ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

Справа № 639/7772/19

Провадження № 22-ц/818/1651/20

07 квітня 2020 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного апеляційного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргуАкціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року (суддя Труханович В.В.) по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В листопаді 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 524, 88 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 19.08.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 800, 00 грн. вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між нею та банком договір.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 31.08.2019 року становить 11 524, 88 грн.

Справа розглянута за відсутності сторін.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року позовні вимоги банку задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.08.2011 року у розмірі 2 449, 32 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ "Приват Банк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

Скарга мотивована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків суду обставинам справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що сторонами не було погоджено умови кредитування є помилковим, оскільки крім заяви відповідачем також було підписано довідку про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, пені та штрафів.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Згідно зі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що на підставі Анкети-заяви ОСОБА_1 від 19.08.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 9).

У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31 серпня 2019 року становить 11 524, 88 грн. і складається із: заборгованість за тілом кредиту - 2 449, 32 грн.; заборгованість за відсотками - 6 850, 57 грн, заборгованість за пенею та комісією - 1 200, 00 грн., а також 500 грн - штраф (фіксована частина), та 524, 99 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 6-8).

Відповідно доч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч.ч.1,2ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), також проценти за користування кредитними коштами, заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, також на Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, в редакції, яка була чинною на момент укладення договору, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, які були надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, зокрема право останнього змінювати розміри Тарифів, інших умов обслуговування рахунків, порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору та інші умови.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю редакцію Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву від 19.08.2011 року.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, надана позивачем копія Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку не може бути доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та Правила споживчого кредитування, що не було спростовано позивачем при розгляді цієї справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторонами не було погоджено умови кредитування.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що крім заяви позичальника, відповідачем було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом 3% (36% річних), розмір та строк внесення щомісячних платежів, розмір комісії за зняття готівки, розмір та порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, а також розмір штрафу при порушенні строків платежів по грошовим зобов`язанням, колегією суддів не приймається.

Згідно зі ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 367 ЦПК України визначено межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що копія підписаної довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» позивачем була надана апеляційному суду, до суду першої інстанції не подавалась та не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Доказів неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, банк суду апеляційної інстанції не надав, а тому ця довідка не приймається апеляційним судом відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам.

В частині стягнення тіла кредиту рішення не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).

За приписами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 18 грудня 2019 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

І.П. Коваленко