Справа № 206/1316/14-к

1-кс/206/96/14

У Х В А Л А

05 березня 2014 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження № 12014040700000368 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, розведеного, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але не маючого місця проживання, судимого 26.12.2013р. Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської обл.. за ч.1 ст.185 КК України, до 1р. позбавлення волі з іспитовим строком 1р, суд -

В С Т А Н О В И В:

5 березня 2014р. об 11год. 30хв. слідчий Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вимоги клопотання слідчим обґрунтовані тим, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 14.02.2014р, приблизно о 18год, зайшов до квартири АДРЕСА_2 , де маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна та реалізуючи його, діючи умисно, повторно, відкрито, з корисливих мотивів, шляхом ривку вихопив з руки потерпілої ОСОБА_6 , її шкіряну сумку вартістю 200грн, в якій знаходилось: перстень вагою 10,46гр, із золота 585 проби, вартістю 2197грн; підвіска (хрест) вагою 4,15гр, із золота 585 проби, вартістю 648грн; ланцюжок вагою 14,19гр, із золота 585 проби, вартістю 5364грн; ланцюжок шкіряна з золотим замком 1,21гр, 585 проби, вартістю 224грн; кільце вагою 2,36гр, із золота 585 проби вартістю 425грн; кільце вагою 7,16гр, із золота 585 проби вартістю 2707грн; кулон (ікона святого Миколая угодника) із золота 585 проби, вартістю 3040грн. Закінчуючи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_5 , з викраденим з місця вчинення злочину втік розпорядившись їм на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 14 805грн.

Слідчий вказав, що ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Клопотання слідчого погоджено із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська та оформлено відповідно до вимог ст.184 КПК України.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч.2 ст.186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, як то знищити докази по справі, незаконно впливати на свідків, а також знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень.

Слідчий підтримав клопотання і стверджував, що ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.186КК України, має не відбутий термін покарання, а тому інший запобіжний захід застосувати не можливо.

В судовому засіданні ОСОБА_5 розкаявся і обіцяв більше злочинів не вчиняти.

Вислухавши підозрюваного, доводи слідчого і прокурора, щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, дослідивши матеріали кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Судом було встановлено, що 5.03.2014р. о 8год.30хв. ОСОБА_5 було пред`явлено підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Слідчий стверджував, що ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 14.02.2014р, приблизно о 18год, зайшов до кв. АДРЕСА_2 , де маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна та реалізуючи його, діючи умисно, повторно, відкрито, з корисливих мотивів, шляхом ривку вихопив з руки потерпілої ОСОБА_6 , її шкіряну сумку вартістю 200грн, в якій знаходилось: Перстень вагою 10,46гр, із золота 585 проби, вартістю 2197грн; Підвіска (хрест) вагою 4,15гр, із золота 585 проби, вартістю 648грн; Ланцюжок вагою 14,19гр, із золота 585 проби, вартістю 5364грн; Ланцюжок шкіряна з золотим замком 1,21гр, 585 проби, вартістю 224грн; Кільце вагою 2,36гр, із золота 585 проби вартістю 425грн; Кільце вагою 7,16гр, із золота 585 проби вартістю 2707грн; Кулон (ікона святого Миколая угодника) із золота 585 проби, вартістю 3040грн. Закінчуючи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_5 , з викраденим з місця вчинення злочину втік розпорядившись їм на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 14 805грн.

ОСОБА_5 підозрюється у скоєні злочину в період відбування покарання за вироком суду від 26.12.2013р, а саме - в період іспитового строку.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо покладання необхідності: запобігти спробам ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній, знаючи про покарання за вчинений їм злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду; запобігти спробам ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У відповідності до ст.176 КПК України, запобіжним заходом є тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

За змістом ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Попереднє ув`язнення не повинно визначати покарання у виді позбавлення волі, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення не застосовується. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Врахувавши дійсні обставини справи, суд схиляється та приймає за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, запобігти спробам підозрюваного незаконно впливати на свідків, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальним правопорушень.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів: особистого зобов`язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, суд вважає за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193, 197, 369-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою рахувати з 5 березня 2014р. по 3 травня 2014р.

Визначити, що грошова сума у розмірі 21тис.924грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти під заставу, покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м.Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з особами, що вживають алкогольні, наркотичні та психотропні речовина та займаються їх збутом;

5) не відвідувати місця, де збираються особи, що вживають або збувають заборонені в обігу речовини;

6) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обов`язки діють два місяці з дня звільнення ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 та прокурора прокуратури Самарського району ОСОБА_3 .

Ухвалу суду може бути оскаржено протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської

обл. С Л І Д Ч И Й С У Д Д Я ОСОБА_1