Справа №1-32/10

                                                                  В И Р О К

                                                     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      19 лютого  2010 року  

          Жовтневий районний суд   Миколаївської області у складі:

                  головуючої судді  Царюк Л.М.,

                  при секретарі – Бітюковій С.В.,

                  за участю прокурора –  Стойкова Д.Г.,

                   захисника -ОСОБА_1,      

                  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого    повну середню освіту, одруженого, працюючого трактористом Мішково-Погорілівської загальноосвітньої санаторної школи –інтернату Миколаївської обласної ради,  маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей,  проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,  раніше не судимого

-  у  вчинені злочину, передбаченого  ч.2 ст. 121 КК України,

           В С Т А Н О В И В:

    29 травня 2009 року  приблизно о 20 год.  на території домоволодіння № 12 в с. М-Ларине Жовтневого району Миколаївської області по вул. Хуторська  між ОСОБА_2 та його співмешканкою ОСОБА_3, яка знаходилась у стані алкогольного сп’яніння,  виникла сварка на ґрунті особистих стосунків, внаслідок якої останній наніс  один удар  рукою  по  обличчю ОСОБА_3 Від цього удару  співмешканка впала на нерівну бетонну поверхню подвір’я, внаслідок чого отримала  тяжке тілесне ушкодження у виді закритої черепно -  мозкової травми, що супроводжувалася крововиливом під тверду мозкову оболонку, від якого  30 травня 2009 року  в нічний час  у своєму домоволодінні  померла.

    Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні не  визнав свою провину  у навмисному спричинені  тяжких тілесних ушкоджень, оскільки умислу на вбивство та такі тілесні ушкодження у нього не було. Суду пояснив,  що  з січня 2005 року він співмешкав з ОСОБА_3, у них є спільний син ІНФОРМАЦІЯ_5. З січня 2009 року ОСОБА_3 почала майже кожного дня вживати спиртні напої. Через  це у них виникали сварки, після яких остання уходила до своїх батьків, але він її повертав.  24 травня 2009 року ОСОБА_3 пішла з дому, а повернулася 26 травня 2009 року. Наступного дня  він бачив у неї синці по тілу, були збиті коліна, лікті. Вона пояснювала, що падала через алкогольне сп’яніння. 29 травня 2009 року  приблизно о 20 год.  він прийшов додому, співмешканка була в стані алкогольного сп’яніння. Він зробив їй зауваження, у відповідь вона кричала та грубила йому. В коридорі будинку між ними виникла сварка, після чого остання вибігла на подвір’я та намагалася втекти через город.  Біля господарчих будівель між ним та ОСОБА_3 знову виникла сварка, потерпіла знову кричала на нього та ображала його. Внаслідок чого він вдарив долонею  правої руки по лівій стороні обличчя ОСОБА_3  Від цього удару остання   впала на нерівну бетонну поверхню їхнього подвір’я та вдарилася головою об цю поверхню. Син відвів його від потерпілої, а ОСОБА_3 продовжувала лежати на спині на тому ж місці. Потім він зайшов до будинку. Через деякий час до будинку зайшла ОСОБА_3 та повідомила, що вже  подоїла корову. На обличчі у неї від удару було почервоніння. Потім вони разом повечеряли та приблизно о 23 год. лягли спати. Приблизно о 2 год. ночі він виявив, що співмешканка мертва. Він відразу подзвонив її родичам та в міліцію.

Зазначені показання ОСОБА_2 підтвердив в процесі проведення відтворення обстановки та обставин події від 07.09.09 року, де на місці  показав  яким чином  він вдарив   ОСОБА_3 та де вона від удару впала (а.с. 137-143).

    З пояснень представника потерпілої ОСОБА_4,  наданих нею на досудовому слідстві, вбачається, що  її донька ОСОБА_3 проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2  Донька разом з матір’ю ОСОБА_2 зловживала спритними напоями.  30 травня 2009 року приблизно о 2 год. ночі на мобільний телефон її доньки ОСОБА_5 подзвонив ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_3 померла.   (а.с.135)

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив ,  що він разом з ОСОБА_2 працює в Мішково-Погорілівській школі інтернаті та його дружина є  рідною сестрою підсудного. Вночі 30 травня 2009 року  останній подзвонив йому на мобільний телефон та повідомив, що  співмешканка -ОСОБА_3 померла. Підсудний також пояснив, що ввечері посварився з потерпілою, так як вона була в стані алкогольного сп’яніння та вдарив її, від чого вона впала на подвір’ї, а вночі виявив її мертвою  (а.с.55-57).

        Свідок ОСОБА_7  в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_2 30 травня 2009 року приблизно о 4 год. ранку до неї прийшла сестра підсудного та повідомила, що співмешканка останнього померла і попросила підійти до будинку. В будинку вже буди працівники міліції, а потерпіла лежала на ліжку без ознак життя. ОСОБА_3 зловживала спиртними напоями, через що у неї з підсудним виникали сварки, вона  також чула як підсудний її лаяв за те, що вона не готує їсти.  

    Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він  знає підсудного по роботі, як свого підлеглого. Вночі 30 травня 2009 року  ОСОБА_2 подзвонив йому та повідомив, що  співмешканка ОСОБА_3  померла. Підсудний також пояснив, що ввечері посварився з  останньою,  так як вона була в стані алкогольного сп’яніння та ображала ОСОБА_2, внаслідок чого підсудний один раз рукою  вдарив її. Від удару остання упала на території подвір’я.  Після цього потерпіла управлялася по господарству, вони разом повечеряли, а вночі підсдуний виявив її мертвою  у ліжку. Йому відомо, що потерпіла зловживала спиртними напоями він особисто розмовляв з нею з цього приводу.

        Свідок ОСОБА_5  в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 її рідна сестра. Потерпіла  приїздила додому, оскільки підсудний її виганяв також вона їй жалілася, що останній її б’є. ОСОБА_3  не зловживала спритними напоями, а іноді вживала спритні напої з підсудним і його матір’ю. 30 травня 2009 року приблизно о  22 год. їй зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 та повідомив, що він побив сестру.  Приблизно о 2 год. ночі він вдруге подзвонив та повідомив, що ОСОБА_3 померла.

        Згідно  протоколу огляду місця події  від 30.05.09р. та фототаблиці до нього була оглянута  територія домоволодіння № 12 в с. М-Ларине по вул. Хуторська. В ході  огляду в кімнаті  на ліжку виявлено труп потерпілої ОСОБА_3  з тілесними ушкодженнями.  ( а.с.4-7).

Відповідно до висновку експерта  № 301 від 20.07.09 року  у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження в області  голови та кінцівок. Смерть ОСОБА_3 наступила в результаті закритої черепний мозкової травми, що супроводжувалася крововиливом під тверду мозкову оболонку. Не виключається можливість утворення вищезгаданої черепно-мозкової травми в результаті падіння потерпілої з висоти власного зросту і удару потилицею об тверду поверхню після спричинення одноразового удару в область обличчя. По ступеню тяжкості черепно-мозкова травма носить ознаки тяжкого тілесного пошкодження,  внаслідок якої

 наступила смерть(а.с.51-53).

        Допитаний в судовому засіданні е ксперт ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив вищевказаний висновок, пояснивши, травма голови  могла утворитися  внаслідок  контакту голови потерпілої з покриттям подвір’я будинку від  одного удару, який описує в поясненнях підсудний.  Ця травма могла утворитися при падінні потерпілої   з висоти власного зросту  і удару потилицею об тверду поверхню. На момент розтину трупа, потерпіла була в стані алкогольного сп’яніння середнього ступеня, а на момент нанесення тілесного ушкодження вона була в тяжкому ступені алкогольного сп’яніння. Після удару вона декілька годин  могла скоювати активні дії.

Відповідно до висновку медичного огляду підсудного від 30.05.09 року на момент затримання  у ОСОБА_2 виявлена гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю (а.с.20-22).

Органами досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як  умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть, однак,  аналізуючи та оцінюючи досліджені докази у сукупності, суд приходе до висновку, що смерть потерпілої ОСОБА_3 наступила не від удару, нанесеного рукою в обличчя, а  внаслідок травми, що супроводжувалася крововиливом під тверду мозкову оболонку, що утворилася від падіння та удару головою об тверду поверхню території подвір’я.

За таких обставин  нанесення удару рукою по обличчю не дає підстав для висновку про те, що умисел підсудного був направлений на спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, у зв’язку  з чим, на думку суду, його дії не можуть кваліфікуватися за ч. 2 ст. 121 КК України.

Оскільки удар в обличчя потерпілій нанесено підсудним без умислу на вбивство та на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, однак при обставинах, коли він міг та повинен був передбачити можливість падіння потерпілої та настання інших шкідливих  наслідків, то його дії повинні кваліфікуватися як вбивство через необережність.

 На підставі викладеного,  суд вважає доведеною вину підсудного у вчинені вбивства  ОСОБА_3  через необережність та  перекваліфіковує  дії підсудного  з ч. 2 ст. 121 КК України  на ч. 1 ст.119 КК України, як  вбивство, вчинене через  необережність.

Обираючи  вид та  міру покарання підсудним суд враховує, що ним скоєно   злочин середньої тяжкості,  в стані алкогольного сп‘яніння, дані про особу підсудного, який    має на утриманні трьох неповнолітніх  дітей, раніше не судимий, має постійне місце роботи, позитивно характеризується  за місцем помешкання та за місцем роботи, а також обставини справи, та  приходе до переконання, що  підсудному необхідно обрати покарання у виді  обмеження волі.

Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, сімейні стосунки потерпілої та підсудного, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання з випробуванням на підставі ст.. 75 КК України з призначенням обов’язків з числа, передбачених ст.. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                                 З А С У Д И В:

    Визнати   винними   ОСОБА_2  у скоєнні злочину, передбаченого  ч . 1 ст. 119  КК України,  та   призначити  покарання у виді обмеження волі строком на чотири роки.

    На підставі ст.. 75 КК України  звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на два роки.

    Відповідно до ст.. 76 КК України покласти на засудженого обов’язки:

-   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-   повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи.

Міру запобіжного заходу засудженому  у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

     На вирок можуть бути  внесені апеляції в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом 15 днів з моменту його оголошення.

                                      Суддя                                                 Л. Царюк