2А –213\10

                                   П О С Т А Н О ВА

                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 лютого 2010 року Вишгородський районний суд Київської області:

головуючого                                                                        Чіркова Г.Є.

при секретарі                                                                      Мухоїд Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної  державної адміністрації Київської області, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати працюючому у зоні посиленого радіологічного контролю,-  

В С Т А Н О В И В:

позивач в листопаді 2008 року звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що відповідачем порушено її права передбачені Законом України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який всіх належних сум за роботу в зони посиленого радіологічного контролю  не виплатив, а тому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю за серпень 2006  року по вересень 2008 року.

              Позивачка  в судовому засіданні позов підтримала з викладених у ньому підстав.

              Представник відповідача проти позову заперечила.

        Представник третьої особи в судове засіданні не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.    

              Дослідивши  письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

              З матеріалів справи вбачаються спірні правовідносини, що виникли між сторонами з приводу розміру виплат щорічної доплати за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю.

             Згідно ст. ст. 8, 19 Конституції України та ст. 9 КАС України суд при розгляді цієї справи має виходити з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Вирішуючи дану справу, суд застосовує положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» далі Закон №-3054 ІІІ/ та Конституцію України.

             Встановлено, що позивачка постійно працює в зоні посиленого радіологічного контролю, тобто є суб’єктом, визначеним у ст.39 Закону № 3054-ІІІ, якою передбачена щомісячна доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

             В порушення вимог Закону відповідач у період з серпня 2006 по вереснь 2008 року перераховував позивачу не мінімальну заробітну плату, а доплату в сумі 5 грн. 20 коп., керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Зазначена виплата не відповідає розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена Законом України «Про державний бюджет України» на відповідні роки.

          Відповідно до ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод виключно законами України.

         Вищезазначеною постановою № 836 всупереч Закону № 3054-ІІІ встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим встановлені розміри доплати працюючим у зоні посиленого контролю залишилися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати та щорічно затверджувався новий Державний бюджет.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору, суд вважає, що підлягають застосуванню ст. 39 Закону № 3054-ІІІ та ст. ст. 89,83,82,76 Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, а не постанова № 836.

За таких обставин відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити недоотриману позивачем суму виплат в передбаченому законом розмірі.

    Разом з тим ч.2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Враховує суд і те, що п. 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2008 року згадану редакцію ст. 39 Закону № 3054 – ІІІ змінено, і такі зміни втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп від 22 травня 2008 року

В судовому засідання не встановлено даних щодо пропущення позивачем цього строку.

Тим самим, суд вважає наявними порушення прав позивача, які підлягають захистові, а пред’явлений  позов частковому задоволенню.

          На підставі викладеного та керуючись ст. 160-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

           Адміністративний позов задовольнити частково.

    Дії Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області стосовно виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю визнати неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити щомісячну грошову доплату за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю ОСОБА_1 відповідно до вимог і в розмірі передбаченому  ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» за період з серпня  2006 року  по вересень 2008 року.  

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подання заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя