Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2020 р. № 520/94/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання - Остропільця Є.Є.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Нелюби С.А.,

представника відповідача МЮУ - Голуб В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 ( вул . Юри Зойфера, буд. 3, оф. 22 ,м. Харків , 61022, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (вул. Архітектора Городецького, буд. 13,м. Київ,01001, Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622)

третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4,м. Київ 53,04053, код ЄДРПОУ 39787008)

про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач - ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №23 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 06.12.2019 р. щодо застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4119/5 від 21.12.2019 р. про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1., що виданий на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленого протоколом №23 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 06.12.2019 р. щодо застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що підстави для проведення Міністерством юстиції України перевірки діяльності, що стосується процесуальних дій, рішень, на підставі скарги боржника у виконавчому провадженні були відсутні. Відповідно, були відсутні підстави для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерство юстиції України наділене повноваженнями здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, однак лише тих, які не стосуються процесу виконання судового рішення. Цей контроль не може підміняти встановлений законом порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця щодо виконання судового рішення. Вважає, що відповідачем порушено двомісячний строк накладення стягнення. По суті порушення вказала, що у довідці від 07.10.2019 зазначено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява боржника про відмову від прийняття на відповідальне зберігання описаного та арештованого майна, однак приписами частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено саме (виключно) письмову форму відмови боржника.

Дисциплінарна комісія приватних виконавців не скористалась своїм правом надання відзиву на позов, хоча ухвалою від 15.01.2020 року з питань прийняття заяви та відкриття спрощеного провадження у справі відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Зазначену ухвалу від 15.01.2020 р. отримано уповноваженою особою 24.01.2020 р.

Від відповідача, Міністерства юстиції України, надійшов відзив, в якому зазначив, що саме Міністерство юстиції України, проводить перевірку щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження (або на підставі заяви самого приватного виконавця). Зауважив, що визначення виду стягнення за наслідками притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дискреційними повноваженнями державного органу, у даному випадку - Дисциплінарної комісії приватних виконавців, а тому визначення судом тяжкості проступку та співмірності покарання за нього є перебиранням на себе функцій та повноважень іншого органу. Дисциплінарною комісією не надавалась оцінка процесуальним діям приватного виконавця, а досліджувались факти, що знайшли своє відображення у поданні. Крім того, Комісією було встановлено порушення норм чинного законодавства, що свідчило про неналежне виконання приватним виконавцем ОСОБА_1. своїх обов`язків, тобто про наявність у її діях дисциплінарного проступку. Таким чином, позивачем здійснено неправильне тлумачення статей 38, 39, 41 Закону 1404-VIII, адже саме на Дисциплінарну комісію законодавцем покладено обов`язок розгляду подання та, у випадку неналежного виконання приватним виконавцем своїх обов`язків, притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Довідка за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 складена 17.10.2019, а Рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців прийнято 06.12.2019 згідно з частиною 1 ст.40 Закону 1403-VIII Дисциплінарна комісія розглянула подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняла рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку. Щодо наявності в діях приватного виконавця ОСОБА_4 складу дисциплінарного проступку та наявності підстав для застосування до неї дисциплінарного стягнення, то всупереч положенням статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» у матеріалах виконавчого провадження відсутня письмова відмова боржника від прийняття на відповідальне зберігання описаного та арештованого майна. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення 29.01.2020 р., в яких зазначено, що Державне підприємство "Національні інформаційні системи" визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Станом на момент пред`явлення позову, до ДП «НАІС» не надходило будь-якого рішення Міністерства юстиції України чи його територіального органу про тимчасове блокування чи анулювання доступу до Єдиних та державних реєстрів приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 , у зв`язку з чим ДП «НАІС» жодних заходів щодо блокування чи анулювання доступу до таких реєстрів приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 не вживалось. Щодо вирішення спору третя особа поклалась на розсуд суду та просила винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Просить розглянути справу за її відсутності.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року прийнято до розгляду адміністративну справу №520/94/20 та призначено проведення підготовчого засідання. Протокольною ухвалою суду від 27.02.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.

Судом встановлені наступні обставини справи.

У позивачки на виконанні знаходилась ухвала Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 у справі № 922/719/16 про накладення арешту на нежитлові приміщення п`ятого поверху № 51-57, 57а, 58, 59, 60, 61, 61а, 62-71, 71а, 72-75, 75а, 76-80, 82, 89, 90, 11 в літ. «А-5», загальною площею 759,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1846430563101, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ., (виконавче провадження № 59902). Власником майна є ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ). Боржник за виконавчим документом: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ). Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» (код ЄДРПОУ 24473039, адреса: АДРЕСА_4).

27.08.2019 приватним виконавцем ОСОБА_1. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59902973 та постанову про залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій, які були заплановані на 29.08.2019. Копії вказаних постанов 27.08.2019 надіслані боржнику ОСОБА_6 цінним листом з описом вкладення.

29.08.2019 приватним виконавцем здійснено вихід за адресою місцезнаходження майна згідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 у справі № 922/719/16, та проведено його опис та арешт.

29.08.2019, запис про обтяження нежитлових приміщень п`ятого поверху № 51-57, 57а, 58, 59, 60, 61, 61а, 62-71, 71а, 72-75, 75а, 76-80, 82, 89, 90, II в літ. «А-5», загальною площею 759,2 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, АДРЕСА_4 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 32993827.

Під час вчинення виконавчих дій, спрямованих на опис та арешт нежитлових приміщень п`ятого поверху № 51-57, 57а, 58, 59, 60, 61, 61а, 62- 71, 71а, 72-75, 75а, 76-80, 82, 89, 90, II в літ. «А-5», загальною площею 759,2 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, АДРЕСА_4, відповідальним зберігачем майна визначено ОСОБА_7 (ліквідатор стягувача за виконавчим провадженням, Публічного акціонерного товариства «Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»),

ОСОБА_7 звернувся із клопотанням про опечатування приміщень, зазначених у виконавчому документі. Своє клопотання відповідальний зберігач обґрунтовував необхідністю уникнення конфліктних ситуацій, пов`язаних із можливим зникнення та/або пошкодження майна, що може знаходитися у арештованих приміщеннях, доступу до яких ОСОБА_7 не має.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_7 , прийнято рішення про опечатування нежитлових приміщень п`ятого поверху № 51-57, 57а, 58, 59, 60, 61, 61а, 62-71, 71а, 72-75, 75а, 76-80, 82, 89, 90, II в літ. «А-5», загальною площею 759,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 про, що зазначено в постанові про опис та арешт майна боржника та в акті від 29.08.2019.

Відповідальному зберігачу нежитлових приміщень ОСОБА_7 роз`яснено можливість знімати з опечатаних під час вчинення виконавчих дій приміщень пломби, та попереджено про утримання від дій, спрямованих на протидію законній господарській діяльності будь-яких осіб. Викладені обставини відображені в акті від 29.08.2019 та листі від 29.08.2019 за вих. №53.

30.08.2019 року боржник за виконавчим провадженням звернувся до Міністерства юстиції України із зверненням, яке стало підставою для проведення перевірки діяльності ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 59902973. Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за дорученням Мін`юсту, в межах скарги боржника у виконавчому провадженні № 59902973 ОСОБА_6 відповідно до статті 34 Закону № 1403-УІІІ, пункту 16 розділу III Порядку № 3284/5, проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. щодо здійснення виконавчого провадження № 59902973.

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки щодо здійснення виконавчого провадження № 59902973, 07.10.2019 Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області складено довідку. Вказана довідка стала підставою для направлення Міністерством юстиції України до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №23 від 06.12.2019 позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць. На підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленого протоколом №23 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 06.12.2019 р. щодо застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць Міністерством юстиції України прийнято наказ №4119/5 від 21.12.2019 р. про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 строком на 1 місяць.

Позивачка, не погодившись з рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленим протоколом №23 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 06.12.2019 р. та наказом Міністерства юстиції України №4119/5 від 21.12.2019 р., звернулася до суду з позовом.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, відзиву та пояснень третьої особи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Діяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців врегульована приписами Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року № 3791/5.

Згідно з пунктом 3 Положення, основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання Мін`юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін`юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін`юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (пункт 4 Положення). Рішення Дисциплінарної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим (пункт 15 Положення).

Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії (пункт 16 Положення). Члени Дисциплінарної комісії мають право: вивчати матеріали, подані на розгляд Дисциплінарної комісії; заявляти клопотання, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються; брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді (пункт 19 Положення).

Розгляд подання Міністерству юстиції України чи Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії починається із заслуховування доповіді члена Дисциплінарної комісії, який попередньо за дорученням голови Дисциплінарної комісії вивчав таке подання, після чого заслуховуються присутні на засіданні члени Дисциплінарної комісії, приватний виконавець та інші запрошені на засідання особи, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи (пункт 25 Положення).

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; відхилення подання та направлення матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; відхилення подання та відмову в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (пункт 26 Положення).

У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року (пункт 27 Положення).

Рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України (пункт 29 Положення).

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 21 жовтня 2016 року № 3004/5 (у редакції на момент вчинення дій та прийняття рішення) позапланові перевірки діяльності приватного виконавця за місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні і проводяться, в тому числі на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 17 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця.

Згідно з частиною першою статті 34 вказаного Закону, контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Пунктом 2 частини 3 статті 34 Закону визначено, що позапланові перевірки проводяться на підставі: письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 7 статті 34 Закону передбачено, що у разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини дев`ятої статті 39 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження;2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;4) припинення діяльності приватного виконавця.

Відповідно до приписів частини другої статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

Відтак, територіальним органом Міністерства юстиції України у відповідності вимог чинного законодавства України та в межах повноважень була проведена перевірка діяльності Позивача.

Щодо строків застосування дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 40 статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вже зазначено судом, спеціальними нормативними актами, які регламентують діяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців є Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року № 3791/5.

Пунктом 1 розділу IV Порядку визначено, у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону №1403-VIII, структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи встановлено, що Рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленим протоколом №23 від 06.12.2019, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць.

Отже, оскільки довідка за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 складена 17.10.2019, а Рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців прийнято 06.12.2019, то суд дійшов висновку, що Дисциплінарна комісія розглянула подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняла рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у відповідності до ч. 1 ст.40 Закону 1403-VIII - протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку.

Суд не приймає доводи відповідача - Міністерства юстиції України, про те, що Дисциплінарна комісія не є відповідачем у справі, оскільки відповідачем у справах адміністративної юрисдикції є суб`єкт владних повноважень, яким відповідно до ст.4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, та саме на Дисциплінарну комісію законодавцем покладено обов`язок розгляду подання та, у випадку неналежного виконання приватним виконавцем своїх обов`язків, притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Водночас суд вважає за необхідне зауважити наступне. Відповідно до ст.38 Закону № 1403-VIII, підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:

1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;

2) порушення правил професійної етики приватного виконавця;

3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків;

5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», одним із принципів здійснення діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є принцип незалежності, в тому числі процесуальної. Згідно зі ст. 36 цього ж Закону, рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що державний контроль за особами, які здійснюють функції примусового виконання судових рішень, здійснюється шляхом судового та відомчого контролю Міністерством юстиції України та Дисциплінарною комісією приватних виконавців щодо приватних виконавців.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, а щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, Конституцією України та Законом встановлено порядок оскарження сторонами процесуальних рішень, дії чи бездіяльності приватного виконавця під час виконання судового рішення - подання скарги (позовної заяви) до суду. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зокрема ч. 2 ст. 40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», визначено, що якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності винесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання чинності судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.

Як встановлено при розгляді справи, у вересні 2019 року ОСОБА_6, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця та просив визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1. в частині виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2019 року шляхом опису та опечатування нежитлових приміщень п`ятого поверху №51-57, 57а, 58, 59, 60, 61- 61а, 62-71, 71а, 72-75, 75а, 76-80, 82, 89, 90, ІІ у літ. «АП-5», площею 759,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1846430563101, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4, та в частині призначення відповідальним зберігачем ОСОБА_7 .

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року скаргу ОСОБА_6 на дії приватного виконавця ОСОБА_1. направлено до Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2019 року виправлено описку у вказаній ухвалі судді та вказано назву суду, до якого необхідно направити справу за підсудністю - Господарський суд Харківської області.

Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд господарському суду приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу судді скасувати та відмовити ОСОБА_6 у відкритті провадження з розгляду його скарги на дії приватного виконавця.

Постановою від 10 січня 2020 року у справі № 638/13448/19-ц Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2020 відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на дії приватного виконавця ОСОБА_1, роз`яснивши заявнику, що для вирішення цього питання потрібно звернутися в порядку господарського судочинства.

Отже, дії приватного виконавця ОСОБА_1. в частині виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2019 року шляхом опису та опечатування нежитлових приміщень п`ятого поверху №51-57, 57а, 58, 59, 60, 61- 61а, 62-71, 71а, 72-75, 75а, 76-80, 82, 89, 90, ІІ у літ. «АП-5», площею 759,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1846430563101, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , та в частині призначення відповідальним зберігачем ОСОБА_7 були предметом судового оскарження.

Таким чином, як на час проведення перевірки діяльності позивача, складання довідки від 07.10.2019 року та подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , так і на час проведення засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців 06.12.2019 року, скарга учасника виконавчого провадження ОСОБА_6 одночасно була предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

При цьому, як встановлено зі змісту витягу з протоколу № 23 зазначені обставини розглядалися під час проведення засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців 06.12.2019 року (а.с. 47, т.1), зокрема ОСОБА_8 повідомив про подання скарги ОСОБА_6 . Водночас, Дисциплінарна комісія дійшла помилкового висновку про те, що скарга не є предметом судового розгляду.

Таким чином, всупереч ч. 2 ст. 40 Закону № 1403-VIII Дисциплінарна комісія приватних виконавців не відклала розгляд подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги та надала оцінку процесуальним діям приватного виконавця щодо виконання судових рішень, зокрема, щодо процесуальних дій в ході виконавчого провадження в частині виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2019 року щодо передання описаного та арештованого майна на зберігання не боржнику, а іншій особі.

Щодо висновків проведеної перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Зі змісту Подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 14.11.2019 року слідує, що дисциплінарним проступком ОСОБА_1 визначено - неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків, порушення вимог п. 2 ч. 1 статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» щодо здійснення діяльності з дотриманням законності.

Як зазначила відповідач у відзиві, не зважаючи на те, що в ухвалі суду від 15.09.2019 у справі № 922/719/16 суд дійшов висновку, що передача на відповідальне зберігання ОСОБА_7 спірних нежитлових приміщень є незаконною, приватним виконавцем ОСОБА_1. передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 описане й арештоване майно. Вказаним приватний виконавець ОСОБА_1. порушила право боржника на першочергове прийняття та зберігання описаного та арештованого майна. В матеріалах виконавчого провадження, які надані приватним виконавцем, заява боржника або його представника про відмову прийняти нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення п`ятого поверху № 51-57, 57а, 58, 59, 60, 61, 61а, 62-71, 71а, 72-75, 75а, 76-80, 82, 89, 90, II в літ. «А-5», загальною площею 759,2 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1846430563101, які розташовані за адресою: Харківська область, АДРЕСА_4, на зберігання відсутня.

Позивач посилається на те, що приписами частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено виключно письмової форми відмови боржника прийняти нерухоме майно на зберігання.

До матеріалів справи надано акти приватного виконавця від 29.08.2019 року, за змістом яких під час виходу за адресою: АДРЕСА_6 та здійснення заходів, спрямованих на опис та арешт майна, належного боржнику, власник ОСОБА_6 був відсутній за вказаною адресою, під час спілкування засобами телефонного зв`язку (тел. номер НОМЕР_3 ) прибути та взяти на відповідальне зберігання описане та арештоване майно відмовився. Акти підписані приватним виконавцем, понятими та представником стягувача.

Відповідно до пункту 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Під час засідання дисциплінарної комісії секретар комісії ОСОБА_10 зауважила, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів того, що боржник був обізнаний про дату і час проведення виконавчих дій; про відсутність доказів того, що телефонна розмова за абонентом за номером НОМЕР_4 відбулася саме з боржником.

Суд зазначає, що частиною першою статті 58 Закону встановлено, що майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Тотожна норма зазначена в п. 11 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції країни від 02.04.2012 № 512/54.

Отже, ні статтею 58 Закону, ні п. 11 Розділу VIII Інструкції не врегульовано питання щодо форми відмови боржника від прийняття майна на зберігання. Суд не приймає посилання відповідача на вимоги ч. 4 ст. 28 закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої на підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, оскільки вказаною нормою регламентовано надсилання документів виконавчого провадження сторонам, а не прийняття/надсилання відмови від прийняття на зберігання майна боржником.

Водночас суд зауважує, що зі змісту звернення учасника виконавчого провадження ОСОБА_6 не встановлено заперечення ним факту телефонної розмови 29.08.2019 та факту відмови від прийняття майна на зберігання під час цієї розмови.

Посилання членів дисциплінарної комісії на те, що телефонна розмова не відбулася, а номер телефона НОМЕР_3 не належить боржнику, оскільки не вказаний в Єдиному реєстрі адвокатів України суд вважає необґрунтованими, оскільки факт проведення телефонної розмови не був з`ясований ані Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області під час проведення перевірки, ані Дисциплінарною комісією приватних виконавців під час засідання, а ОСОБА_6 у правовідносинах, що склалися в межах виконавчого провадження № 59902973 є боржником, а не адвокатом (представником) сторони. Крім того, вищевказаний телефонний номер зазначений ОСОБА_6 у зверненні до Міністерства юстиції України.

Матеріалами справи підтверджується, що 27.08.2019 приватним виконавцем ОСОБА_1. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59902973 та постанову про залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій, які були заплановані на 29.08.2019. Копії вказаних постанов 27.08.2019 надіслані боржнику ОСОБА_6 цінним листом з описом вкладення.

Щодо посилань відповідача на те, що ухвалою суду від 15.09.2019 у справі № 922/719/16 у задоволенні вимоги про передачу на відповідальне зберігання арбітражному керуючому ОСОБА_7 спірних нежитлових приміщень - було відмовлено, з огляду, на те, що така заява є необґрунтованою та суперечить нормам чинного законодавства, суд зазначає, що в даній ухвалі міститься висновок суду щодо вимоги, заявленої під час розгляду у справі № 922/719/16 заяви ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння, зустрічної заяви про визнання права власності та клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Правомірність дій приватного виконавця по виконанню рішення у цій справі не була предметом дослідження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що висновки про порушення приватним виконавцем ОСОБА_1. вимог ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» не обґрунтовані, оскільки сам факт та обставини порушення не були досліджені під час проведення перевірки, складання та розгляду подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачами не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішення та наказу.

За такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та скасування рішення і наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №23 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 06.12.2019 р., щодо застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4119/5 від 21.12.2019 р. про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 , що виданий на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленого протоколом №23 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 06.12.2019 р. щодо застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць.

Стягнути на користь Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 АДРЕСА_7, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2020 року.

Суддя Мінаєва К.В.