ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"07" квітня 2020 р. Справа№ Б11/013-10

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Грека Б.М.

Остапенка О.М.

розглянувши заяву судді Остапенка О.М. про самовідвід

за матеріалами апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2018

у справі №Б11/013-10

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», Банк)

до 1. Закритого акціонерного товариства «Київський м`ясопереробний завод» (далі - ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод») 2.Товарної біржі «Міжрегіональна товарна біржа»

про визнання недійсними результатів торгів

у справі за заявою Малого підприємства «Плай» у формі ТОВ

до ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2010 було порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод».

Постановою Господарського суду Київської області від 19.11.2014 боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Микитьона В.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2017 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитьона В.В. на шість місяців до 21.12.2017.

У грудні 2017 року Банк в межах справи про банкрутство звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що відбувся 21.12.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався:

- на відсутність згоди на продаж заставленого майна у складі цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК);

- наполягає на продаж майна окремими частинами за цінами, встановленими за результатом проведення оцінки незалежним експертом-оцінювачем.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі № Б11/013-10 в позові відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим, що

- ліквідатор має право на реалізацію майна ЦМК;

- початкова вартість ЦМК встановлюється законом як складова визначена судом всіх вимог кредиторів до боржника;

- надання забезпеченим кредитором згоди на реалізацію майна не охоплює умови та порядок реалізації такого майна, в тому числі шляхом проведення аукціону.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ключовими аргументами апеляційної скарги є:

- порушеннями ліквідатором та організатором аукціону порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, шляхом реалізації майна в якості ЦМК;

- включення до ЦМК майна забезпеченого Банком, без згоди останнього;

- не отримання згоди на продаж заставного майна ухвалою суду та визначення організатора аукціону, непроведення ліквідатором оцінки майна, яке підлягало реалізації.

Постановою Київського апеляційного господарського суду 03.07.2018 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод», що відбувся 21.12.2017.

Не погодившись з прийнятим апеляційним судом рішенням 26.07.2019 ОСОБА_1 - як переможець спірного аукціону з продажу майна банкрута, подано касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі № Б11/013-10, а рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018 залишити без змін.

На думку, заявника касаційної скарги, при реалізації спірного майна були дотримані норми Закону про банкрутство.

Верховним Судом касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 скасовано, справу у частині оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018 було передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова Верховного суду від 23.01.2020 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було залучено до справи покупців спірного майна справи ОСОБА_1 та Приватне підприємство «Сігма», тому при новому розгляді необхідно цих суб`єктів залучити до розгляду у справі в якості учасників справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 05.02.2020 для розгляду апеляційної скарги ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» у даній справі сформовано колегію суддів у складі: Пантелієнка В.О. - головуючий, судді Верховець А.А., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 заяву головуючого судді Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі №Б11/013-10 задоволено, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.02.2020 для розгляду апеляційної скарги ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» у даній справі сформовано колегію суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, судді Верховець А.А., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено розгляд скарги на 04.03.2020.

04.03.2020 в судовому засіданні суддями Отрюхом Б.В. та Верховцем А.А. заявлено самовідводи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 задоволено заяву суддів Отрюха Б.В. та Верховця А.А. про самовідвід. Матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.03.2020 для розгляду апеляційної скарги ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» у даній справі сформовано колегію суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, судді Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Суддею Сотніковим С.В. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Сотніковим С.В. про самовідвід у справі № Б11/013-10 задоволено. Матеріали справи № Б11/013-10 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 справу № Б11/013-10 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 відкрито провадження у справі № Б11/013-10 та призначено справу до розгляду.

Суддею Остапенком О.М. заявлено самовідвід у справі № Б11/013-10, який мотивовано наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи, а саме Остапенко О.М. перебуває в особливих стосунках з одним із учасників провадження, який бере участь у даній справі про банкрутство ЗАТ „Київський м`ясопереробний завод".

Колегія суддів, розглянувши подану заяву про самовідвід головуючого судді Остапенка О.М., дійшла висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10.06.1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Колегія суддів керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частинами 1, 3 статті 38 ГПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

До таких обставин може бути віднесено перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. Під особливими стосунками може, наприклад, розумітися службова залежність (зокрема, в минулому) судді (чи його близького родича) від особи, яка бере участь у справі, або її представника, а також інша залежність судді від такої особи.

Як було зазначено вище, під час дослідження матеріалів справи в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду встановлено, що суддя Остапенко О.М. перебуває в особливих стосунках з одним із учасників провадження, який бере участь у даній справі про банкрутство ЗАТ „Київський м`ясопереробний завод".

При цьому, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 року та від 12.06.2018 року було задоволено заяви судді Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М. про самовідвід у справі №Б11/013-10 з аналогічних підстав.

В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Як встановлюють вказані принципи, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За вказаних обставин, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді Остапенка О.М. при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, заява судді Остапенка О.М. про самовідвід у справі № Б11/013-10 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву судді Остапенка О.М. про самовідвід у справі № Б11/013-10.

2. Матеріали справи передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.М. Грек

О.М. Остапенко