Справа №2-494/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 квітня 2010р.                       Вільногірський міський суд Дніпропетровської обл.

у складі: головуючого                                      судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                               Шараповій О.О.

за участю позивача                                                      ОСОБА_1

                  відповідача                                                 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

 В СТ А Н О В И В:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.04.2005р., від шлюбу   неповнолітніх дітей не мають.  

 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, в якому зазначає, що  сімейні та шлюбні  стосунки вони припинили у серпні 2009р.,   проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Причиною припинення шлюбних відносин стало те, що відповідач зраджував їй, ображав нецензурною лайкою, принижував її честь та гідність. На підставі такого відношення позивач втратила будь-які позитивні почуття до чоловіка і не бажає перебувати з ним у шлюбі. Через органи РАЦС розірвати шлюб відповідач відмовляється. Спір про розподіл спільного майна між сторонами  існує і буде вирішуватись окремо.

В судовому засіданні позивач підтримала позов в повному обсязі, суду пояснила,  що на примирення вона не згодна, від відшкодування за рахунок відповідача судових витрат відмовилась,  просила покласти на нього витрати по сплаті держмита за реєстрацію розірвання шлюбу.

Відповідач позов визнав, підтвердив думку позивача про неможливість примирення між ними.

Вислухавши пояснення  сторін, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі свідоцтво про шлюб між сторонами (ар.с.4),  враховуючи те, що сторони не мають неповнолітніх дітей, жоден з них не висловив бажання на збереження сім’ї,  суд доходить до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством і не порушить інтереси відповідача або інших осіб.  

 Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу.  

 Керуючись ст.ст.88,130,174,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 22.04.2005р. відділом РАЦС Вільногірського міського управління юстиції  Дніпропетровської обл., актовий запис № 39, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в сумі 17гр., ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської обл. через Вільногірський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, що його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                           М.Б. БОЛОНІНА