Справа № 22а-1250/06
Головуючий у першій інстанції: Калитка О. М.
Категорія: 38 Доповідач: Фарятьєв C.O.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Фарятьєва С.О.
Суддів: Медведева A.M., Медведєвої Л.П.
При секретарі: Ірметовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 27 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення матеріальної допомоги учасникам бойових дій,
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, обґрунтовуючи його тим, що він є учасником війни і відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на одноразову щорічну допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак за період 2003, 2004, 2005 років така допомога виплачувалась йому не в повному обсязі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 1898 грн. 75 коп., яку він і просив суд стягнути з відповідача на його користь.
Оскаржуваною постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 27 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість з щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2005 рік у сумі 1410 грн., а у задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2003-2004 роки у сумі 488 грн. 75 коп. відмовив за пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
В апеляційній скарзі УПСЗН Лисичанської міської ради з постановою суду не згодне, просить її скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що згідно з ч.2 ст.95 Конституції України тільки Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Державний бюджет України на відповідний рік планується виходячи з існуючих фінансових можливостей держави, та гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомог у розмірах, встановлених відповідними статтями Державного бюджету.
Крім того, суд не прийняв до уваги ст.34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", в якій передбачена виплата одноразової допомоги для учасників бойових дій в розмірі 250 грн., а також те, що згідно з п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність і законність оскаржуваної постанови, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково суд керувався ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно з ч.ч.2.,3. цього ж Закону, права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством
2
колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим Законом, є недійсними, а також відповідно до ст. 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При цьому, суд враховував, що рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004
року за № 20-рп визнано такою, що не відповідає Конституції України ст.44 Закону України
"Пpо Державний бюджет України на 2004 рік", якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірах, менших, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
На підставі зазначених Законів, з огляду на тотожність ст.ст.28, 44 та ст.34 Законів України "Про Державні бюджети України" відповідно на 2003 p., 2004 р. та 2005 рік та виходячи з рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року за № 20-рп суд правильно дійшов до висновку, що вищезазначеними законами були звужені зміст та обсяг існуючого права позивача на отримання разової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яке передбачено ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". З урахуванням цього, суд також обгрунтовано дійшов до висновку, що ст.34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" не може бути застосована до спірних правовідносин, а тому стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість з матеріальної допомоги до 5 травня у розмірі 1410 грн.
Постанова суду відповідає вимогам ст.ст. 159-163 КАС України і матеріалам справи, висновки суду не спростовуються доводами апелянта, а тому судова колегія вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198,200,205,206 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради відхилити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 27 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення матеріальної допомоги учасникам бойових дій залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена з дня її проголошення у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.