Справа № 755/12141/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі: Індик М. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Шковири Володимира Федоровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

01 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом у якому просить визнати протиправними дії інспектора УПП м. Києва Шковири В.Ф. при винесенні постанови серії ЕАВ №1366905 від 26.04.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та скасувати означену постанову.

Мотивуючи тим, що 26 квітня 2019 року відповідачем винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху вчинення останнім адміністративного правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ №1366905, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку із порушенням п. 8.7.3 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. Зі змісту постанови убачається, що позивач 26 квітня 2019 року о 23:27 годин керував транспортним засобом «BMW 645, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 9 та проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Позивач з постановою не погоджується, оскільки вважає, що вона винесена незаконно та упереджено, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП позивач себе не вважає, оскільки не вчиняв інкримінованого йому правопорушення.

Позивач вважає, що дана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Відповідачем не надано доказів вчинення позивачем правопорушення, порушено процедуру складення постанови, його було повідомлено про одне порушення правил дорожнього руху, а притягнуто до відповідальності за інше.

Крім того, розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор не надав йому можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Інспектор також проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З огляду на означене позивач просить про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2019 року відкрито провадження у справі адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Шковири Володимира Федоровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву з посиланням на докази, якими він обґрунтовуються ( а.с. 12).

02.09.2019 року представник відповідача надала до суду відзив на адміністративний позов та відеозапис нагрудної камери патрульного поліції, вчиненого позивачем правопорушення. Де було зафіксовано і причину зупинку транспортного засобу і роз`яснені права ОСОБА_1 , що спростовує посилання позивача у позові. З огляду на означене просила відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАВ №1366905 від 26.04.2019 року убачається, що ОСОБА_1 26.04.2019 року о 23:27 годин керував транспортним засобом «BMW 645, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 9 та проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. У зв`язку із означеним до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 7).

З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 01 серпня 2019 року (а.с. 2).

За положеннями ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки оспорювана постанова була вручена позивачу 26 липня 2019 року, а зданим позовом до суду він звернувся 01 серпня 2019 року, то за таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у строки, передбачені ч. 2 ст. 286 КАС України ст. 289 КУпАП.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно із ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно із ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

А відтак, твердження позивача, як підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАВ №1366905 від 26.04.2019 року, щодо незаконного розгляду відповідачем справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу та без складання протоколу є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Згідно частин 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до пункту 8.7.3.е Правил Дорожнього Руху України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняє рух.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як убачається з відеозапису камери нагрудного реєстратора інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Шковири Володимира Федоровича, відповідачем позивачеві були роз`яснені його права та оголошено постанову у справі про адміністративне правопорушення та зафіксовано вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, а саме: проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим ОСОБА_1 порушив п. 8.7.3.е ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП .

З огляду на означене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання дій інспектора неправомірними при складанні постанови та скасування постанови серії ЕАВ №1366905 від 26.04.2019 року. Відповідачем спростовано доводи позивача, на які він посилався, як на підставу своїх вимог та доведено належними і допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням вищенаведеного, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 9, 77,78, 268-272, 286, 293 КАС України, ст.ст. 33, 122, 222, 245, 251, 254, 256, 268, 276, 278-280, 289, 293, 294 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 за № 1395, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Шковири Володимира Федоровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова суду набирає законної сили після розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.

Cуддя О.О.Астахова