Справа № 2-683/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

      Головуючого, судді – Козуб О.В.,

      за участю секретаря – Кузь Т.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

   ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на ст.110 СК України.

   Позивач ОСОБА_1 в попереднє судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала, пояснивши, що в лютому 1992 року з відповідачем зареєстрований шлюб відділом запису актів громадянського стану м.Джанкой Автономної Республіки Крим, актовий запис № 45. Від шлюбу з відповідачем мають неповнолітню дочку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач на розірванні шлюбу наполягала, зазначила, що на примирення з відповідачем не згодна, мотивуючи свої вимоги тим, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе, шлюб не може бути збережений, оскільки між ними відсутнє порозуміння, втрачено почуття любові та довіри, в сім'ї виникають сварки і скандали у звязку із поведінкою відповідача, який зловживає спиртними напоями. Вони з відповідачем не підтримують шлюбно-сімейні стосунки з жовтня 2004 року. Вважає, що шлюб з відповідачем має формальний характер, взаємовідносини між нею та відповідачем не змінилися, відповідач не цікавиться своєю сімєю, проживає окремо, матеріально їм не допомагає, не працює. Вона рануше неодноразово зверталася до суду з позовом про розірвання шлюбу, але намагалася примиритися, у звязку з чим шлюб до теперішнього часу не розірваний.

  Відповідач ОСОБА_2 В попереднє судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, на адресу суду надано позивачем письмова заява від імені відповідача з копією паспорту та ідентифікайціного коду. Згідно цієї письмової заяви, зазначив, що не може зявитися до суду за станом здоровя, надає згоду на розірвання шлюбу без його участі, з позовом згоден.

  Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

   Судом встановлено, що між сторонами 22 лютого 1992 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відділом запису актів громадянського стану м.Джанкой Автономної Республіки Крим, актовий запис № 45. ОСОБА_5 Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище чоловіка “Івахненко”, у звязку з чим видано свідоцтво про шлюб серії І-АП № 004930. Від шлюбу у подружжя народилася неповнолітня дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АП № 063756.

  Зазначені правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110,112  Сімейного кодексу України.  

    Відповідно до ч.4 ст.130 Цивільного процесуального кодексу України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу.

  Згідно з ч.4 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

   Суд, з урахуванням пояснень позивача, письмової заяви відповідача ОСОБА_2, надання ними згоди на розгляд справи і визнання позовних вимог відповідачем, вважає можливим постановити рішення про розірвання шлюбу в попередньому судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України.

     Причинами розпаду сім'ї є взаємне непорозуміння, втрата друг до друга почуття любові та поваги, відсутність у сторін бажання зберегти сімю, примиритися, окреме проживання. Суд, враховуючи думку позивача, яка наполягала на розірванні шлюбу, та думку відповідача з приводу розірвання шлюбу, яка викладена у його письмовій заяві, зазначений позивачем період часу окремого проживання подружжя і відсутність між ними подружніх відносин, зазначені позивачем підстави для розірвання шлюбу, вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, розірвання шлюбу не суперечить інтересам подружжя, і з цих підстав задовольняю позовні вимоги про розірвання шлюбу між сторонами.

  Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17 гривень покладається на позивача , відповідач звільняється від його сплати.

     З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив :

      Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_2 /дошлюбне прізвище ОСОБА_5/ ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 лютого 1992 року Відділом ЗАГС м.Джанкой Республіки Крим, актова запис № 45 (свідоцтво про шлюб повторне серії І-АП № 004930, розірвати.

      Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_1 у розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу – звільнити.

       Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295  Цивільного процесуального кодексу України.

  Суддя                                                                                                                               Козуб О.В.