Судове рішення #855875
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа №22ц-3145                                                Головуючий в 1 інстанції- Горбатенко О.В.

Категорія                                                                 Доповідач - Темнікова В.І.

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

06 грудня 2006 року Судова колегія судової палати .з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

 

головуючого - Темнікової В. І.,

суддів - Мартинюка В.І., Ступіної Я. Ю.,

за участю секретаря - Нагорного А.Є.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 серпня 2006р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Рішенням Сєвєродонецького міського суду  Луганської області  від  21 серпня 2006р. Був частково задоволений позов ОСОБА_2. Суд стягнув з відповідача на його користь  у  відшкодування матеріальної шкоди - 13267 грн., у відшкодування моральної шкоди - 2000грн. Та судові витрати у розмірі 617,92 грн., а всього 15884,92грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулися до суду з апеляційними скаргами. При цьому ОСОБА_1. в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, бо фактично дійсним винуватцем ДТП є позивач ОСОБА_2., який порушив п. 12.1,12.2,11.2, 11.5 Правил дорожнього руху, а також нате, що суд не взяв до уваги те, що на момент зіткнення його автомобіль стояв і був за межами проїзної частини дороги.

ОСОБА_2. в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду частково тільки в частині суми моральної шкоди і постановити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 6000грн., посилаючись на те, що суд не достатньо врахував всю глибину його душевних страждань та їх тривалість через значний час розгляду справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2. підтримав доводи апеляційної скарги і дав пояснення аналогічні відомостям, викладеним в ній. В задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити. Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4. просив задовольнити вимоги ОСОБА_2. В задоволенні апеляційної скарги відповідача також просив відмовити.

Відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги відповідача і дали пояснення аналогічні відомостям, викладеним в них. Апеляційну скаргу ОСОБА_2. не визнали.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи цих скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляційна скарга ОСОБА_2. - частковому задоволенню з наступних підстав:

 

2

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. Аналогічні вимоги містилися і в ст. 15, 15-1, 30 ЦПК України в редакції 1963р.

Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що 13.11.2003р. приблизно о 16год.30 хв. на перехресті проспектів Гвардійського та Радянського в м. Сєвєродонецьку сталося зіткнення автомобілів "Крайслер" д/нНОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. та "Фіат" д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Згідно висновку експертизи дії відповідача в даній дорожній пригоді не відповідали вимогам Правил дорожнього руху і знаходилися в причинному зв'язку з настанням події. Оскільки в результаті даного ДТП автомобілю "Фіат", яким керував ОСОБА_2. були спричинені технічні пошкодження, суд стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2. - 11232,40грн. Крім того, суд стягнув також на його користь з відповідача не отриманий ОСОБА_2. заробіток за 11 місяців у розмірі 2035грн., та 2000грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Втім, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, а також матеріали справи та вислухавши пояснення сторін в судовому засідання в апеляційній інстанції, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав:

Як убачається із матеріалів справи, первісно до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення з нього на свою користь в рахунок відшкодування завданої його шкоди у розмірі 11232,40 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 400 грн. звернувся ОСОБА_3 Позов від його імені був заявлений ОСОБА_2., який діяв за довіреністю як представник ОСОБА_3 Згодом ОСОБА_2. звернувся до суду з самостійним позовом до ОСОБА_1. про стягнення вже на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11232,40 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 400 грн., а також не отриманий заробіток та моральну шкоду у розмірі 6000грн. Як убачається із тексту цієї позовної заяви, ОСОБА_3 зазначений у ній вже у якості З особи.

Таким чином, з цього часу інтереси ОСОБА_2. та ОСОБА_3 перестали співпадати і ОСОБА_2. уже не міг виступати як представник позивача ОСОБА_3 Втім, згідно протоколу судового засідання, журналу судового засідання та тексту рішення суду ОСОБА_2. до кінця справи приймав участь і як позивач за своїм позовом , і як представник позивача ОСОБА_3 Самостійно, як процесуальна фігура, ОСОБА_3 участі у судових засіданнях не брав і до суду не викликався.

Згідно тексту рішення суду, суд розглянув позов саме ОСОБА_2. до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В даному рішенні не зазначено, що суд розглядав і позов ОСОБА_3 до відповідача про стягнення матеріальної шкоди, а також висновки суду щодо його позовних вимог. Відсутні в матеріалах справи також дані про те, що ОСОБА_3 відмовився від свого позову і що ця відмова прийнята судом у встановленому законом порядку або про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду з якихось передбачених законом причин. Зазначене свідчить про те, що судом фактично не розглянута частина заявлених позовних вимог, яку не можна розглянути окремо від позову, по якому судом вже прийнято рішення, так як вони тісно пов'язані між собою. А прийняте рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2. фактично зачіпає

 

3

інтереси ОСОБА_3, так як    його позовні вимоги є частиною позовних вимог ОСОБА_2.

Проаналізувавши вказані вище обставини, апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції а справу направити на новий розгляд, бо згідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Відповідно ж до ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції або якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Під час повторного розгляду справи суду необхідно врахувати наведене, більш точно визначити правовідносини, які виникли між сторонами, дати їм належну правову оцінку, встановити дійсні обставини по справі, в тому числі і те, хто був власником пошкодженого автомобіля "Фіат" на момент ДТП і хто ним є зараз.

При скасуванні рішення з зазначених підстав, аналіз других доводів апеляційних скарг є недоцільним до прийняття остаточного рішення по справі, бо вони можуть стати предметом розгляду суду першої інстанції при повторному розгляді справи. Керуючись ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України,   колегія суддів, -

УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 серпня 2006р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців після її проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація