Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #85869128

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2020 р. Справа№ 910/16529/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020

у справі № 910/16529/19 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль"

до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 189 672, 36 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи


ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 189 672,36 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу згідно залізничних накладних №№ 38814786, 33385972, 38826749, 38826764, 33400193, 33401852, 33452855 (досилочна накладна), 38815262, 38814729, 33386053, 33430802, 38826756, 38814737.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 року у справі № 910/16529/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" 189 672, 36 грн штрафу та 2 845,09 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, керуючись приписами ст. ст. 610-612, 908, 909, 919, 920 ЦК України, ст. ст. 230, 306 ГК України, ст. ст. 23, 24, 41, 116 Статуту залізниць України, та встановлення обставин порушення відповідачем нормативних строків доставки вантажу, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому, відмовив у задоволенні клопотання про зменшення штрафу, заявленого відповідачем на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 року у справі № 910/16529/19 в частині стягнення з АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" штрафних санкцій у сумі 189 672,36 грн та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" у стягненні з АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" штрафних санкцій у сумі 72 195, 56 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при невірному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права. Так, апелянт зазначає, що судом до відповідної групи залізничних накладних помилково було здійснено розрахунок терміну доставки вантажу з урахуванням одна доба кожні повні та неповні 320 км загального шляху перебування вантажу в доставці. Крім того, відповідач з посиланням на Порядок направлення вагонопотоків та організації їх у вантажні поїзди на залізницях України на 2017-2018 роки, затверджений наказом ПАТ «Українська залізниця» від 08.12.2017 № 757/Ц вказував на те, що перевезення за залізничними накладними № 38814786, № 33385972, № 38826764, № 33400193, № 33401852, № 33452855, № 33386053, № 33430802, № 38826756, № 38814737 не є маршрутними, а тому, на його думку, підлягає застосуванню визначення термінів доставки вантажу як для вагонної відправки. За доводами відповідача, позивачем здійснено завищення відсотків суми штрафу за прострочення термінів доставки. Також, вказує на невірне визначення бази нарахування штрафу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020, справа № 910/16529/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданової С.О. (головуючий), Калатай Н.Ф., Кропивної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі № 910/16529/19 в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Згідно долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення учасники справи є такими, що належним чином повідомлені про судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції.

В межах встановленого судом процесуального строку від ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач посилається на те, що місцевим господарським судом на підставі вірної оцінки поданих учасниками справи доказів дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог. Так, позивач зазначає, що відповідач, поставивши на залізничних накладних цифровий підпис, підтвердив вірність визначення позивачем типу відправки «групова/маршрутна», а тому термін доставки підлягає визначенню саме виходячи з типу відправки, вказаному в накладній. Також позивач звертає увагу на те, що залізничні накладні № 38814786, № 33385972, № 38826764, № 33400193, № 33401852, № 33452855, № 33386053, № 33430802, № 38826756, № 38814737 не можна вважати вагонними через те, що кількість відправлених вагонів по цим накладним перевищує один вагон. Щодо розрахунку штрафу, позивач зазначає, що він розрахований з суми провізної плати, сплаченої товариством за послуги доставки вантажу, що узгоджується з приписами ст. 116 Статуту залізниць України.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Калатай Н.Ф., для розгляду справи № 910/16529/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Алданова С.О. (головуючий), Кропивна Л.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 справу № 910/16529/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 року прийнято до провадження визначеним складом суду.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово виклали свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова прийнята Північним апеляційним господарським судом за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (змінено організаційно-правову форму юридичної особи на Акціонерне товариство «Українська залізниця»; перевізник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «ВЕРТИКАЛЬ» (замовник за договором, позивач у справі) укладено договір № 07244/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 1.2 договору під перевезенням сторони розуміють послугу, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).

У відповідності до п. 1.3 договору надання послуг може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

За змістом розділу 8 договору сторонами погоджено порядок застосування у межах їх договірних правовідносин електронного документообігу і за умовами п. 8.5.2 оформлений електронний перевізний документ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.

Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП (електронного цифрового підпису) в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п. 12.1 договору).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та сторонами не заперечується, що в межах строку дії договору, позивач передав відповідачу до перевезення вантаж у залізничних вагонах на адресу одержувача ООО «ТЭП «Вертикаль». Вказані обставини засвідчуються наявними в матеріалах справи залізничними накладними №№ 38814786, 33385972, 38826749, 38826764, 33400193, 33401852, 33452855, 38815262, 38814729, 33386053, 33430802, 38826756, 38814737.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за вказаними накладними, визначені ст. 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №865/5086, у зв`язку із чим просить стягнути з АТ "Українська залізниця" 189 672, 36 грн штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу, згідно ст. 909 ЦК України, одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу приписів ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 ГК України).

Згідно ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Приписами ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.

Відповідно до ст. 22 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення (ст. 6 Статуту залізниць України).

Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

За змістом п 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

У відповідності до п.п. 6.1, 6.6 Правил оформлення перевізних документів, за одним перевізним документом приймаються до перевезення вантажі маршрутом або групою вагонів із дотриманням таких умов: вантажі мають бути одного найменування; вантажі приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу. Заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил.

Згідно з додатками 1та 3 до Правил оформлення перевізних документів, у графі 29, яка визначає тип відправки: «Відправка вагонна, контейнерна, групова/маршрутна, контрейлерна, дрібна/збірна», у відповідному місці проставляється позначка «х» і заповнюється ця графа відправником.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 24 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з наявних у справі документів, у графі 29 залізничних накладних № 38814786, № 33385972, № 38826764, № 33400193, № 33401852, № 33452855, № 33386053, № 33430802, № 38826756, № 38814737 міститься відмітка про тип відправки «групова/маршрутна», а в залізничних накладних № 38826749, №38815262, №38814729 - «вагонна».

Беручи до уваги те, що станція відправлення відповідача шляхом накладення електронного цифрового підпису у графі 38 зазначених накладних фактично підтвердила правильність заповнення вантажовідправником їх відомостей, зокрема, щодо типу відправки, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що термін доставки підлягає обчисленню виходячи із типу відправки, визначеному у вказаних накладних. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції в цій частині.

При цьому, віднесення відповідачем усіх спірних перевезень до типу відправки «вагонна», на переконання колегії суддів, є необґрунтованим з огляду на встановлення фактичних обставин прийняття залізницею до перевезення вантажу саме з відображенням у графі 29 тип відправки «групова/маршрутна».

Також апеляційна інстанція відхиляє посилання апелянта на Порядок направлення вагонопотоків та організації їх у вантажні поїзди на залізницях України на 2017-2018 роки, затверджений наказом ПАТ «Українська залізниця» від 08.12.2017 № 757/Ц, оскільки перевезення вантажу за вказаними залізничними накладними здійснювалось в 2019 році, а відтак не може застосовуватись до спірних правовідносин. Крім того, вказаний документ не є нормативно-правовим актом та є внутрішнім розпорядчим документом залізниці.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року № 644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст. 41 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

У п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу закріплено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: -виконання митних та інших адміністративних правил; - тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; - необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; - вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; - інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Пунктом 2.10. названих Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

При цьому, виходячи з правового аналізу вищенаведеної норми, слід констатувати, що визначений її приписами штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Тобто, у випадку якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановив, що календарними штемпелями на зазначених вище накладних, підтверджується доставка вантажу одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.

Так, зокрема, в залізничних накладних № 38814786, № 38826764, № 38826756, № 38814737 у графі 30 зазначено відстань перевезення: 858 км. Отже, термін доставки вантажу повинен становити 4 доби, згідно розрахунку: 858 км : 320 км = 2,68 ? 3 доби + 1 (на операції, пов`язані з відправленням вантажу) = 4 доби.

Згідно залізничних накладних № 33385972, № 33400193, № 33401852, № 33452855, № 33386053 у графі 30 визначено відстань перевезення: 592 км. Отже, термін доставки вантажу повинен становити 3 доби, згідно розрахунку: 592 км : 320 км = 1,85 ? 2 доби + 1 (на операції, пов`язані з відправленням вантажу) = 3 доби.

Згідно залізничної накладної № 33430802 відстань перевезення у графі 30 визначена: 781 км. Тобто термін доставки вантажу повинен становити 4 доби, згідно розрахунку: 781 км : 320 км = 2,44 ? 3 доби + 1 (на операції, пов`язані з відправленням вантажу) = 4 доби.

Згідно залізничних накладних № 38826749, №38815262, №38814729 відстань перевезення у графі 30 визначена: 858 км. Тобто термін доставки вантажу повинен становити 6 діб, згідно розрахунку: 858 км : 200 км = 4,29 ? 5 діб + 1 (на операції, пов`язані з відправленням вантажу) = 6 діб.

Посилання апелянта щодо необхідності застосування до перевезень за залізничними накладними з типом відправки «групова/маршрутна» добовий кілометраж проїзду відстані, що визначений для типу відправки «вагонний», - визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не визначає такої можливості застосування до групових перевезень обрахунку терміну доставки вантажу як для вагонних. До того ж, як слушно зауважено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, вказана відправка не може бути кваліфікована як вагонна, оскільки кількість відправлених вагонам по цим накладним перевищує один вагон.

При цьому, колегією суддів здійснено перевірку розгорнутого розрахунку позивача за вищепереліченими спірними залізничними накладними та встановлено обґрунтованість його проведення, останній містить всю необхідну інформацію щодо нарахування позивачем штрафу, в тому числі, й щодо термінів доставки вантажу за залізничними накладними та періоди прострочення, які, як встановлено судом, позивачем визначено вірно.

Так, доставка вантажу у залізничних вагонах на адресу вантажоодержувача відбулася із запізненням, зокрема, за залізничними накладними № 38814786, № 33385972, № 33386053 на 5 діб; № 38826749 на 2 доби; № 38826764, № 33400193, № 33401852, № 33452855 на 4 доби; № 33430802, №38815262, №38814729 на 3 доби; № 38826756 на 6 діб; № 38814737 на 7 діб.

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу на те, що матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані під час розгляду справи в апеляційній інстанції, належних та допустимих доказів, з яких можливо було б встановити які саме причини слугували підставами для збільшення термінів доставки вантажу, зокрема, за відсутності вини перевізника. Відтак відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу.

Доводи апелянта про завищення позивачем в його розрахунках відсотків сум штрафів відхиляються судовою колегією, оскільки останні ґрунтуються на помилкових твердженнях про необхідність застосування до відповідного переліку залізничних накладних іншого типу відправки, що вище було визнано судом безпідставним.

За сукупністю вищевстановленого, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, у відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо доводів апелянта про невірне визначення позивачем бази нарахування штрафу за прострочення терміну доставки вантажу, а саме з урахуванням сум ПДВ, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2. Договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору;

- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Положеннями ст. 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

У відповідності до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19, касаційна інстанція зауважила про необхідність здійснення розрахунків штрафу в порядку п. 116 Статуту залізниць України у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничної накладної, залежно від кількості днів прострочення доставки вантажу.

Як вбачається з проведеного позивачем розрахунку ним було визначено базу нарахування штрафу з урахуванням провізної плати (тарифу), визначеного у графі 31 залізничної накладної для кожного залізничного вагону окремо. У зв`язку з цим, судова колегія відхиляє безпідставні твердження апелянта в цій частині аргументації доводів апеляційної скарги з огляду на вірне визначення позивачем штрафу з урахуванням сплаченої ним плати за фактичне перевезення вантажу до пункту призначення.

Таким чином, зважаючи на те, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, на переконання колегії суддів, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 189672,36 грн є обґрунтованою.

Оскільки питання правомірності відмови Господарським судом міста Києва у задоволенні клопотання про зменшення штрафу в порядку ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України апелянтом не порушено, а судом апеляційної інстанції підстав виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, справу переглянуто у відповідності до приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги про невірне з`ясування місцевим господарським судом обставин справи та прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі № 910/16529/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -


ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/16529/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/16529/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".

4. Справу №910/16529/19 повернути до Господарського суду міста Києва.


Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.


Головуючий суддя С.О. Алданова


Судді А.І. Мартюк


Л.В. Кропивна




  • Номер:
  • Опис: про стягнення 189 672,36 грн.
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 910/16529/19
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Алданова С.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.11.2019
  • Дата етапу: 24.02.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація