ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 p. №2-a-1048/09/2270/9
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
судді: Фелонюк Д.Л.
при секретарі судового засідання Буяновській М. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни"
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка про зобов'язання УПФ України в м. Шепетівці здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", стягнути невиплачену заборгованість за період з 01.01.2006 року по 1.12.2008 року в сумі 4307 грн., посилаючись на те, що є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Зазначає, що доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не виплачувалася.
Позивач в судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка подало письмове заперечення на адміністративний позов, у відповідності до якого просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення підвищення до пенсії згідно з Законом України „Про соціальний захист дітей війни" відмовити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії АБ №772128 позивач є дитиною війни та має право користуватися пільгами відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» редакції від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка.
Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005р. ст. 77, п.17 дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2006 рік. П.17 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет на 2006 ріке" від 20.12.2005р. виключено на підставі Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006р. і встановлено ст. 110 Закону, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом ВР України з питань бюджету.
Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , якими зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" щодо доплат до пенсії, тобто такою, що не відповідає Конституції України.
Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити підвищення пенсії позивачу за 2007 рік починаючи з 9 липня 2007 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за Конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно п. п.3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом України про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який був чинний до дня винесення рішення Конституційного Суду України, зокрема до 09.07.2007 року, було зупинено.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України N6-pn/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Стосовно виплати позивачу підвищення до пенсії за період з січня 2008 року по грудень 2008 року включно судом встановлено наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107-6, п.41 розд.2 стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції: „дітям війни /крім тих на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. п.4 розд.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним. Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій, гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого/додаткового правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 8, ч.2 ст. 19, ст. ст. 21, 22, п.1 ч.2 ст. 92, ст. 95 Конституції України. Зазначені зміни, внесені до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними і відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» втратили чинність з 22.05.2008 року.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії управління, щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та частково задовольнити позовні вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка про стягнення доплати до пенсії, як дитині війни за 2007 рік починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись Законом України „Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 7, 71, 86, 99, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка, Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка провести нарахування та виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.