Справа № 22-1081

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Доповідач: Штелик С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду

м. Києва в складі:

Головуючого судді: Штелик СП.

Суддів: Горелкіної Н.А., Ратнікової В.М.

при секретарі Ленській І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського

районного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року в справі за позовом

Комунального підприємства «Житлорембудсервіс» по утриманню житлового

господарства Деснянського району м. Києва до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Заслухавши доповідь судді Штелик СП., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Позов обґрунтували тим, що відповідач є власником квартири № АДРЕСА_1. На протязі тривалого часу відповідач не сплачував витрати на утримання при будинкової території та за опалення, внаслідок чого за період з 01.10.2004 року по 01.11.2007 року утворилася заборгованість в сумі 1402, 44 грн. Добровільно відповідач відмовляється погасити борг, що змусило позивача звернутися до суду. Позивач просив суд поновити термін позовної давності, оскільки в серпні 2007 року відповідач частково погасив заборгованість, що свідчить про визнання ним свого боргу.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року позов було задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по квартплаті та комунальних послугах в розмірі 1402, 44 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

При цьому посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, суд зобов»язав його оплатити послуги, яких він, не проживаючи в належній йому квартирі, не споживав. Вважає, що оплачувати квартплату він повинен лише з моменту укладання договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, тобто з 08.06.2007 року, а витрати на опалення належної йому квартири, він повинен нести з травня 2005 року, оскільки до цього часу через наявність будівельних недоліків він не підписував акту прийому-передачі квартири інвестору.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтями 20, 21 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875 -1У «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов»язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов»язком виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов»язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про приватизацію державного житлового фонду» (у редакції 2006 року).

Як вбачається з свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення 13.05.2004 року, власником квартири № АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.

Як вбачається з розрахунку заборгованість відповідача по оплаті витрат на утримання при будинкової території та опалення за період з 01.10.2004 року по 31.10.2007 року складає 1402, 44 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно зазначив, що обставини, на які послався відповідач, а саме те, що він у квартирі не проживав, комунальні послуги не отримував та угоду з ЖЕКом щодо прийняття участі в утриманні будинку та прибудинкової території підписав лише 08.06.2007 року, не можна визнати такими, що звільняють відповідача від сплати комунальних послуг (опалення) та квартирної плати з 01.10.2004 року, оскільки відповідач є власником квартири з 13.05.2004 року.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і об»єктивно з»ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2008року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.