Справа № 2-418/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

     Головуючого, судді – Козуб О.В.,

     при секретарі – Кузь Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Джанкойської міської ради Автономної Республіки Крим про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини, -

встановив:

       ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Джанкойської міської ради Автономної Республіки Крим про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на ст.1272 Цивільного кодексу України, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті 02.02.2009 року її батька ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді квартири № 2, розташованої по провулку Шкільному в м.Джанкой Автономної Республіки Крим, яка належала йому на момент смерті на праві власності. Після смерті  батька вона є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину не встигла прийняти, пропустила 6-ти місячний строк на 2 дні, а саме 04.08.2009 року звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, їй нотаріусом було відмовлено у прийнятті заяви і оформленні спадщини, оскільки нею пропущений строк.

       Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила визначити додатковий строк 2 місяці, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини на підставі ст. 1272 ЦК України, оскільки вона пропустила його з поважних причин. Пояснила, що вона проживає і зареєстрована за адресою: АРК, АДРЕСА_1. Її батько ОСОБА_2 з 2008 року проживав у неї за вищевказаною адресою, вона здійснювала догляд за ним, оскільки він був інвалідом 1 групи, за станом здоров’я не мав можливості обслуговувати себе самостійно. Помер він також в м.Сімферополь АРК, на момент смерті вони проживали разом в її квартирі в м.Сімферополь, але місце проживання батька зареєстроване за адресою: АРК, АДРЕСА_2. Нотаріусом Джанкойської міської державної нотаріальної контори було їй відмовлено і її направлено до суду для визначення нею додаткового строку на прийняття спадщини після смерті її батька. Письмової відмови у здійсненні нотаріальних дій по оформленню спадщини нотаріус не надавав, дії нотаріуса вона не оскаржувала, до Сімферопольської нотаріальної контори не зверталася. Інші спадкоємці у померлого ОСОБА_2 відсутні, заповітів він при житті не складав на випадок своєї смерті. Вважала поважною причиною пропуску нею строку звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини на вказане нерухоме майно, те, що вона знаходиться у відпустці по догляду за сином, до досягнення ним трирічного віку, вона з сином в період з 28.07.2009 року по 04.08.2009 року знаходилася у лікарні на амбулаторному лікуванні, оскільки її син хворів, не мала можливості поїхати до нотаріальної контори, прийняти спадщину і своєчасно подати заяву до нотаріальної контори. Інші, як зазначила позивач, поважні причини пропуску 6-ти місячного строку для  подання заяви на прийняття спадщини відсутні.

       Представник відповідача в судове засідання з'явився, визнав позовні вимоги заявлені ОСОБА_1, пояснивши, що причини пропуску 6-місячного строку зазначені позивачем є поважними, і підтверджені відповідними доказами. Вважав можливим визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк 2 місяці, який необхідний їй для  подання заяви до нотаріальної контори на прийняття спадщини після смерті її батька.

       Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши надані позивачем докази, з урахуванням обставин, зазначених позивачем вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав .

       Судом встановлено, що 02.02.2009 року у м. Сімферополь помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АП № 140101, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири № 2, розташованої по провулку Шкільному в м.Джанкой Автономної Республіки Крим, який належав йому на момент смерті на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.10.2006 року, виданого на підставі розпорядження Джанкойської міської

 ради АР Крим № 5725 від 27.10.2006 року, що також підтверджується технічним паспортом квартири та витягом  про реєстрацію права власності на нерухоме майно Джанкойського МБРТІ ( а.с. 9-11).

     Позивач ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого ОСОБА_2, що підтверджується її свідоцтвом про народження серії ІІ-АП № 412084, є спадкоємцем за законом 1 черги, інші спадкоємці згідно витягу Спадкового реєстру (спадкові справи) не зверталися, оскільки спадкові справи не заводилися. Зі слів позивача інших спадкоємців немає, даних про наявність заповітів не надано. Її батько ОСОБА_2 до смерті, а саме з липня 2008 року проживав у дочки - позивача ОСОБА_1 за її місцем проживання, спільно з нею, оскільки він хворів на хронічну серцево-судинну недостатність, дифузний кардіосклероз, за станом здоров’я не міг себе самообслуговувати та потребував стороннього догляду, у зв’язку з чим знаходився на обліку за місцем проживання в м.Сімферополі в 7 міській клінічній лікарні м.Сімферополя, що підтверджується довідкою про причину смерті № 70 від 03.02.2009 року, лікарським свідоцтвом про смерть № 70 від 03.02.2009 року та довідкою 7 міської клінічної лікарні м.Сімферополя № 2532\2549 від 04.08.2008 року.   Батько позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 проживав без реєстрації з липня 2008 року в м.Сімферополь по провулку Охотнічий, 15, що є місцем проживання позивача ОСОБА_1, що підтверджується довідкою відділу приватного сектору КП Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м.Сімферополя № 763 від 30.07.2008 року, і що також не оспорюється сторонами і доказуванню не підлягає.

      Вона здійснювала поховання батька ОСОБА_2, який помер у м.Сімферополь, що підтверджується наданим позивачем розрахунком-замовленням № 004130 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4130\1 від 03.02.2009 року (а.с.12).

      Згідно відповіді Джанкойської міської державної нотаріальної контори від 19.11.2009 року № 864\02-14, повідомлено суд, що  станом на 11.11.2009 року та Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи), після смерті ОСОБА_2 спадкові справи не заводилися.

     Вказані правовідносини регулюються ст.ст.1217, 1221 ч.1, 1222, 1258, 1261, ч.ч.1, 3, 5 ст. 1268, 1269 ч.1, 1272 ч.1, 3, ст.1297 ч. 1 ЦК України (в редакції 2003 року), ст.ст.2, 4, 5, 7, п.3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст.39, ст. 46, ч. 1,3 ст. 49, ст.50 ч. 1 Закону України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства Юстиції України № 20\5 від 03.03.2004 року ( з відповідними змінами), в редакції що діяла на період спірних правовідносин.

    Згідно з матеріалами цивільної справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер в м.Сімферополь АРК, що є місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст.1221 ЦК України та п.п. 185,187 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки останнє місце проживання ОСОБА_2 є м.Сімферополь, що підтверджено позивачем наданими письмовими доказами.

     Згідно ст.  39 ЗУ «Про нотаріат» , передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

    Відповідно до п. 211 вищевказаної Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_2 повинно видаватися свідоцтво про право на спадщину нотаріусом відповідної державної районної нотаріальної контори м.Сімферополь.

      Позивач згідно її пояснень не зверталася для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 до відповідної державної районної нотаріальної контори м.Сімферополь, а звернулася до Джанкойської міської державної нотаріальної контори – за місцем реєстрації померлого батька ОСОБА_2 Даних про відмову позивачу у вчиненні нотаріальних дій по видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 і  відповідних постанов нотаріусами Джанкойської міської державної нотаріальної контори або відповідної державної районної нотаріальної контори м.Сімферополь позивачем не надано. Суд, вважає, що нотаріус Джанкойської міської державної нотаріальної контори міг відмовити позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з тих підстав, що вказане свідоцтво повинно бути видано спадкоємцю ОСОБА_1 за місцем відкриття спадщини, що у даному випадку є м.Сімферополь - останнє місце проживання померлого ОСОБА_2

     Позивачем не доведено, що її права щодо прийняття спадщини порушені і їх поновлення необхідно в судовому порядку відповідно до вимог ст.3 ЦПК України, оскільки підставою звернення до суду з позовом є необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи.

    Також, відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України підставою для звернення до суду з позовними вимогами про визначення судом додаткового строку спадкоємцям, достатнього і необхідного для подання заяви до нотаріальної контори на прийняття спадщини є пропуск строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу.  

   Відповідно до вимог ч. 1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем , має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно ст.1268 ч. 3 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив відмову від неї протягом 6 місяців.

      Відповідно до п. 211 вищевказаної Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; копія рішення суду про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини, тощо.

     Позивачем зазначено про те, що вона проживала спільно зі своїм батьком ОСОБА_2 на момент його життя, на момент його смерті та після його смерті за останнім постійним місцем його проживання – адресою: АРК, м.Сімферополь, провулок Охотнічий, б.15, як вбачається з її пояснень, має можливість підтвердити факт спільного проживання з померлим ОСОБА_2, а також з урахуванням медичних документів та довідок про підтвердження останнього постійного місця проживання без реєстрації ОСОБА_2 в м.Сімферополь і його смерть в м.Сімферополь, вона не позбавлена права надати відповідні докази цього нотаріусу відповідної державної  районної нотаріальної контори і підтвердити, що вона є особою, яка прийняла спадщину, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька. Статтею 1268 та іншими нормами ЦК України не визначено, що спадкоємець повинен проживати спільно зі спадкодавцем за місцем реєстрації спадкодавця або місцем проживання спадкодавця, цією статтею тільки встановлено вимогу про постійне спільне проживання спадкоємця зі спадкодавцем. У цьому випадку, позивач якщо їй буде відмовлено у відповідній нотаріальній конторі м.Сімферополя у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску строку, встановленого ст.1270 ЦК України або з інших підстав, може звернутися до суду з позовом з інших підстав, крім тих що зазначені нею у даному судовому засіданні. Також, суд при визначенні поняття «постійне місце проживання» та «останнє місце проживання» виходить з положень п.211 вищевказаної  Інструкції, ст.29 ч. 1, ст. 1268 ч. 3 ЦК України, з яких вбачається, що якщо спадкоємець не подав заяву на прийняття спадщини, але на час її відкриття проживав разом із спадкодавцем і має докази цього, то вважається, що він прийняв спадщину. Діючим законодавством щодо регулювання спадкових відносин не визначено відрізку часу, протягом якого фізична особа повинна знаходитися у місці свого проживання. Суд, вважає, що постійним місцем проживання ОСОБА_2 буде те житлове приміщення, в якому він мав намір проживати і в подальшому. Не встановлено також вимогами ЦК України або іншими законодавчими актами, що постійним місцем проживання особи є житло, яке належить йому на праві власності або в якому його місце проживання зареєстровано.

     На позивача відповідно до ст.60 ЦПК України, покладено обов’язок доказування тих обставин, на які вона посилається в підтвердження заявлених позовних вимог.

     Суд, вважає, що на даний час підстав для визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку, необхідного для подачі заяви до нотаріальної контори на прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 не вбачається і відсутня необхідність у встановленні позивачу цього строку, оскільки вона до відповідної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини – останнім місцем проживання померлого батька ОСОБА_2І в м.Сімферополь не зверталася, не надала доказів порушення, оспорювання або необхідності поновлення її спадкових прав.  

     Суд відмовляючи у задоволенні позову позивача, не дає оцінки поважності зазначеним позивачем причин пропуску строку, бере до уваги те, що відсутні підстави наперед встановлювати суду поважність причин пропуску строку або відсутності пропуску цього строку позивачем, оскільки саме нотаріус відповідної державної районної нотаріальної контори м.Сімферополь при зверненні позивача, буде перевіряти обставини щодо пропуску строку позивачем або інші обставини і докази, які підтверджують факт прийняття спадщини позивачем шляхом спільного проживання зі спадкодавцем.

       Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи відшкодуванню позивачу та стягненню з відповідача не підлягають, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

    На підставі вищевикладеного , керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 213-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

      Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Джанкойської міської ради Автономної Республіки Крим про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини.

     Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                                   Козуб О.В.