Справа № 2-805/09 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Донецьк 22 квітня 2009 р.
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Сибірцева В.П.,
при секретарі: Цикаловій К.С.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
б лютого 2009 року позивачка звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому позивачка вказала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 4 березня 2006 року, який було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 55. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку та не займається його вихованням. Шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем припинені з листопада 2008 року з причини, що відповідач неодноразово вчиняв бійки, в тому числі в присутності дитини, у зв’язку з чим позивачка звернулася до Будьоннівського РО ДМУ УМВС з відповідною заявою. Таким чином, сімейне життя між ними не склалося у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, сварок, скандалів на побутовій основі, що призвело до розпаду родини як такої. З вказаного часу вони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть. Таким чином, родина з листопада 2008 року фактично припинила своє існування. Позивачка вказала, що її подальше спільне проживання та збереження шлюбу стало суперечити моральним основам суспільства та інтересам позивачки. Просила не надавати строк на примирення, оскільки збереження їх шлюбу неможливе, відповідач на розірвання шлюбу не згоден. Тому позивачка просить суд, винести рішення, яким розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 4 березня 2006 року, який було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 55.
У судовому засіданні позивача підтримала свої позовні вимоги, в обгрунтування яких дала пояснення, аналогічні до вказаних у позовній заяві та вказала, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між подружжям не можливе, а подальше перебування в шлюбі суперечить моральним основам суспільства та інтересам позивачки.
Відповідач у судовому засіданні не з’явився, надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 4 березня 2006 року, про що у відділі реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку зроблено актовий запис № 55, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_2.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 111 Сімейного Кодексу України і роз’ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України (п.5) від 31 серпня 1979 року № 8 зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 24 квітня 1981 року № 4, від
25 березня 1988 року, від 25 грудня 1992 року, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд зобов’язаний вживати всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного встановлення взаємин родини та інших обставин справи, а також вживати всіх заходів для примирення чоловіка та жінки.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вислухавши пояснення позивачки, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям, внаслідок розладу і конфліктів, виникли погані стосунки, вони не підтримують шлюбні відносини, кожен із подружжя не бажає надалі зберегти родину. За таких обставин суд вважає, що спільне проживання подружжя не можливе. Беручи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини конфлікту, суд вважає, що збереження їхньої родини стало не можливим.
При прийнятті рішення про розподіл судових витрат, вважає за необхідне стягнути їх з позивачки, ОСОБА_1, у розмірі 17 гривень, звільнив відповідача, ОСОБА_2, від сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 105, 109-112 Сімейного Кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 4 березня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 55, - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з позивачки, ОСОБА_1, у розмірі 17 гривень, звільнив відповідача, ОСОБА_2, від сплати.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.