ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2009 p. №2-a-1644/09/2270/9
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
судді Фелонюк Д.Л.
при секретарі судового засідання Буяновській М. С. за участю представника позивача: Ковальчук В.О.- за довіреністю від 21.01.2009 р. № 406/08
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1220, 04 грн.
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка 1734, 69 грн. заборгованості по внесках станом на 01.01.2009 року за період з жовтня по листопад 2008 року. В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, які подавалися відповідачем до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка, розрахунок суми позову, картки особового рахунку платника, корінець вимоги про стягнення заборгованості.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судове засідання не з'явився. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду разом із повісткою, копією позовної заяви з додатками направлені за адресою, за якою зареєстрований відповідач (згідно реєстру поштових відправлень).
Позивач в порядку ст. ст. 49, 51 КАС України в судовому засіданні уточнив позовні вимоги , а саме просить суд стягнути з відповідача 1220, 04 грн. заборгованості, в зв'язку з частковою сплатою, подав суду уточнюючий розрахунок суми позову станом на 18.02.2009 року. Дане клопотання приймається судом.
Згідно ч.2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне вирішити дану справу по суті відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України на основі наявних у ній доказів.
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :
ОСОБА_2, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, згідно ст. ст. 1, 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Станом на 18.02.2009 року у відповідача утворилась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Шепетівка в розмірі 1220, 04 грн. по страхових внесках за вересень, жовтень 2008 року, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень, жовтень 2008р., картками особового рахунку платника, розрахунком суми позову.
Позивачем, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виставлена відповідачу вимога від 01.12.2008р. №Ф-573 про сплату 3607, 82 грн. заборгованості, яка отримана відповідачем.
Оскільки заборгованість в сумі 1220, 04 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №10580-ІХ від 09.07.2003 року страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.1, 10, 15 ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Відповідно до п.6 ст. 17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж-через 10 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно ст. 106 зазначеного Закону у разі - виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Судом зважається на те, що відповідачем подавалися до управління ПФУ в м. Шепетівка розрахунки сум страхових внесків, в яких самостійно визначалися суми страхових внесків, вимога про стягнення заборгованості у визначеному законом порядку не оскаржувалась та не скасована, доказів про сплату заборгованості суду не подано.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 p..
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути з відповідача суму заборгованості.
За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 49, 51, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1220, 04 грн. задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка (Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Островського 6, код 00453061) заборгованість по страхових внесках в розмірі 1220, 04 грн. (тисяча двісті двадцять гривень 04 коп.).
Згідно ст. ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ
Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,
Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.