Дата документу 23.03.2020 Справа № 325/1643/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 325/1643/19 Головуючий у 1 інстанції: Пантилус О.П.

№ 22-ц/807/707/20 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Полякова О.З.

Кухаря С.В.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа Приазовська селищна рада, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа Приазовська селищна рада, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 06 лютого 2019 року між нею як споживачем і ФОП ОСОБА_2 як виконавцем укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Працівниками ФОП 17 травня 2019 року складений акт про виявлене порушення, яке полягає у нераціональному використанні води шляхом поливу городу. Вона отримала лист із вимогою сплатити суму витрат води із розрахунком та актом перевірки вже від 19.05.2019, коли перевірка не проводилась. В квитанції про оплату послуг як «прочие» послуги вказана сума для сплати 1353,08 грн.. За її зверненнями до відповідача із вимогою виключити вказану суму із розрахунку, перерахунок не здійснений. Це нарахування застосоване незаконно, так як відповідно до п.7 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року та постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 16 червня 2005 року право визначати інший, ніж передбачений договором та законодавством, режим постачання житлово-комунальних послуг мають виключно органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. В смт.Приазовському таким органом є Приазовська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, який має виключні повноваження щодо встановлення таких обмежувальних заходів як особливий режим надання житлово-комунальних послуг. Але, Приазовська селищна рада відповідних рішень не приймала. Виходячи з викладеного полив городу не є нераціональним використанням холодної води в розумінні договору та законодавства. Більш того, полив городу вона не здійснювала. До 17.05.2019 в її домі декілька днів взагалі не було холодної води, у зв`язку з ремонтними роботами водогону, про що було повідомлено відповідачем у газеті «Приазовская новь» № 36 від 11.05.2019. Саме 17.05.2019 появилася вода, яка була чорного кольору, у зв`язку з чим вона була змушена здійснити скидання води з водогону на город, щоб мати можливість вмитись та попрати. Ремонтні роботи відповідачем проводились з 13 по 23 травня 2019 року, однак перерахунок вартості послуги відповідно до п.п. 7, 8 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості (постанова КМУ № 151 від 17.02.2010) відповідачем не здійснений. Окрім того, відповідно до п.1.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008) нераціональне використання - це використання питної води понад встановлені галузеві технологічні нормативи. Так як їй питна вода не надається, то застосування вимог п.3.3. цих Правил є незаконним.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд, визнати дії відповідача щодо нарахування їй вартості безоблікового нераціонального користування водою протягом доби в сумі 1353,08 грн. незаконними та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості наданих їй житлово-комунальних послуг шляхом віднімання від поточної суми нарахування вартості послуг суми 1353,08 грн.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі адвоката Ковальова Д.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним, обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", постановою Кабінету Міністрів України № 630 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 , "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

Згідно п.1.3. Правил № 190, пунктів 6.1. та 6.2 договору виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 06.02.2019 року, фізична особа підприємець ОСОБА_2 (виконавець) і ОСОБА_1 (споживач) домовились про те, що виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Споживач, вказано, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , склад сім`ї - 2 особи, вода в будинку та без лічильника. Тарифи за послуги становлять: з централізованого постачання холодної води - 15,96 гривень за кубометр з ПДВ (а.с.9)

Виконавець, відповідно до п.4.3. договору має право вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; при виявленні витоку води в мережах споживача внаслідок нераціонального водокористування, коли водо лічильник на вводі відсутній, виконати розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу.

Розділом 7 договору сторонами визначений порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв`язання спорів. Зокрема, вказано, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем, споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі. Встановлений порядок письмового повідомлення, складання акту-претензії до виконавця та інше. Зазначений порядок визначений відповідно до п.33 № 630.

Відповідно до п.2 Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 р. № 481, тимчасові норми споживання холодної та гарячої води, вивезення побутових відходів, а також тимчасові нормативи якості послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та режими їх надання встановлюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у разі загрози чи виникнення аварійних ситуацій, які призводять до порушення технологічного циклу на об`єктах житлово-комунального господарства у регіоні або населеному пункті, що перешкоджають нормальному функціонуванню систем централізованого холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і вивезення побутових відходів.

Рішенням виконавчого комітету Приазовської селищної ради № 52 від 02.05.2019 заборонено з 05 травня по 01 вересня 2019 року полив холодною водою із комунальної водопровідної мережі смт.Приазовське присадибних ділянок та городів без використання приладів обліку води, про що населення селища повідомлене через газету «Приазовская новь» 04.05.2019 № 34 (а.с.52, 53).

Судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2019 року контролерами ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 складений акт про те, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , допущене порушення договору, яке виявилося в нераціональному використанні води шляхом поливу городу (а.с.16).

19 Травня 2019 року контролерами складений ще один акт перевірки дотримання вимог нормативно-правових актів в сфері надання послуг з водопостачання та раціонального водокористування, згідно якого контролерами за вказаною адресою на підставі п.п.5.13, 10.1 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, п.4.3. договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення укладеного між сторонами, рішення виконкому Приазовської селищної ради № 52 від 02.05.2019 року проведена перевірка дотримання споживачем вимог Правил в частині наявності (відсутності) витоку води, нераціонального використання води, інше. Встановили, що в період часу з 09:20 по 09:32 години за вказаною адресою із водопровідної мережі за допомогою гумового шлангу діаметром 25 мм здійснюється полив городу, що є нераціональним використанням холодної води. Діаметр труби вводу в будинок 25 мм, фото фіксація здійснена за допомогою камери телефону. На момент здійснення перевірки абонент був відсутній.(а.с.18)

ОСОБА_1 була повідомлена про виявлене порушення, роз`яснений порядок відшкодування витрат води, запропоновано сплатити нараховану суму 1353,08 грн. до 15.06.2019 року, згідно доданого розрахунку, п.3.3 Правил № 190 та п.4.3. договору (а.с.17, 19).

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що доводи позивача про неправомірне нарахування їй 1353,08 грн. за безоблікове нераціональне користування водою протягом доби є необґрунтованими.

Доводи апелянта про безпідставність застосування до правовідносин Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 не є переконливими.

Так, сторони домовились про укладення договору на підставі ст..626 ЦК України, Законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30, Правилами користування системами централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2018.

Позивачем суду не надано доказів того, що вода, яка подається відповідачем до її будинку є непридатною для споживання людиною, та за своєю санітарно-хімічною та санітарно-бактеріологічною якістю може використовуватись лише для технологічних потреб виробництва.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконком Приазовської селищної ради не має жодних визначених законодавством повноважень на встановлення особливих режимів постачання холодної води є необґрунтованими.

Так, згідно статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження виконавчих комітетів в галузі житлово-комунального господарства, в тому числі управління об`єктами житлово-комунального господарства, вирішення питань водопостачання, інші.

Відтак, виконавчим комітетом Приазовської селищної ради прийняте рішення № 52 від 02.05.2019 у сфері водопостачання в межах повноважень виконавчого органу визначених Законом. Вирішення такого питання не віднесене до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, згідно ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича залишити без задоволення.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 рокупо цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний тест постанови складено 23 березня 2020 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: О.З. Поляков

С.В. Кухар