Справа № 20186/09
Головуючий у першій інстанції Демидснко Ю.Ю.
Категорія 20 Доповідач Турік В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 року колегія суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Неклеси В.І.
суддів Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі Куреденко О.П.
за участю позивача ОСОБА_2,
відповідачів ОСОБА_3 її представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника ОСОБА_7 ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 27 травня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання угод купівлі-продажу і дарування домоволодіння недійсними, визнання угоди купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю,
встановила:
12.10.1995р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9 і ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку з господарчими побудовами АДРЕСА_1 від 22.08.1981 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_10 /ОСОБА_9/, дарування цього ж домоволодіння між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 від 03.02.1995 року та визнання за ним права власності на вказане домоволодіння. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсною довіреність, видану 10.01.1995р. ОСОБА_9 на ім*я ОСОБА_7
27.04.2004р. звернувся з додатковою позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу спірного домоволодіння від 16.08.1981 р. між ним та ОСОБА_5, і ОСОБА_6 дійсним.
18.02.1997р. ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом про усунення перешкод в користування спірним домоволодінням, зобов'язавши відповідача передати їй ключі від гаража та зняти замки з однієї кімнати будинку.
Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 27 травня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 21.08.1981 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Криворізької державної нотаріальної контори за р.№ 1-2532, згідно якого ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Згідно рішення Острівського районного суду Кіровоградської області від 27.01.2004 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_9 визнана недієздатною з 1978 року (а.с.237).
Висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с.221-223) встановлено, що ОСОБА_9 з 1973 року страждає шизофренією, в різних установах лікувалася загалом 21 раз, у зв'язку з вказаним хронічним психічним захворюванням вона не здатна була усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, при укладенні договору купівлі-продажу 22.08.1981 року, при оформлені довіреності 10.01.1995 року. По характеру захворювання тимчасове поліпшення психічного стану у ОСОБА_9 на час укладання вказаних угод - неможливе.
Відповідно до ст. ст. 203 ч. 1, 215 ч.1.ч.3, 216 ч.1, 226 ЦК України в редакції 2003 року правочин вчинений недієздатною фізичною особою, який заперечує одна із сторін, або інша заінтересована особа, може бути визнаний судом недійним. Як наслідок в разі недійсності вказаного правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Зокрема дієздатна сторона зобов'язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане нею за цим правочином. Опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною стороною за нікчемним правочином. Вказаний нікчемний правочин може схвалити тільки опікун недієздатної особи.
Як встановлено опікун у ОСОБА_9 не призначений. Петрівська сільська рада не схвалює угоди, здійснені ОСОБА_9
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову про визнання недійсними правочинів, відмови в позові про визнання дійсною угоди купівлі-продажу жилого будинку, визнання права власності, та відмови в зустрічному позові ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, з огляду на те, що правочини вчинені недієздатною фізичною особою. Ухилення сторони від нотаріального посвідчення угоди не було, оскільки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 уклали договір з ОСОБА_10, який посвідчено нотаріально 21.08.1981 р. Стосовно зустрічного позову ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням, у якої виникло право власності на будинок на підставі договору дарування від 03.02. 1995 року, то відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, як і нікчемний правочин, є недійсним з моменту його вчинення, в тому числі припиняються у майбутньому права та обов'язки за цим правочином.
Доводи стосовно пропуску строку позовної давності, незалучення до справи в якості третіх осіб нотаріусів, які посвідчували договори, а також, що суд вийшов за межі позовних вимог, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи і висновками
суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом по справі ухвалено законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для задоволення скарги і скасування рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
продали, а ОСОБА_10 купила житловий будинок АДРЕСА_1 за 5000 крб.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 03.02.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Криворізької державної нотаріальної контори за р.№ 1-552, згідно якого ОСОБА_11 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар житловий будинок АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 і ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9, інтереси якої представляє Петрівська сільська рада Кіровоградської області 5830 грн., грошей, отриманих від угоди купівлі-продажу.
В частині позову ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на буд. АДРЕСА_1 відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_7 витрати на ІТЗ в сумі 10 грн. з кожного на користь держави та стягнуто з ОСОБА_3 30 грн. на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить частково скасувати рішення та винести нове, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, дарування цього ж будинку, визнання довіреності від 10.01.1995р. виданої від імені ОСОБА_9 недійсними, відмовити в повному обсязі, а її позовні вимоги про усунення перешкод в праві користування власністю задовольнити в повному обсязі.
Вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки жодною із сторін не заявлено вимог, щодо повернення житлового будинку та стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошей, отриманих від угоди купівлі-продажу будинку. Також суд, розглядаючи спір про визнання договорів купівлі-продажу та дарування жилого будинку не залучив до участі у справі нотаріусів, які посвідчували договори, та не притягнув їх до участі у справі в якості третіх осіб. Також вважає, що ОСОБА_2 взагалі не має підстав бути стороною по справі.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що по договору купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_1 з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 від 21.08.1981р., посвідченого державним нотаріусом Шостої Криворізької державної нотаріальної контори за р.№ 1-2532 ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_9 купила будинок НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 за 5000 крб.
Згідно договору дарування цього ж житлового будинку з надвірними побудовами від 03.02.1995 р. посвідченого державним нотаріусом Шостої Криворізької державної нотаріальної контори за р. №1-552, ОСОБА_9 від імені якої згідно довіреності від 10.01.1995року діяла ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар житловий будинок НОМЕР_1 з господарчими побудовами по АДРЕСА_1.
Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 27 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.