відносин з травня 2009 року, сімя фактично не існує, між ним та відповідачем відсутнє порозуміння, різни погляди на життя і розбіжності у вихованні дітей, у звязку зчим виникають постійні сварки. Ззаначив, що позивач не дає дітям бачитися з бабусею — його матірю, відповідач настроює сина проти бабусі і дитина не хоче ходити до його матері. У них постійно виникають сварки, він намагався примиритися, але це неможливо, він не хоче проживати з відповідачем і перебувати з нею у шлюбі. Повідомив, що вони спорів майнового характеру не мають. Питання щодо виховання, утримання і місця проживання дітей вони не мають, діти будуть проживати з відповідачем.

     Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання з'явилася, не визнала позовні вимоги про розірвання шлюбу, на розірвання шлюбу не згодна. Пояснила, що за час наданий судом для примирення, між ними примирення не відбулося, але вона намагається зберегти сімю,  вона не зможе пояснити дітям чому вони спільно не проживають, шлюбно-сімейні стосунки продовжують підтримувати, мають спільне господарство, сімейний бюджет.  Вона раніше намагалася розірвати шлюб, виникали сварки і скандали, а коли вона пішла від позивача, то діти постійно запитували про свого батька, хотів син проживати з обома батьками, розірвання шлюбу вплине на дітей. Не згодна на розірвання шлюбу із-за дітей, намагалася отримати допомогу від позивача, але він їй не допомагає. Позивач у разі виникнення конфліктів відмовляється обговорювати їх, розбіжності виникають із-за дітей. Буде звертатися до суду з позовом про поділ майна. Їй ніде проживати, вона не тутешня, родичів у неї у м.Джанкой немає.

       Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку обставинам зазначених сторонами, вважає, що шлюб не може бути збережений і позов про розірвання шлюбу між сторонами підлягає задоволенню.

   Судом встановлено, що між сторонами 11 вересня 1999 року зареєстрований шлюб Побєдненською сільською радою Джанкойського району АРК, актовий запис № 10 та видано свідоцтво про одруження серії І-АП № 048709. Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

      Причинами розпаду сім'ї є різність характерів, відсутність взаєморозуміння і довіри, зупинення відсутність у позивача підтримання шлюбно-сімейних відносин з відповідачем.    

     Подружжю надавався судом строк 6 місяців для примирення за вимогою відповідача, але за цей час відносини між сторонами не змінился, протягом цього тримивалого часу позивач не змінив своєї думки, хоча вони проживають у одній квартирі. Відповідач мала можливість улагодити непорозуміння зі своїм чоловіком і прийти до якогось рішення щодо можливості збереження сімї. У наданий судом строк подружжя не примирилося.

       Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, не суперечить інтересам подружжя та їх неповнолітньої дитини, оскільки позивач може продовжувати спілкуватися з дітьми, надавати їм матеріальну допомогу, що підтверджено самим позивачем.  Суд вважає, що шлюб між сторонами підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, розірвання шлюбу не суперечить інтересам подружжя, позивач наполягає на розірванні шлюбу, не хоче примирятися.

    Зазначені правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110, 111, 112  Сімейного кодексу України.

      Суд, вважає можливим у даному випадку, розірвати шлюб між сторонами, оскільки відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу, суперечило б інтересам одного з подружжя. Позивач наполягав на розірвання шлюбу, за час розгляду цивільної справи про розірвання шлюбу не змінив свого ставлення і просив розірвати шлюб, вважав, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу неможливо. Їх стосунки не можуть бути поновлені. Відповідач після спливу строку наданого судом для примирення, не зазначила про обставини, які могли бути підставою для збереження шлюбу з позивачем, доказів в підтвердження цього не надала. У судовом у засіданні відповідачем обгрунтована незгода на розірвання шлюбу тільки інтересами дітей, але які інтереси дітей при цьому будуть порушені не зазначила. Щодо порушення її інтересів при розірванні шлюбу вона не зазначила.

   Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17 гривень покладається на позивача, відповідач звільняється від його сплати.

    З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 104, 105, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 88, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

     Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу задовольнити.

   Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 /дошлюбне прізвище Кусаинова/ ОСОБА_6, зареєстрований 11 вересня 1999 року Побєдненською сільською Радою Джанкойського району Автономної Республіки Крим, актова запис № 10, розірвати (свідоцтво про шлюб смерії І-АП № 048709).

     Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_1 у розмірі 17 гривень, ОСОБА_2  від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу – звільнити.

   Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                           Козуб О.В.