ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.04.2007 | Справа №2-27/3903-2007А |
За позовом – Суб’єкт підприємницької діяльності Стрілець Микола Михайлович, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, б. 98, кв. 53.
До відповідача – 1. Державна податкова інспекція в м. Євпаторія, м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, 2/40.
2. Головне Управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19.
Про визнання перевірки незаконною, визнання недійсним рішення та стягнення 551,75 грн.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – Літвінюк М. С., дор. у справі.
Від відповідачів – 1. не з’явився.
2. не з’явився.
Сутність спору:
Позивач – суб’єкт підприємницької діяльності Стрілець Микола Михайлович звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів про визнання незаконної перевірки, проведеної 04.01.2007 р. посадовими особами ДПІ в м. Євпаторія в магазині „Продукти” по вул. 9 Травня, 96 в м. Євпаторія, що належить позивачу по справі. Просить визнати рішення ДПІ в м. Євпаторія №0060412303 від 15.01.2007 р., №0060612303 від 15.01.2007 р. про застосування штрафних санкцій недійсними. Також просить суд стягнути з Управління Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополь на користь суб’єкта підприємницької діяльності Стрілець Миколи Михайловича сплачену ним суму штрафу у розмірі 551,75 грн., застосовану спірними рішеннями ДПІ в м. Євпаторія.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що у відношенні його було проведено позапланову перевірку, яка була проведена без достатніх на те підстав. Направлення на перевірку, а також копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, в яких повинні зазначатися підстави для проведення такої перевірки, в порушення вимог ст.. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позивачу не надавалися, тобто представниками першого відповідача було порушено порядок проведення перевірок.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Однак по суті виявлених першим відповідачем порушень не заперечує.
Перший відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, у відзиві на позов повідомив про те, що перевірка була проведена відповідно до норм чинного законодавства України, а винесені рішення є правомірними.
На підставі викладеного просить у позові відмовити.
Другий відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, у відзиві на позов повідомив про те, що вважає вимоги позивача незаконними, оскільки він з суб’єктами господарювання щодо сплати до бюджету податків, зборів ні в які правові відносини не вступає. До того ж сума штрафу була сплачена до державного бюджету України, а не на користь управління Державного казначейства України в АР Крим.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 06.07.2006 р. №644 було затверджено Типову структуру Головного Управління Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі та схему Типової структури.
Відповідно до п. 2.1 вказаного Наказу було наказано реорганізувати у трьохмісячний термін територіальні органи Державного казначейства України шляхом їх перетворення у головні управління Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі відповідно до затверджених Типового положення та Типової структури.
Таким чином, Управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь було 26.10.2006 р. реорганізовано в Головне Управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19, про що було видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
На підставі вкладеного суд дійшов висновку замінити другого відповідача по справі - Управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь на його правонаступника - Головне Управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19. Позивач з заміною другого відповідача погодився.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
В С Т А Н О В И В :
04.01.2007 р. посадовими особами ДПІ в м. Євпаторія – головним державним податковим ревізором – інспектором Карсановим і головним державним податковим ревізором – інспектором Єпереши В. І., на підставі направлення на перевірку №776/3163 від 29.12.2006 р., було проведено перевірку позивача по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкого і безготівково обігу господарської одиниці – магазина “Продукти”, що розташований за адресою – м. Євпаторія, вул.. 9 Травня, 96, що належить суб’єкту підприємницької діяльності Стрілець Миколі Михайловичу.
По результатам перевірки було складено акт № 001819 від 04.01.2007 р.
В ході перевірки було встановлено слідуючи порушення:
- проведення розрахункової операції без використання РРО в сумі 25 грн.;
- не забезпечено відповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у денному звіті РРО, різниця склала 17,35 грн.;
- не збереження фіскального звітнього чеку №1178 в книги обліку розрахункових операцій;
- порушення порядку використання торгового патенту, який знаходився в папкі з іншими документами, на стенді знаходилася копія старого патенту ТПА №754017 до 30.09.2006 р.
Таким чином, перевіряючи дійшли висновку про те, що в даному випадку мало місце порушення п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III та п. 1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98\96 –ВР від 23.03.1996 р.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем було винесено рішення №0060412303 від 15.01.2007 р., відповідно до якого було застосовано наступні штрафні санкції: 125,00 грн. ( за не проведення розрахункової операції через РРО ); 86,75 грн. ( за невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у денному звіті РРО ); 340 грн. ( за незбереження фіскального чека в книги обліку розрахункових операцій ). Також було прийнято рішення №0060612303 від 15.01.2007 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 320, 00 грн. ( у розмірі вартості торгового патенту за порушення встановленого порядку використання торгового патенту ).
При таких обставинах справи, у позові належить відмовити, виходячи з наступного.
В матеріалах справи наявне направлення №776/3163 від 29.12.2006 р., яке свідчить про те, позивач був з ним ознайомлений і позивачем дане направлення підписане.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки проведено закупку одної пляшки горілки “Хортиця” золото і 1 пачки сигарет “Честерфільд - лайт” на загальну суму 25,00 грн.
При цьому робітником позивача вказана операція не проведена через реєстратор розрахункових операцій.
Відповідно до преамбули Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб’єкти підприємницької діяльності забовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб’єкти підприємницької діяльності забовязані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за вказане порушення передбачено п. 1 ст. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Також перевіряючими було виявлено не забезпечення відповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у денному звіті РРО на суму 17,35 грн.
Сума готівки на місці проведення розрахунків склала 328,75 грн. ( з урахуванням суми покупки ), в тому числі сума відповідно до Х – звіту РРО склала 311,40 грн., сума невідповідності готівки склала 17,35 грн. Опис готівки, що знаходилася на місці проведення розрахунків, складена в присутності продавця, що працював на позивача, Каменевої Л. В., в загальній сумі 328,75 грн., і єю же підписана з зазначенням, що власних грошових коштів, що знаходилися на місці проведення розрахунків, не має, вся готівка є виручкою від продажу товарів, надання послуг і знаходиться на її відповідальному зберіганні.
Згідно до п. 13 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III повинна бути забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункової операції, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 22 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III, відповідно до якої у випадку невідповідності суми наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначено в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність.
Також було встановлено не збереження фіскального звітнього чеку №1178 в книги обліку розрахункових операцій.
Згідно до п. 9 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб’єкти підприємницької діяльності забовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 4 ст. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Також було встановлено порушення порядку використання торгового патенту, який знаходився в папкі з іншими документами, на стенді знаходилася копія старого патенту ТПА №754017 до 30.09.2006 р.
Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98\96 –ВР від 23.03.1996 р. торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Відповідальність за вказане порушення передбачено п. п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98\96 –ВР від 23.03.1996 р. суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАСУ якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Позивач належним чином не довів викладені в позовної заяві обставини.
Відповідач навпаки представив достатньо доказів вчинення позивачем порушень чинного законодавства України.
До речі, сам факт допущення вищевикладених порушень Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98\96 –ВР від 23.03.1996 р. та Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III позивач не оспорює.
Спірні рішення позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалися.
Також суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до прав органів податкової служби відноситься зокрема здійснювати контроль додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.. 11 –1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. При цьому слід вказати, що позапланові перевірки не відносяться до позапланових виїзди перевірок, в ході яких перевіряється платник податків з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів.
Норми ст.. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, в часті проведення позапланових виїздних перевірок, не поширюються на перевірки порядку проведення розрахунків за товари ( послуги) і других вимог Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III, Закону України “ Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а поняття “позапланова перевірка” і «позапланова виїзна перевірка” не є тотожними.
Таким чином, проведення позапланової перевірки розрахункових операцій магазину, що належить позивачу, - це позапланова перевірка, підставною для якої є направлення на проведення перевірки, яка видається відповідно до графіку контрольно – перевірочної роботи.
Відповідно до ст.. 11 –2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 - 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Якщо позивач вважає, що перевіряючи не мали права приступати до проведення перевірки, то він мав повне право не допускати перевіряючих на об’єкт, однак він таким правом не скористався.
При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 12.04.07 р.
19.04.07 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.