Номер провадження: 22-ц/813/4565/20

Номер справи місцевого суду: 501/134/14-ц

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Черевка П.М.,

суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому з урахуванням змін та уточнень просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 39472,43 доларів США та пропорційно стягнути з відповідачів судові витрати по справі в розмірі 3155,03 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 05.11.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №11246857000, за умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 25099,00 доларів США з розрахунку 13,5% річних на строк до 05.11.2014 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 05.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №155477, а також договір поруки №155478 від 05.11.2007 року між Банком та ОСОБА_3 , згідно з умовами яких Поручителі поручаються перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором №11246857000 від 05.11.2007 року.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступає ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях.

В обумовлені строки позичальник своїх зобов`язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків не виконував у зв`язку з чим, виникла заборгованість за кредитом в розмірі 39472,43 доларів США. На даний час кредитна заборгованість не погашена.

Посилаючись на ці обставини, Банк просив задовольнити позов.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.06.2019 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11246857000 від 05.11.2007 в розмірі 39472,43 доларів США.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11246857000 від 05.11.2007 в розмірі 39472,43 доларів США

Стягнуто пропорційно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 3155,03 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.06.2019 року частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відносно стягання заборгованості з ОСОБА_1 відмовити.

За змістом ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №11246857000, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 25099,00 доларів США з розрахунку 13,5% річних на строк до 05.11.2014 року.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 05.11.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладені договори поруки №155477 та №155478, згідно з умовами яких Поручителі поручаються перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором №11246857000 від 05.11.2007 року.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого «УкрСиббанк» відступило «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов`язання щомісячно здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у строки та в розмірах встановлених графіком погашення кредиту.

Згідно зі ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, та у встановлений строк (термін) його виконання.

В обумовлені кредитним договором строки позичальник своїх зобов`язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків не виконував у зв`язку з чим, виникла заборгованість в розмірі 39472,43 доларів США, з яких 21519,30 дол.США - тіло кредиту, 17953,13 дол.США - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.553, ст.554 ЦК України Поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов`язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником. У разі порушення боржником свого зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова відповідальність поручителя.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконували, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується наданими позивачем доказами, то суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення заявлених Банком вимог.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і зводяться до незгоди із судовим рішенням у справі.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що аргументи апеляційної скарги є безпідставними та не можуть слугувати правовими підставами для скасування судового рішення, оскільки судом під час розгляду справи всебічно і повно досліджено та оцінено усі надані сторонами докази, з урахуванням вимог та заперечень сторін вірно і об`єктивно з`ясовано обставини справи, а тому будь-яких протиріч між висновками суду про права та взаємовідносини сторін і встановленими судом фактами не вбачається, судом в повному обсязі встановлено і досліджено предмет доказування у даній справі, виходячи з тих доказів, які надавалися сторонами у справі.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothersv. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorouv. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.03.2020 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький