КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц /824/6863/2020

У Х В А Л А

07 квітня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді Гуля В.В. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Бориспільської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення відповідача від сплати аліментів та стягнення на його користь аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним висновком суду, ОСОБА_1 18 березня 2020 року подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема, пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження.

У відповідності до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів . Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. В обґрунтування клопотання зазначалось, що оскаржувану ухвалу отримав 14 березня 2020 року, а отже строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справиухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2020 року, яка постановлювалась у відсутності позивача позовну заявуОСОБА_1 залишено без розгляду. В оскаржуваній ухвалі не зазначено дату виготовлення повного тексту судового рішення.

25 лютого 2020 року судом першої інстанції оскаржувана ухвала направлена ОСОБА_1 проте в матеріалах справи відсутнє підтвердження про вручення ухвали апелянтові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що отримав копію оскаржуваної ухвали 14 березня 2020 року, проте не надає доказів на підтвердження цього, також такі данні відсутні і в матеріалах справи, що унеможливлює апеляційний суд вирішити питання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

На підставі вище викладеного зазначені підстави в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, а тому приходжу до висновку про залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянтові строку для зазначення інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження або підтвердження отримання апелянтом копії оскаржуваної ухвали 14 березня 2020 року.

А тому, апелянту потрібно зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції або надати підтвердження отримання апелянтом копії оскаржуваної ухвали 14 березня 2020 року.

Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

За правилами статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Бориспільської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення відповідача від сплати аліментів та стягнення на його користь аліментів на утримання дитини,залишити без руху та надати строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті провадження по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду В.В. Гуль