ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 квітня 2020 року

м. Харків

справа № 645/3694/18

провадження № 22ц/818/2434/20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Коваленко І.А., Піддубного Р.М.

імена (найменування) сторін:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження бев виклику сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року в складі судді Іващенко С.О.,

у с т а н о в и в:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімумум для дитини відповідного віку.

Заява мотивована тим, що 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Ленінському відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зареєстрували шлюб.

25 червня 2013 рок рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова цей шлюб між сторонами розірваний.

За час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з матір`ю ОСОБА_1

ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, тому є підстави для стягнення з нього аліментів в судовому порядку.

27 вересня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Видаючи судовий наказ, суд першої інстанції виходив із того, що заява ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки у зазначеному розмірі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У березні 2019 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2018 року у справі № 645/3694/18 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 добровільно сплачував грошові кошти на утримання своєї малолітньої доньки до та під час розгляду заяви про видачу судового наказу; у боржника, крім малолітньої доньки, є син та дружина, які перебувають на його утриманні; з урахуванням значного середнього доходу ОСОБА_2 на місяць визначений судом розмір аліментів значно перевищує прожитовий та рекомендований мінімум для дитини відповідного віку.

Вказував на те, що він не знав і не міг знати на момент розгляду заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, що його дружина, зважаючи на реальний стан речей у їхньому спільному проживанні та вихованні сина, буде стверджувати про самостійне утримання нею їх спільної дитини та не міг надати докази на спростування вказаних обставин.

Заявник наголошував, що зазначені обставини існували в період липень - вересень 2018 року, вони є нововиявленими та істотними для розгляду цієї справи. ОСОБА_2 був позбавлений можливості заявити про існування таких обставин суду, оскільки не приймав участь у розгляді цієї справи, а тому вважав, що судовий наказ від 27 вересня 2018 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року ОСОБА_4 - представнику ОСОБА_2 поновлено строк для подачі заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року у справі № 645/3694/18, задоволено. Судовий наказ, виданий Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року у справі № 645/3694/18, за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утриманя малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано. Відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розьяснено заявнику (стягувачу) ОСОБА_1 її право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є обґрунтованою, оскільки під час видачі судового наказу, враховуючи особливий порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, не було відомо про наявність у боржника іншої дитини, яку він утримує, та про розмір його доходу, що могли вплинути на оцінку доказів.

25 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року у справі № 645/3694/18.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, оскільки без клопотання та заяви боржника чи його представника поновив строк для подачі заяви про перегляд судового наказу. Зазначає, що висновок суду першої інстанції про перерахування коштів боржником від 2 000,00 грн до 10 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_3 є незрозумілим, оскільки відповідні чеки не надано, а виписка по картковому рахунку не містить відомостей про відправника (платника) переказів. Докази перебування на утриманні боржника іншої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружини ОСОБА_6 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а також матері ОСОБА_5 матеріали справи не містять. Крім того, встановлений судовим наказом розмір аліментів - 25 000,00 грн є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини з урахуванням її потреб.

Постановою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року в справі № 645/3694/18.

Скасовуючи ухвалу суду та відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_4 - представника ОСОБА_2 , апеляційний суд виходив із того, що обставини, на які посилався ОСОБА_2 у своїй заяві, були відомі йому під час розгляду справи, тому їх не можна вважати нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову та передаючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав, що повноважень розглядати по суті заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами апеляційний суд не має, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

За правилами частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваженя) судів, які здійснюють такий перегляд.

Отже, за змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

За правилами пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до частин другої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду (частина третя статті 429 ЦПК України).

У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововоявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 було відомо про обставини, які він зазначив як істотні для справи обставини для перегляду судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року у справі № 645/3694/18. А саме: що він сплачував грошові кошти на утримання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як до, так і під час розгляду заяви про видачу судового наказу; що на його утриманні також перебувають малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружина ОСОБА_6 ; що він має певний дохід.

Отже, вказані обставини не можна вважати нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Доводи ОСОБА_2 про відсутність боргу по аліментним платежам, про невідповідність присудженого судовим наказом розміру аліментів положенню пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України, згідно з яким судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, свідчать про наявність спору про право.

Разом з тим, після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення суд апеляційної інстанції має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України.

Відтак, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати по суті заяву про перегляд судового рішеня за нововиявленими обставинами апеляцій суд не має, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

За встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК України підстав для скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд, має постановити ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України).

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 3769, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2020 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.П.Коваленко

Р.М.Піддубний