Справа № 2а-759 2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.

при секретарі Тетеря С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, зазначаючи, що народилась 10 травня 1944 року, тому, відповідно до діючого законодавства є дитиною війни. Оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачена щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату зазначеної допомоги, однак їй було відмовлено, у зв'язку з чим, просить суд зобов'язати відповідача виплатити щомісячну соціальну державну допомогу за 2006, 2007, 2008 роки у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, просить відновити строк на звернення до суду, посилаючись на юридичну необізнаність.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала суду письмові заперечення в яких зазначає, що позивачем був порушений строк на звернення до суду встановлений ч. 1 ст. 99 КАС України, крім того зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» призупинена дія ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає виплати щомісячної державної соціальної допомоги, а поняття «мінімальна пенсія» в контексті визначення її як одиниці вимірювання розміру щомісячної соціальної допомоги законом не визначено. Представник відповідача зазначила, що відповідач виплачує допомогу на підставі п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», тому відповідачем положення діючого законодавство не порушено.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дітьми війни визнаються особи, яким на момент 2 вересня 1945 року не виповнилось 18 років.

З паспорту громадянина України видно, що ОСОБА_1 народилась 10 травня 1944 року, що свідчить про розповсюдження на позивача дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції 01.01.2006 року з 1 січня 2006 року діти війни мають право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін до Закону України про державний бюджет України за 2006 рік» від 17.01.2006 року встановлено, що пільги для дітей війни запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

У зв'язку з тим, що такий порядок Кабінетом Міністрів України визначено не було, підстав для стягнення соціальної державної допомоги на 2006 рік немає.

Відповідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 р. було визнане неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до яких дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

 Судом встановлено, що у 2008 році на підставі змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни України» в редакції від 22.05.2008 року позивачу сплачували щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Суд встановив, що зміну статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 року визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Таким чином, аналізуючи зміст та дати винесення рішень Конституційного суду України № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст. 152 Конституції України відповідно до положень якої закони, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність суд вважає, що позивач має право на отримання допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з липня по грудень 2007 року, та за період з травня по грудень 2008 року у розмірі 20 відсотків від мінімальної пенсії.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Враховуючи положення ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України за 2007 рік», а також Закону України «Про державний бюджет України за 2008 рік» щодо визначення розміру прожиткового мінімуму осіб, а також надання позивачеві щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 10% від мінімальної пенсії протягом 2008 року, суд встановив, що розмір щомісячної державної соціальної допомоги за період з липня по грудень 2007 року складає 742, 53 грн., за період з травня по грудень 2008 року у розмірі 780 грн.

Крім того, враховуючи суперечність законодавства що регулює питання щодо виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, а також похилий вік позивачки, суд вважає, що юридична необізнаність дійсно була перешкодою для своєчасного звертання до суду, тому враховуючи ст. 100 КАС України відновляє строк для подачі адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 70, 100, 159, 160, 162, 163, 256 КАС України, ст. ст. 150, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за період з «липня» 2007 року по «грудень» 2007 року у розмірі 742, 53 грн., а також за період з «травня» 2008 року по «грудень» 2008 року у розмірі 780 грн., в решті позову відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.