2-284/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 лютого 2009 року     Київський районний суд м.  Донецька у складі

головуючого судді Бурлаченко О.О.,  при секретарі Акименко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.  Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції в Куйбишевському районі м.  Донецька фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,  третя особа ОП шахтта ім. . А.Ф. Засядько,  про відшкодування моральної шкоди,  заподіяної в наслідок професійного захворювання,  суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом,  в якому зазначив,  що він з 1998 року по 21 липня 2005 року працював в АП «Шахта імені А. Ф. Засядько» на посаді машиніста гірнично-виїмочних машин.

2 квітня 2005 року на АП «Шахта імені А. Ф. Засядько» відбулося раптове обвалення порід покрівлі і висипання гірничої маси,  в результаті чого позивачу було заподіяно каліцтво -закритий перелом крила підвздошної кістки зліва і гостре отруєння рудничним газом.

5 квітня 2005 року року про даний нещасний випадок був складений акт № 39 формою Н-1. Згодом 21 липня 2005 року,  висновком обласної медико-соціальної експертної комісії позивачу первинно була встановлена третя група інвалідності з 50 % стійкої втрати працездатності.

При повторному пересвідченні,  висновком МСЕК від 9.07.2007 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності безстроково.

В наслідок вищезгаданого професійного захворювання позивач отримав як матеріальну,  так і моральну шкоду. Проте в даний час він отримує тільки компенсації матеріальної шкоди. Відповідач відмовився відшкодовувати позивачу моральну шкоду.

Шкоду,  яка була заподіяна здоров'ю позивача,  він вважає непоправною,  оскільки пошкодження здоров'я привело до порушення його особистих немайнових прав,  таких як право на охорону здоров'я,  на безпечну працю по спеціальності. З моменту захворювання і до теперішнього часу була порушена нормальна життєдіяльність позивача.

Він відчуває моральні страждання у зв'язку з тим,  що позбавлений можливості реалізовувати свої звички і бажання у зв'язку з неможливістю подальшого активного суспільного життя,  а також від інших негативних наслідків. Порушено спілкування з людьми,  що оточують позивача,  у зв'язку з чим йому необхідні додаткові зусилля для організації свого подальшого життя.

Таким чином позивач вважає,  що професійним захворюванням,  яке спричинило втрату працездатності у розмірі 60 % безстроково,  а також 3 групу інвалідності,  йому була заподіяна істотна моральна шкода,  яку він оцінює у розмірі 70 000 гривень.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги і надали суду пояснення,  аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Відділення виконавчої дирекції в Куйбишевському районі м.  Донецька фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України позовні вимоги не визнала і пояснила,  що відділенням ВД ФССНВВ у Куйбишевському районі м.  Донецька на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності» було виплачено позивачеві одноразову допомогу та призначені щомісячні страхові виплати.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року в справі по конституційному зверненню Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини 3 статті 34 Закони про страхування (дане рішення КСУ є офіційним тлумаченням частини 3 статті 34 Закони про страхування,  обов'язково до застосування на території України і оскарження не підлягає) при настанні нещасного випадку,  навіть за відсутності втрати працездатності працівником Фонд зобов'язаний компенсувати понесену моральну шкоду,  заподіяну шкідливими умовами роботи на виробництві.

Згідно п.6, 9 Ухвали пленуму Верховного суду України № 4 з 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди" - при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди,  заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків,  суд повинен виходити з того,  що потерпілий має право звертатися з позовними вимогами до суду безпосередньо. Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру і об'єму страждань (фізичного,  душевних,  психічних і так далі),  характеру немайнових втрат (в даному випадку втрата працездатності).

Згідно  ст.  23,  п. 2  ст.  1167,   ст.  1187 Цивільного кодексу України - моральна шкода,  заподіяна каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я,  унаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від провини фізичної особи в розмірі,  який визначається судом.

Згідно Конституції України,  а саме  ст.  64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,  окрім випадків,  передбачених Конституцією України;  ст.  46 Громадяни мають право на соціальний захист,  який включає право на забезпечення їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності,  із-за незалежних від них обставин,  а також в інших випадках,  передбачених законом.  Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян,  підприємств,  установ і організацій,  а також бюджетних і інших джерел соціального забезпечення. У відповідності ж із статтями 1,  3,  21,  ч. 4  ст.  43,  ч. 1  ст.  46 Конституцій України,  Україна як соціальна держава,  зміст і напрям діяльності якої визначають права і свободи людини і їх гарантії,  проголосила право громадян на належні,  безпечні і здорові умови праці,  соціальний захист,  який включає право на забезпечення їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності і тому подібне. Право на соціальний захист гарантується,  зокрема,  загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян,  підприємств,  установ і організацій,  а також бюджетних і інших джерел соціального забезпечення (частина друга статті 46 Конституцій України).

Згідно ЗУ "О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях,  які послужили причиною втрати працездатності",  а саме  ст.  15 - страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація,  яка діє на підставі статуту,  який затверджується його правлінням; згідно ж п. 9  ст.  17 Фонд створює резерв засобів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасних випадків,  передбачених статтею 1 цього Закону; а стаття 1 передбачає відшкодування моральної шкоди,  заподіяної працівникові унаслідок травми на виробництві.

Відповідно до вимог  ст.  6 міжнародної Конвенції про захист прав людини і основних свобод,  кожен при вирішенні суперечок про його цивільні права і обов'язки має право на справедливий і відкритий розгляд в перебігу розумного терміну судом,  встановленим законом.  При цьому застосовується практика Європейського суду з прав людини в національному судочинстві,  як інструмент функціонування Конвенції,  яка є частиною національного законодавства. Виходячи з матеріалів справи «Бурдов проти Росії» Страсбург,  7 травня 2002 року,  Європейський суд прийшов до висновку,  що унаслідок. Таким чином представник відповідача вважає,  що немає вини відповідача,  а моральна шкода позивачем не доведена.

Представник О.П шахта ім. . А.Ф. Засядько у судовому засіданні просив розглянути справу на розсуд суду.

Заслухавши позивача,  представників сторін,  дослідивши матеріали та обставини справи,  суд вважає позов таким,  що підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що позивач з 1998 року по 21 липня 2005 року працював в АП «Шахта імені А. Ф. Засядько» на посаді машиніста гірнично-виїмочних машин.

2 квітня 2005 року на АП «Шахта імені А. Ф. Засядько» відбулося раптове обвалення порід покрівлі і висипання гірничої маси,  в результаті чого позивачу при виконанні ним трудових обов'язків було заподіяно каліцтво - закритий перелом крила підвздошної кістки зліва і гостре отруєння рудничним газом.

5 квітня 2005 року про даний нещасний випадок був складений акт № 39 формою Н-1. Згодом 21 липня 2005 року,  висновком обласної медико-соціальної експертної комісії позивачу первинно була встановлена третя група інвалідності з 50 % стійкої втрати працездатності.

При повторному пересвідченні,  висновком МСЕК від 9.07.2007 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності безстроково.

В наслідок вищезгаданого нещасного випадку на виробництві позивач отримав моральну шкоду.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення моральної шкоди з Відділення виконавчої дирекції в Куйбишевському районі м.  Донецька фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та відсутності доказів заподіяння позивачу моральної шкоди не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству.

Згідно Ухвали Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди",  спори про відшкодування заподіяного фізичній особі моральної шкоди розглядаються,  якщо право на його відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або витікає з його положень,  а також у випадках,  передбачених законодавством.

Згідно статті 9 Закону України "Про охорону праці" прийнятого 14 листопада 1992 року № 2694-7,  "відшкодування шкоди,  заподіяної працівникові унаслідок пошкодження його здоров'я,  здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань".

Згідно  ст.  34 Закони України "О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях,  які заподіяли втрату працездатності" № 1105-14,  прийнятого 23 вересня 1999 року -" моральна шкода,  заподіяна умовами виробництва відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Сума страхової виплати за моральну (немайновий) шкоду визначається в судовому порядку і не може перевищувати 200 (двохсот) мінімальних розмірів заробітної плати,  встановленої на день виплати,  незалежно від яких-небудь інших страхових виплат.

Крім того,  в п. 7 Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України,  затвердженого Ухвалою Правління цього Фонду,  вказано,  що одним з основних напрямів діяльності Фонду є відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим особам і,  відповідно п. 8 Статуту,  Фонд зобов'язаний своєчасно і в повному об'ємі відшкодувати грошову суму за моральну шкоду за наявності факту спричинення цієї шкоди потерпілому.

Згідно статті 13 Закону України "Про страхування",  страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання,  які заподіяли застрахованому професійно обумовлену фізичну або психічну травму при обставинах,  з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення і соціальних послуг.

виявлених порушень,  які не можна вважати виправленими тільки завдяки визнанню судом наявності правопорушення заявник отримав певну моральну шкоду. Враховуючи що позивач до теперішнього часу отримує моральні страждання,  то суд повинен керуватися при визначенні суми відшкодування моральної шкоди принципом : праведливості,  як того вимагає  ст.  41 Конвенції

Згідно ч.4  ст.  2 ЦПК України - закон,  який встановлює нові зобов'язання,  відміняє або обмежує права,  що належать учасникові цивільного процесу,  або обмежує їх використання,  не має зворотної сили,  тобто в даному випадку діє Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях,  які заподіяли втрату працездатності" № 1105-14,  прийнятого 23 вересня 1999 року.

Факт моральних страждань позивача при обставинах,  які він зазначив у позові,  суд вважає встановленим і доведеним самим фактом отримання позивачем інвалідності та втрати ним працездатності,  що безперечно не може не створювати ті негативні наслідки,  про які зазначає позивач.

Суд,  обміркувавши питання про розмір спричиненої моральної шкоди,  враховуючи ступінь та глибину перенесених позивачем моральних страждань,  ступінь втрати ним працездатності,  вважає вимогу позивача необґрунтовано завищеною та вважає за необхідне стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції в Куйбишевському районі м.  Донецька фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,  на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

На підставі викладеного,  керуючись Законом України «О охороні праці» № 4038-ХІІ від 25 лютого 1994 року; Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях,  які заподіяли втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105; Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року в справі по конституційному зверненню Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України в Кіровоградській області «О офіційному тлумаченні положення частини 3 статті 34 Закони про страхування»;  ст.  7,   ст.  8 Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України,  затвердженого Ухвалою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України № 4 від 18.04.2000 року; Ухвалою пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди»;  ст.   ст.  23, 1167, 1187 Цивільного кодексу України;  ст.   ст.  1,  3,  21,  ч. 4  ст.  43,  ч. 1  ст.  46 Конституцій України,   ст.   ст.  6,  41 Міжнародній Конвенції про захист прав людини і основних свобод,   ст.  10, 11, 209,  212,  214-215 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київському районі м.  Донецька на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або ч. 4  ст.  295 ЦПК України.