ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1995/18 Номер провадження 22-ц/814/139/20Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Чумак О.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Остапенко Андрія Ігоровича

на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2019 року

по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Зіньківської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового Олександра Борисовича про визнання заповіту недійсним.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2019 року клопотання позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про призначення по справі комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи, задоволено.

Призначено по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Зіньківської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового Олександра Борисовича про визнання заповіту недійсним комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

-чи міг ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за станом здоров`я розуміти значення своїх дій та керувати ними під час складання (підписання) заповіту 12.04.2016 року?

Проведення експертизи доручено експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

Зобов"язано комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради надати до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи оригінали документів медико - експертної справи (особової справи) громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), що проходив огляд у 2016 році, включаючи акт огляду МСЕК та, що проходив огляд 07.09.2017 р., включаючи акт огляду МСЕК № 799/8.

Зобов`язано Зіньківську центральну лікарню надати до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи оригінали документів медико - експертної справи: медичну карту та історію хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , період лікування березень-квітень 2016 року.

Зобов"язано КЗ "Зіньківський ЦПМСД" надати до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи оригінали документів: медичну карту та історію хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , період лікування березень-квітень 2016 року, на підставі якого було видано лікарняний лист серії АГЧ № 044644.

Про час проведення експертизи повідомити сторони.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Роз`яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення даної експертизи зупинено провадження в цивільній справі №530/1995/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Зіньківської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового Олександра Борисовича про визнання заповіту недійсним.

З цією ухвалою не погодився відповідач  ОСОБА_1 , представник якої в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду змінити в частині визначення експертної установи, якій доручено проведення експертизи, проведення експертизи доручити експертам КП «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» (Дніпро) або експертам Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева (Полтава) або експертам КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» (Суми) або експертам КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (Харків) або іншій експертній установі України на розсуд суду, крім Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (Київ), пропонованого позивачами.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що доручення проведення експертизи саме Київським міським центром судово-психіатричної експертизи, який є найбільш завантаженою та вартісною експертною установою, потягне за собою збільшення строків її проведення та збільшення розміру судових витрат, які згодом будуть покладені судом на когось з учасників процесу. Вказує, що сума за оплату проведення експертизи, яка визначена Київським міським центром судово-психіатричної експертизи, є значно вищою за таку ж експертизу, проведену іншими установами, які до того ж знаходяться територіально ближче від місця проживання сторін.

       У поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу позивачі прохали у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.

       Зазначали, що ще при подачі позову ними ставилось питання про проведення відповідної експертизи саме Київським міським центром судово-психіатричної експертизи, при цьому, відповідачі у своїх відзивах не заперечували проти цього.

       Окрім того, вказують, що позивачами вже сплачена сума за проведення експертизи.

       Також, позивачі вважають, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_7 подана з метою можливого уникнення для відповідача негативних кримінально-правових наслідків. Так, на думку позивачів, сторона апелянта, зловживає процесуальними правами, з метою затягування розгляду даної справи.

       Вказують, що в поданій апеляційній скарзі апелянтом не зазначено конкретної норми права, яка порушена судом при вирішенні відповідного питання, що могло б призвести до скасування оскаржуваної ухвали.

Суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог подання, дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

       У грудні 2018 року позивачі звернулися до місцевого суду з вказаним позовом до відповідачів, в якому прохали визнати заповіт ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 54 роки, у місті Зіньків Полтавської області на ім`я ОСОБА_1 , недійсним (т.1, а.с.2-4).

       Окрім того, в позові ставилось питання про призначення по даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи. На вирішення експертів поставити питання: - Чи перебував ОСОБА_4 на час складання заповіту у стані психічного чи психологічного розладу здоров`я, що перешкоджало давати звіт своїм діям в частині складання заповіту? – Чи здатний був ОСОБА_4 повною мірою прогнозувати наслідки власних дій при складанні заповіту? – Чи страждав ОСОБА_4 на час вчинення нотаріальних дій будь-якими захворюваннями психічного характеру, що перешкоджало розуміти наслідки по даних діях? Проведення даної експертизи прохали доручити експертним фахівцям Київського міського центру судово-психіатричної експертизи за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103-А.

       Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 15.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, та призначено підготовче судове засідання (а.с.20-21).

       17.10.2019 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Остапенко А.І. подано заперечення проти клопотання позивачів про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи (в частині визначення експертної установи), в якій він прохав доручити проведення посмертної судово-психіатричної експертизи експертам КП «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» або експертам Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева (Полтава), або експертам КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» (Суми) або експертам КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (Харків) чи будь-якій іншій експертній установі України на розсуд суду, крім Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (Київ). Окрім того, відповідач вважає, що питання, з яких має бути проведена експертиза, мають бути визначені з урахуванням методичних рекомендацій та судово-експертної практики, однак запропоновані позивачами питання викладені некоректно (т.2, а.а.255-257).

У подальшому, як зазначено вище, 17.10.2019 року Зіньківським районним судом Полтавської області постановлено оскаржувану ухвалу про призначення по даній справі експертизи (т.2, а.с.266-267).

       При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий суд прийняв до уваги вимогу позивачів провести комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу в державному закладі охорони здоров`я, а не в комунальних підприємствах, а саме експертами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи. При цьому, поставивши перед експертом питання, з дотриманням положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, а саме: чи міг ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом здоров`я розуміти значення своїх дій та керувати ними під час складання (підписання) заповіту 12.04.2016 року?

Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.

Так, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що спірним залишається саме питання визначення конкретної експертної установи, котра буде проводити відповідну експертизу.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 ст.103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд, з урахуванням обставин справи, має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

       З матеріалів справи вбачається, що, ще при подачі позову, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було заявлено клопотання про призначення по даній справи експертизи, проведення якої прохали доручити саме експертним фахівцям Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

       В подальшому, представником ОСОБА_1 – адвокатом Остапенко А.І. подано заперечення проти клопотання позивачів, саме в частині визначення експертної установи, в якій прохав провести відповідну експертизу в ряді інших установ, крім Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (Київ), оскільки такий вибір експертної установи вважав дивним та необґрунтованим з урахуванням ціни за відповідні послуги та її територіальної віддаленості.

Таким чином, за вказаних обставин справи, у місцевого суду виникло право для самостійного визначення експертної установи, внаслідок чого доручено проведення експертизи у даній справі саме Київському міському центру судово-психіатричної експертизи (Київ).

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що в ній не міститься жодного обґрунтованого доводу, що вказував би на порушення місцевим судом норм процесуального чи матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали, зокрема, в частині визначення експертної установи, якій доручено проведення експертиз по даній справі.

       При цьому, саме позивачі взяли на себе тягар з оплати послуг експерта, які апелянт вважає явно завищеним.

       Окрім того, як убачається з матеріалів справи, експертиза, призначена оскаржуваною ухвалою вже проведена та Київським міським центром судово-психіатричної експертизи надано Висновок №9 від 08.01.2020 року (т.3, а.с.68-76).

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують та не ґрунтуються на нормах права, а тому судом до уваги не приймаються.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

       Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

       Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Остапенко Андрія Ігоровича- залишити без задоволення.

Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2019 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                Т.О. Кривчун

СУДДІ                                                        С.М. Бондаревська

О.В. Чумак