Справа № 357/9961/16-ц

2/357/841/20

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 березня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участю секретаря - Сокур О.В.,

представника позивача - ОСОБА_6,

представника відповідача Департаменту ЖКГ БМР - Закрасняної Ю.П.,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації», Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна. В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що являється власником нежилого приміщення, площею 187,6 кв.м. в нежитловій будівлі літера «А» та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 22.09.2011 року.

30.08.2011 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись з заявою про виготовлення технічної документації, заміну правових документів з видачею свідоцтва про право власності по нежитловій будівлі та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 , розділивши майно між ними на два окремих приміщення.

На підставі вищевказаної заяви від 30.08.2011 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали від Білоцерківського БТІ свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.09.2011 року.

Позивач зазначає, що в подальшому з`ясувалось, що вказаний поділ майна є неправомірним, оскільки при виготовленні технічного паспорту на частину нежитлового приміщення загальною площею 187,6 кв. м. та при видачі свідоцтв про право власності позивачу та третім особам у комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» був відсутній висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна. Даний факт про відсутність висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого підтверджується листом комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 24.06.2015 року за № 950.

Позивач вважає, що при видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 та третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грубо порушено норми цивільного законодавства та Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р. N 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р, за № 774/14041.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просив визнати недійсними та скасувати свідоцтво №401 від 22 вересня 2011 року про право власності на нерухоме майно видане на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області. Також позивач просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 1-5 том 1).

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Протасовою О.М. було відкрито провадження у справі (а.с. 27 том 1).

Ухвалою суду від 21 листопада 2016 року процесуальний статус третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 змінено на відповідачів, залучено до участі у справі як відповідача нового власника частини спірного приміщення ОСОБА_5 . Залучено до участі у справі Центр надання адміністративних послуг при Білоцерківській міській раді. Управління ЖКГ Білоцерківської міської ради з кола осіб, які братимуть участь у справі, виключено (а.с. 36 том 1).

21 березня 2017 року судом отримано уточнення до позовної заяви від представника позивача, в якому останній просив суд визнати дії Білоцерківського МБТІ Київської області щодо не проведення дій по виготовленню Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, а саме нежитловій будівлі магазину та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 , - протиправними, а правочин з поділу цього майна між співвласниками - недійсним, визнати недійсним та скасувати Свідоцтво від 22 вересня 2011 року про право власності на нерухоме майно видане на ім`я ОСОБА_2 , видане Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області та державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане на ім`я ОСОБА_4 Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області та державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно е на ім`я ОСОБА_3 Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області та державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати (а.с. 57-63 том 1).

27 липня 2017 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у задоволенні позову відмовлено (а.с. 123 том 1).

Постановою апеляційного суду Київської області від 02 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року без змін (а.с. 260-266 том 1).

Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року та постанова апеляційного суду Київської області від 02 липня 2018 року скасовані, постановлено справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 22-28 том 2).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а.с. 30 том 2).

Ухвалою судді від 23 серпня 2019 року постановлено прийняти до провадження зазначену цивільну справу та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с. 31-32 том 2).

03 жовтня 2019 року за вх. № 36442 судом отримано уточнену позовну заяву від представника позивача ОСОБА_6 , в якій останній посилався на те, що ОСОБА_2 (далі - Позивач), є власником 1/1 частки нежилого приміщення, площею 187,6 кв.м., в нежитловій будівлі літера «А» та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Приміщення №1 ), що підтверджується Свідоцтвом про право власності нерухоме майно, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 22 вересня 2011 року серії НОМЕР_5 (далі - Свідоцтво). Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради на сьогоднішній день припинено, а його правонаступником є Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, що підтверджується пунктом 1.2. положень департаменту, що розміщено на офіційному веб-сайті Білоцерківської міської ради.

Реєстрація права власності також підтверджується Витягом про державну реєстрацію, виданий КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 22 вересня 2011 року № 31401612.

У відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» знаходиться в стані припинення, а правонаступником останнього є комунальне підприємство Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації».

Зазначене вище Свідоцтво видане Позивачу замість Договору дарування від 02 червня 2011 року, посвідченого Корнійчук В.І., приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу. Реєстраційні дії щодо зміни правовстановлюючих документів були здійснені КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» (тобто враховуючи правонаступництво Відповідачем-1).?

Зміна Відповідачем - 1 правовстановлюючих документів була здійснена на підставі Заяви Позивача, ОСОБА_3 (далі - Відповідач - 3) та ОСОБА_4 (далі - Відповідач - 4) та від 30 серпня 2011 року (далі - Заява).

Так, у відповідності до Заяви Позивач, Відповідач - 3 та Відповідач - 4 просили технічну документацію та провести заміну правових документів з видачею про право власності по нежитловій будівлі та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 , розділивши майно на два окремих приміщення, а саме: Приміщення № 1 до складу якого входять кімнати площею 6/80, 8 кв.м; 5/15, 4 кв.м; 7 кв.м; 3/8,4 кв.м; частина кімнати 2 площею 68,3 кв.м.; частина кімнати 1 площею 2,0. Загальною площею 187,6 кв.м споруда - склад літера «Б», які виділяються Позивачу; Приміщення № 2 до складу якого входять кімнати площею 7/79,1 кв.м; 8/17,1 кв.м; 10/1,4 кв.м; 11/2.6 кв.м; 12/13,6 кв.м; частина кімнати 2 площею 68,3 кв.м; частина кімнати 1 площею 2,0 кв.м. Загальна площа 187,4 кв.м та споруда кіоск літера «В», які виділяються Відповідачу - 4 та Відповідачу - 2 в рівних частинах.

За наслідками реалізації Заяви Позивачем, Відповідачем - 3 та Відповідачем - 4 отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22-23 вересня 2011 року.

За наслідками отримання зазначених Свідоцтв Позивач вважає, що їх було виготовлено з порушенням встановленого законодавством порядку, у зв`язку з чим вони мають бути визначні недійні та скасовані, так як не було проведено та відповідно відсутній висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, так як пунктом 1.2. Інструкції визначено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в частки з об`єкта нерухомого майна.

Зазначена раніше спільна Заява Позивача, Відповідача - 3 та Відповідача - 4 передбачала волю співвласників в порядку поділу майна, але не передбачала кінцевого рішення щодо технічної можливості поділу об`єкту, який є обов`язком державних органів, в даному випадку, Білоцерківського МБТІ Київської області та/або Відповідача - 1.

Також, Позивач звертає увагу, що питання забезпечення можливості ізольованого користування також досі не вирішено.

Окрім цього, на час поділу і до теперішнього часу не вирішено питання інженерних мереж приміщення.

Тому, неврегульованість між колишніми співвласниками питання щодо фактичного поділу інженерно-технічних мереж магазину та користування ними в майбутньому (після поділу) унеможливлювало поділ такого магазину на 2 окремі приміщення.

Крім того, у відповідності до Акту обстеження об`єкту від 08 червня 2018 року, який складено за участі ТОВ «Білоцерківвода» у приміщенні магазину дійсно є лише один ввід води, в магазині змонтований санвузол та рукомийник загального використання трьох власників ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ).

Тобто, згадуваний законодавцем порядок користування мав бути визначений та узгоджений співвласниками до фактичного поділу приміщення у відповідному договорі або рішенні суду, а в разі відсутності останніх такий порядок мав бути визначений у спільній заяві співвласників, що посвідчується нотаріально.

При цьому, у спільній Заяві Позивача, Відповідача - 3 та Відповідача - 4 порядок користування приміщенням не визначався, з урахуванням спільної інженерно-технічної мережі та спільного приміщення торгівельного залу.

Більше того, перед укладанням між Позивачем, Відповідачем - 3 та Відповідачем - 4 спільної згадуваної вище Заяви, Відповідач - 3 та Відповідач - 4 запевнили Позивача та підтвердили свої наміри щодо укладання спільного договору відносно користування спільними інженерно-технічними мережами та спільним приміщенням торгівельного залу, але такі зобов`язання Відповідачем - 3 та Відповідачем - 4 були проігноровані.

Тобто, з колишніми співвласниками та особами, що здійснювали відповідні реєстраційні дії виник спір про визнання недійсним свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна на підставі відсутності висновку Відповідача - 1 про можливість технічного поділу майна та не врегульованності щодо прав власності на технічні мережі і розподілу між співвласниками витрат на ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування частинами об`єкту.

Про порушення свого права Позивач дізналася 24 червня 2015 року, за наслідками отримання листа від Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації за № 950, про зміну правових документів без виготовлення висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна.

В зв`язку з викладеним вище, Позивач вважає такий поділ між співвласниками незаконним, а видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсним.

Просив суд визнати дії Білоцерківського МБТІ Київської області щодо не проведення дій по виготовленню Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, а саме нежитловій будівлі магазину та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 , - протиправними, а правочин з поділу цього майна між співвласниками - недійсним, визнати недійсним та скасувати Свідоцтво від 22 вересня 2011 року про право власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 , видане Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області та державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане на ім`я ОСОБА_4 Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області та державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_3 Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області та державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати (а.с. 65-76 том 2).

03 жовтня 2019 року за вх. № 36443 судом отримано клопотання від представника позивача про встановлення процесуального складу учасників (а.с. 86-89 том 2).

Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року розглянуто клопотання про уточнення процесуального складу учасників справи та визнано належним складом учасників справи № 357/9961/16-ц наступних осіб: ОСОБА_2 - позивач; КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» - відповідач; Департамент ЖКГ Білоцерківської міської ради - відповідач; ОСОБА_3 - відповідач; ОСОБА_4 - відповідач; ОСОБА_5 - відповідач; Центр надання адміністративних послуг при Білоцерківській міській раді - третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову (а.с. 100-101 том 2).

04 листопада 2019 року за вх. № 40386 судом отримано від Департаменту ЖКГ Білоцерківської міської ради відзив на уточнену позовну заяву, в якій просили відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Департаменту, оскільки не є належним відповідачем мотивуючи тим, що позивачем не надано суду жодного доказу протиправності будь-якого діяння, причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням та вини саме департаменту по відношенню до видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 22.09.2011 року та бездіяльністю відповідача. Департамент не є стороною спірних правовідносин, оскільки повноваження щодо підготовки та видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно не належить до його компетенції.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доками; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивач на підтвердження своїх припущень та тверджень не надало доказів, які свідчили б про виготовлення департаментом Свідоцтв від 22-23 вересня 2011 року з порушенням встановленого законодавством порядку.

Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради є правонаступником управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради.

У своїй діяльності, на момент засвідчення Свідоцтва від 22-23 вересня 2011 року, управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради керувалося Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Білоцерківської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, іншими нормативно-правовими актами та Положенням про департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 21 серпня 2006 року № 100, до функціональних повноважень управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради не належала підготовка, виготовлення та видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.10.1998 року № 325 «Про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» було доручено Білоцерківському міському бюро технічної інвентаризації за заявами власників об`єктів нерухомого майна здійснювати підготовку матеріалів і проект рішення міськвиконкому про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, а управління житлово-комунального господарства БМР лише засвідчувати підготовлені бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності підписом та печаткою управління житлово-комунального господарства.

Крім того, з уточнюючої позовної заяви Позивача вбачається, що нежитлове приміщення, а саме магазин, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності кільком власникам, не було поділено відповідно до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року №55 (станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Інструкція визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (далі - об`єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна (п. 1.1).

Поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням БТІ Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (п. 1.2).

Даний нормативний акт ніяким чином не стосується та не стосувався департаменту і управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради.

Також ОСОБА_2 вказує, що для поділу на самостійні об`єкти нерухомого майна слід представити: висновок відповідного БТІ щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, оскільки на складання такого висновку наділені виключно бюро технічної інвентаризації.

Тому, департамент вважає, що не є належним відповідачем, оскільки рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №325 від 27.10.1998 року, зобов`язано управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, лише засвідчувати підготовлені бюро технічної інвентаризації на підставі рішення міськвиконкому свідоцтва про право власності підписом та печаткою (а.с. 109-112 том 2).

Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 122-123 том 2).

14 листопада 2019 року за вх. № 41934 представником позивача надано до суду відповідь на відзив Департаменту ЖКГ БМР, в якому зазначав, що пунктом 2 Рішення дійсно визначено, що Білоцерківському бюро технічної інвентаризації за заявами власників об`єктів нерухомого майна доручено здійснювати підготовку матеріалів і проект рішення міськвиконкому про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна.

Пунктом 3 Рішення зобов`язано Управління житлово-комунального господарства засвідчувати підготовлені бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності підписом та печаткою.?

В той же час, як вбачається з Свідоцтва на нерухоме майно від 22 вересня 2011 року, яке видано Позивачу на приміщення АДРЕСА_1 , особою, якою видано зазначене свідоцтво.

Більш того, «засвідчення свідоцтва про право власності підписом та печаткою» не може полягати в механічному проставлені підпису та печатки, адже являється офіційним правовстановлюючим документом, яким держава визнає (легалізує) факт набуття права власності особою на той чи інший об`єкт.

Тобто, на переконання Позивача, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке було видано Позивачу, Відповідачу - 3 та Відповідачу - 4 могло бути виготовлено та видано (тобто за наслідками засвідчення підписом та печаткою) лише за наслідками належного та в повному обсязі виконання законодавчо визначених процедур.

Таким чином, сам по собі факт того, що оскаржуване Свідоцтво ( Свідоцтва ) виготовлено та видано Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради (зазначено на самому Свідоцтві) правомірно визначає Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, який є правонаступником Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради суб`єктом порушення прав Позивача, тобто Відповідачем у даній справі.

Більше того, Позивач переконаний, що розгляд судом питання щодо скасування свідоцтва, що видано тим чи іншим органом не може відбуватися буз участі в такому судовому провадженні даного органу.

При цьому Позивач вважає за необхідне звернути увагу й на те, що Відповідач - 2 у відзиві фактично визнає, що Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта рухомого майна дійсно мав бути виготовлений відповідним БТІ (а.с. 138-141 том 2).

18 листопада 2019 року за вх. № 42265 від ОСОБА_4 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності (а.с. 157 том 2), 18.11.2019 року за вх. № 42266 судом також отримано від ОСОБА_3 клопотання про застосування строків позовної давності (а.с. 159 том 2).

Також, 18.11.2019 року за вх. № 42269 судом отримано відзив на позовну заяву від представника ОСОБА_3 .

В зазначеному відзиві останній посилається на те, що згідно ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Майно, що перебуває у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Уразі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч. 1 ч.2 ст. 367 ЦК України).

Відповідно до п. 8.1. розділу VIII Тимчасового положення про державну реєстрацію прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 р. оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а) органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам у разі виділення окремого об`єкта нерухомого майна зі складу об`єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об`єктів (будинків, будівель або споруд), окрім випадків, коли такі об`єкти є приналежністю головної речі, складовою частиною речі або утворюють з іншими об`єктами складну річ.

Керуючись ст. 367 ЦК України співвласники нерухомого майна - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вирішили поділити належне їм на праві спільної часткової власності нерухоме майно (нежитлову будівлю та споруди), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за домовленістю між ними на два окремі приміщення з припиненням права спільної часткової власності на нього.

В зв`язку з цим, 30.08.2011 р. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 подали до КП КОР «Білоцерківське МБТІ» спільну заяву про виготовлення технічної документації та заміну правових документів з видачею свідоцтва про право власності по нежитловій будівлі та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 , розділивши майно між ними на два окремих приміщення.

На підставі вказаної заяви та заяви на виготовлення технічної документації КП КОР «Білоцерківське МБТІ» було відкрито замовлення на проведення технічної інвентаризації з виготовленням окремих технічних паспортів на кожен об`єкт нерухомості.

При цьому, заяву на виготовлення висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до КП КОР «Білоцерківське МБТІ» не подавали і КП КОР «Білоцерківське МБТІ» замовлення на його виготовлення не відкривало. Звертає увагу суду на те, що КП КОР «Білоцерківське МБТІ» без заяви, відкриття замовлення та оплати жодних робіт проводити не може. В свою чергу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 виготовлення вказаного висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна в і КП КОР Білоцерківське МБТІ» не замовляли, оскільки поділили належне їм на праві спільної часткової власності нерухоме майно, за домовленістю між собою, відповідно до ст. 367 ЦК України.

В подальшому, відповідно до п. 8.1. розділу VIII «Тимчасового положення про державну реєстрацію прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», згідно заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 30.08.2011 р. та виготовленої технічної документації, Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради було прийнято рішення № 401 від 13.09.2011 р. Вказане рішення на даний час є чинним та не скасоване.

На підставі вказаного рішення Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.20011 р. Вказані свідоцтва були зареєстровані 23.09.2011 р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, не було жодних порушень при виготовленні КП КОР «Білоцерківське МБТІ» технічних паспортів та свідоцтв.

В даному випадку між співвласниками відбувся поділ нерухомого майна в натурі за домовленістю, згідно ст. 367 ЦК України. Жодного спору щодо поділу нерухомого майна між ними не було.?

Стосовно вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , то вказані вимоги є похідними від вимог про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно. Оскільки вимоги про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно задоволенню не підлягають, то відповідно не можуть бути задоволені і вимоги про скасування реєстрації права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В зв`язку з викладеним, підстав для скасування реєстрації права власності в реєстрі прав власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , немає.

Також, вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності, який просить суд застосувати (а.с. 167-169 том 2).

19 листопада 2019 року за вх. № 42426 судом отримано від ОСОБА_5 клопотання про застосування строку позовної давності (а.с. 176 том 2).

25 листопада 2019 року за вх. № 43195 судом отримано від представника позивача відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якому зазначав, що як правильно зазначається у відзиві, дійсно, у відповідності до статті 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім законів та кодексів також існують і підзаконні нормативно-правові акти, які визначаються як нормативний акт, виданий на основі закону, відповідно до закону і спрямований на його виконання шляхом конкретизації законодавчих приписів або встановлення первинних норм. Слово «підзаконний» не означає меншу юридичну обов`язковість цього акту порівняно з нормативно-правовим актом.

У даному випадку «на основі закону, відповідно до закону і ... на його виконання шляхом конкретизації законодавчих приписів» (тобто статті 367 Цивільного кодексу України) Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 було затверджено Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд. іншого нерухомого майна (далі - об`єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 1.2. Інструкції визначено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2).

Таким чином, передбачена статтею 367 Цивільного кодексу України «домовленість» є передумовою (підставою) для підготовки Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна.

Будь-яких виключень щодо випадків, коли Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна не виготовляється Інструкція не містить.

Тобто, Інструкція в даному випадку є підзаконним нормативно-правовим актом, який спрямований на виконання статті 367 Цивільного кодексу України.

Більше того, будь-якого спрощеного порядку поділу об`єкта нерухомого майна, тобто без складання Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна чинним законодавством (на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено.

Позивач переконаний, що спільна згода співвласників на поділ того чи іншого об`єкту нерухомого майна в будь-якому випадку не може собою підміняти чи в окремій частині нівелювати законодавчо встановлений порядок поділу такого майна (а.с. 183-187 том 2).

11 грудня 2019 року за вх. № 45471 судом отримано від Департаменту ЖКГ БМР клопотання про застосування строку позовної давності (а.с. 224-225 том 2).

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Орєхова О.І. у зазначеній цивільній справі було відмовлено та зупинено провадження в порядку статті 33 ЦПК України (а.с. 243-246 том 2).

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л.М. від 22 січня 2020 року у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_4 про відвід судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхова Олега Івановича у справі 357/9961/16-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації», Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, - відмовлено (а.с. 247 том 2).

Ухвалою суду від 27 січня 2010 року відновлено провадження у зазначеній цивільній справі та призначено судове засідання на 15 годину 00 хвилин 10 березня 2020 року (а.с. 248-249 том 2).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав уточнену позовну заяву, надав пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Департаменту ЖКГ БМР Закрасняна Ю.П. в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_2 та просила суд відмовити останній в задоволені вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити в їх задоволенні та просив застосувати строк позовної давності.

Відповідачі комунальне підприємство Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та третя особа Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчать наявні поштові повідомлення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення, площею 187,6 кв.м. в нежитловій будівлі літера «А» та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 22.09.2011 року.

30.08.2011 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися з заявою про виготовлення технічної документації, заміну правових документів з видачею свідоцтва про право власності по нежитловій будівлі та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 , розділивши майно між ними на два окремих приміщення.

На підставі вищевказаної заяви від 30.08.2011 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали від Білоцерківського БТІ свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.09.2011 року.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивач ОСОБА_2 зазначає, що останній стало відомо, що вказаний поділ майна був неправомірним, оскільки при виготовленні технічного паспорту на частину нежитлового приміщення загальною площею 187,6 кв.м. та при видачі свідоцтв про право власності позивачу та відповідачам був відсутній висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, тому дії Білоцерківського МБТІ Київської області щодо не проведення дій по виготовленню Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, а саме нежитловій будівлі магазину та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 є протиправними у зв`язку з чим повинні бути визнані судом недійсними та скасовані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також їх державна реєстрація.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб`єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.

Отже, комунальне підприємство Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» при видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяло згідно норм цивільного законодавства та Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р. N 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за № 774/14041 та були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно без висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна.

Згідно ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Майно, що у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦК України.)

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, застосовується бюро технічної інвентаризації при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна передбачено Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р. N 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за № 774/14041.

Згідно з п. 2.4. поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Відповідно до п. 2.5., п.2.6 Інструкції, при підготовці документів про поділ нерухомого майна БТІ проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально. Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані: кому належить об`єкт нерухомого майна; на підставі яких правовстановлювальних документів; повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна; фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками; який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси; пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Тобто, у Висновку, крім вище визначеного вказується перелік проведення необхідних ремонтно-будівельних робіт пов`язаних з їх роздільним користуванням для забезпечення ізольованого користування частинами будівель і споруд, а також при визначенні фактичного користування приміщеннями зазначається і користування технічними мережами, що є технічною складовою приміщень (відповідно до будівельних норм), тобто визначається порядок їх або поділу або перебудови і за який рахунок.

Відповідно до пункту 5 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 - державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідно до п. 8.1. розділу VIII Тимчасового положення про державну реєстрацію прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 р. оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а) органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам у разі виділення окремого об`єкта нерухомого майна зі складу об`єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об`єктів (будинків, будівель або споруд), окрім випадків, коли такі об`єкти є приналежністю головної речі, складовою частиною речі або утворюють з іншими об`єктами складну річ.

Отже, керуючись вказаною ст. 367 ЦК України співвласники нерухомого майна - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вирішили поділити належне їм на праві спільної часткової власності нерухоме майно (нежитлову будівлю та споруди), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за домовленістю між ними на два окремих приміщення з припиненням права спільної часткової власності на нього.

30.08.2011 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали до КП КОР «Білоцерківське МБТІ» спільну заяву про виготовлення технічної документації та заміну правових документів з видачею свідоцтва про право власності по нежитловій будівлі та спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 , розділивши майно між ними на два окремих приміщення, на підставі вказаної заяви та заяви на виготовлення технічної документації КП КОР «Білоцерківське МБТІ» було відкрито замовлення на проведення технічної інвентаризації з виготовленням окремих технічних паспортів на кожен об`єкт нерухомості.

Встановлено, що заяву на виготовлення висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до КП КОР «Білоцерківське МБТІ» не подавали і КП КОР «Білоцерківське МБТІ» замовлення на його виготовлення не відкривало, так як ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виготовлення вказаного висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна в КП КОР Білоцерківське МБТІ» не замовляли, оскільки просили поділити належне їм на праві спільної часткової власності нерухоме майно, за домовленістю між ними відповідно до ст. 367 ЦК України.

Згідно заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 30.08.2011 року та виготовленої технічної документації, Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради було прийнято рішення № 401 від 13.09.2011 року, яке на даний час є чинним.

Отже, на підставі вказаного рішення Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.20011 року, які були зареєстровані 23.09.2011 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 року, справа № 925/797/17 зазначено, що видачу свідоцтва про право власності передбачено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 ( у редакції видачі спірного свідоцтва ), яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедури взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

За висновками суду касаційної інстанції, свідоцтво про право власності не породжує виникнення відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Отже, оскільки рішення міської ради та її виконавчого комітету, які стали підставами для видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності та реєстрації речових прав на нерухоме майно, не скасовані та є чинними, визнати це свідоцтво недійсним не можна.

Як зазначено вище, рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 401 від 13.09.2011 року, на підставі якого Управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.20011 року, які були зареєстровані 23.09.2011 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на даний час є чинним.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так як, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог по суті, не підлягає застосуванню строк позовної давності, про застосування якого, зверталися із відповідними заявами до суду відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та Департамент ЖКГ Білоцерківської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то не підлягають і стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати понесені останньою при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 74, 76-83, 89, 109, 133, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації», Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 );

Відповідач: КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Торгова площа, 5, ЄДРПОУ: 38614754);

Відповідач: Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. А. Шептицького, 2, ЄДРПОУ: 03346696);

Відповідач: ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_5 (адреса проживання: АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 );

Третя особа: Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 38/12).

Повне судове рішення складено 20 березня 2020 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов