Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #85649524


ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1208/20 Справа № 316/323/18 Суддя у 1-й інстанції - Пушкарьової С.П. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.




УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


20 березня 2020 року                                                        м. Дніпро

       Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді         Джерелейко О.Є.,

суддів Коваленко Н.В., Слоквенка Г.П.,

       

за участю секретаря судового засідання         Москаленко В.В.,

прокурора         Ковальова С.В. (приймає участь в режимі

відеоконференції),

захисника Петренка А.В. (приймає участь в режимі

відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_1 (приймає участь в

режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №42017081160000117 за апеляційною скаргою захисника Петренка А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1  на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 05 лютого 2020 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,


обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 квітня 2020 року включно,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник Петренко А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 просить ухвалусуду в частині продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою скасувати, та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього такі обов`язки: - цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду та осіб, які здійснюють контроль за виконанням запобіжного заходу; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання; - з`являтися до суду за першим викликом; - утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами в цьому кримінальному провадженні; - цілодобово носити електронний засіб контролю.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що ухвали суду першої інстанції від 10.07.2019 року, 05.09.2019 року, 31.10.2019 року, 11.12.2019 року та 05.02.2020 року містять однакові підстави тримання ОСОБА_1 під вартою, а також містять загальні формулювання, повторювальні фрази, без будь-яких доказів їх правдоподібності, а тому ухвала суду від 05.02.2020 року суперечить п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначає, що ризик переховування ОСОБА_1 від суду відсутній, оскільки суд в своїй ухвалі не навів докази наявності цього ризику.

Посилається на те, що ОСОБА_1 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення.

Також ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні відсутній, оскільки потерпілий та свідки на цей час допитані судом, крім того, допустимих та достатніх доказів такого впливу сторона обвинувачення не надала.

Таким чином, ані прокурор в судовому засіданні, ані суд у своїй ухвалі не навели жодних належних доказів наявності ризиків, а також про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Вказує на те, що цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю надасть змогу запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 квітня 2020 року включно.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що обставини, за яких раніше було продовжено тримання обвинуваченого під вартою, не змінились, а тому враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого ОСОБА_1 злочину та відсутності підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу, дійшов висновку, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки на теперішній час існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.

Рішенням Конституційного суду України від 13.06.2019 року №4-р/2019 визнано таким, що є неконституційним положення ч.2 ст.392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.331 КПК України: - вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу; - незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Василівського районного суду Запорізької області перебуває обвинувальний акт № 42017081160000117щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді від 09.11.2017 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.

Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції, яке розглядалось 05.02.2020 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 з тих підстав, що на цей час наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Розглядаючи вказане клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Твердження захисника про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, прокурором не доведені є необгрунтованими, оскільки в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про ступінь відповідальності за вчинений ним злочин, перебуваючи на свободі може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність ризику переховування від суду свідчить те, що обвинувачений перебуваючи під домашнім арештом, достовірно знаючи про заборону покидати постійне місце проживання, поїхав до іншого населеного пункту та перебував там до того часу, доки не був виявлений працівниками поліції.

Ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що на розгляді в суді перебуває обвинувальний акт в іншому кримінальному провадженні щодо потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що з метою здійснення тиску на потерпілого, здійснив напад на ОСОБА_2 поєднаного з нанесенням потерпілому тілесних ушкоджень.

Посилання сторони захисту на відсутність ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні не може бути взятий до уваги, оскільки судом першої інстанції вказаний ризик не встановлений.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та встановлені в ухвалі суду.

Підстав для застосування судом до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.

Доводи захисника про те, що ухвали суду першої інстанції від 10.07.2019 року, 05.09.2019 року, 31.10.2019 року, 11.12.2019 року та 05.02.2020 року містять однакові підстави тримання ОСОБА_1 під вартою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд при вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу кожного разу перевіряє наявність тих чи інших ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також чи зменшились ризики на підставі яких був обраний запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.

Вказані в ухвалі ризики підтверджуються також новими обставинами, що мали місце після 10.07.2019 року, 05.09.2019 року, 31.10.2019 року, 11.12.2019 року - складанням обвинувального акта від 30.01.2020 року у кримінальному провадженні №12018080160000414.

Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 05 лютого 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Петренка А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1  на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 05 лютого 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 05 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.


Судді:


_____________                                _________                         __________

О.Є. Джерелейко                         Н.В. Коваленко Г.П. Слоквенко

       


  • Номер: 11-п/778/147/18
  • Опис: Кримінальне провадження: Василенко Олег Петрович, Іванісов Володимир Анатолійович - ч. 4 ст. 189 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 316/323/18
  • Суд: Апеляційний суд Запорізької області
  • Суддя: Джерелейко О. Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.04.2018
  • Дата етапу: 05.04.2018
  • Номер: 11-кп/803/3090/19
  • Опис: Василенко О.П.
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 316/323/18
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Джерелейко О. Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.10.2019
  • Дата етапу: 04.11.2019
  • Номер: 11-кп/803/3121/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 316/323/18
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Джерелейко О. Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.10.2019
  • Дата етапу: 04.11.2019
  • Номер: 11-кп/803/3467/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 316/323/18
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Джерелейко О. Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.11.2019
  • Дата етапу: 13.12.2019
  • Номер: 11-кп/803/2351/22
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 316/323/18
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Джерелейко О. Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.08.2022
  • Дата етапу: 26.10.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація