Судове рішення #85824178




П О С Т А Н О В А


І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Київ

Справа № 22-6060 Головуючий у1-й інстанції - Цимбал І. К.

Унікальний № 753/773/20 Доповідач - Пікуль А. А.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А. А.

суддів Гаращенка Д. Р.

Невідомої Т. О.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» про збільшення розміру відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві,-

у с т а н о в и л а:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ «Трест Київміськбуд-6» про збільшення розміру відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві, в якому просив зобов`язати ПрАТ «Трест Київміськбуд-6» здійснити перерахунок стягнутих 13 травня 2003 року Дніпровським районним судом м. Києва з ПрАТ «Трест Київміськбуд-6» на його користь щомісячних виплат та стягнути з ПрАТ «Трест Київміськбуд-6» на його користь щомісячно виплати починаючи з 30 квітня 2015 року по компенсації за постільну білизну в сумі 381 грн 43 коп. та доповнення до додаткового харчування 99 грн 06 коп. (а.с.1).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з для отримання копії ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернуто заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві, визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.23).

Відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ «Трест Київміськбуд-6» у визначений судом строк не подав.

За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження районний суд вважав встановленими наступні обставини.

У січні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив в суд позов до ПрАТ «Трест Київміськбуд-6» про збільшення розміру відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом на виробництві.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із тим, що вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що компенсація витрат на харчування та постільну білизну збільшилися, проте доказів на підтвердження даних обставин позивачем не надано, відсутній попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом цивільної справи, не вказано, що позивачем не подано позову до того ж самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також районний суд зазначав, що позивачем ставляться вимоги про здійснення перерахунку коштів, які стягнуті рішенням суду, на його утримання, проте на підставу даної вимоги позивачем не надано доказів, яка сума була стягнута на його користь починаючи з 30 квітня 2015 року, та не надано детального розрахунку на підтвердження того, що витрати, які йому повинні сплачуватися, зросли та/або встановлені законодавством України.

Повертаючи ОСОБА_1 його позовну заяву районний суд виходив із того, що ухвала суду від 22 січня 2020 року отримана ОСОБА_1 31 січня 2020 року. 03 лютого 2020 року позивач подав клопотання до позовної заяви, однак недоліки, встановлені ухвалою суду від 22 січня 2020 року, останній не усунув, зокрема, не надав доказів щодо компенсації витрат на харчування та постільну білизну. Так позивачем надано довідку щодо даних витрат, яка датована 2000 роком, в той час як з позовом останній звертається в 2020 році, а також позивач не надав доказів, яка сума була стягнута на його користь починаючи з 30 квітня 2015 року для здійснення відповідного перерахунку.

При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги позивача апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Матеріали справи свідчать, що у поданій позовній заяві ОСОБА_1 викладено зміст його позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

На виконання вимог ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року позивачем надана до районного суду заява, в якій він вказав, що законом не передбачено досудового врегулювання спору при збільшенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві, збільшення вартості доповнення до додаткового харчування та вартості білизни видно зі змісту рішення Дніпровського районного суду м. Києва вид 23 травня 2017 року та з його розрахунку, а обставини, встановлені рішенням суду, не доказуються. Стосовно не зазначення розміру очікуваних судових витрат вказав, що він звільнений від сплати судових витрат, про що було вказано у позові, а заяву про відсутність позовів в інших судах до того самого відповідача з тих самих підстав він додавав до позову (а.с.8).

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ЦПК України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а надає право позивачу вільно викладати зміст своїх вимог, які можуть бути уточнені (збільшені або зменшені) під час попереднього розгляду справи (до закінчення підготовчого засідання) або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Районний суд на вказані положення процесуального закону уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позивачу його позовної заяви як неподаної. Обставини, про які зазначав районний суд у своїх ухвалах від 22 січня 2020 року та 05 лютого 2020 року, можна з`ясувати протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Питання щодо обставин, які підлягають доказуванню, та достатності наданих суду доказів вирішується судом в ході підготовки справи до розгляду. Питання доведеності позовних вимог вирішується судом в ході розгляду справи по суті. Отже ці питання не можуть вирішуватися під час відкриття провадження у справі, а тому недостатня аргументованість позову та ненадання доказів на підтвердження заявлених у позові обставин не можуть бути підставою для повернення позовної заяви як неподаної.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції суперечить вимогам процесуального закону, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий А. А. Пікуль

Судді Д. Р. Гаращенко

Т. О. Невідома



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація