Справа № 128/328/19

УХВАЛА

   18 березня 2020 року                            м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: колегії суддів: 

головуючого ОСОБА_1 

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 

секретаря судового засідання: ОСОБА_4 

прокурора ОСОБА_5 

адвоката ОСОБА_6 

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_7 

представника потерпілої ОСОБА_8 

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження по обвинувальному акту № 12018020100000809 пообвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.115 ККУкраїни,  -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки він підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, на даний час ще не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України і ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, може впливати на свідків сторони захисту з метою надання ними сприятливих для себе показів; переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений не має соціальних стримуючих факторів: дружина його загинула, а дитина не хоче жити з батьком, проживає з бабусею, матір`ю потерпілої. За даних обставин прокурор просила продовжити строк тримання ОСОБА_7 під вартою строком ще на 60 діб.

Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася в зв`язку із сімейними обставинами.

Представник потерпілої ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_8 клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечував, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки він не має наміру ухилятися від явки до суду, зобов`язується з`являтися в усі судові засідання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7  адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відкласти розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, так як з даного приводу невідома думку потерпілої, яка в сьогоднішнє судове засідання не з`явилася, а діє через свого представника.

Представник потерпілої ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_8 вважає, що захист перекручує позицію потерпілої на свою користь, так як думка потерпілої щодо запобіжного заходу є незмінною: вона наполягає на триманні під вартою обвинуваченого.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області та Вінницького районного суду Вінницької області строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжувався.

На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 24.03.2020 року.

Відповідно доч.1ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні. 

Згідно положень ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, суд враховує, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_7 віднесений відповідно дост.12 КК України, до особливо тяжкого злочину, який спричинив смерть людини, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, покарання строком від 7 до 15 років позбавлення волі. Також суд враховує, що в разі звільнення обвинуваченого з-під варти він може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки. Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може допустити невиконання процесуальних обов`язків покладених на нього в зв`язку зі статусом обвинуваченого. 

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбаченіст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2ст.183КПК України - не встановлено.

При цьому судом, враховано вимогист. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_7 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177, 183, 199, а також вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що більш м`які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження. 

У відповідностідоч.4ст.183КПКУкраїни,суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи тяжкість обвинувачення у злочині, який спричинив смерть людини, обставини скоєння кримінального правопорушення, та особу обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів вважає відсутніми підстави для визначення застави для нього.

З огляду на вищевикладене, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про відкладення розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого - не підлягає до задоволення по причині необгрунтованості.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.177,183,199,331,376КПК України,колегія суддів, - 

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора  задоволити.

Запобіжний західщодо обвинуваченого ОСОБА_7  у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто, до 17 травня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_6  відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП№1 м. Вінниці.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Головуючий                      ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3