ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2006 р. Справа № 3/163
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Шандалюка М.П. при секретарі судового засідання Садовській Л.О., розглянувши справу
за позовом : товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт»
до відповідача : Рівненська митниця
про скасування податкових повідомлень
Представники сторін:
від позивача : Удовиченко –представник по довіреності
від відповідача : Дем’янюк С.М. –представник по довіреності
З правами і обов’язками, передбаченими статтями 27, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони ознайомлені.
Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не надходило.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про
Скасування податкових повідомлень Рівненської митниці від 15.03.2006 р. за номерами 6,7,8,9,10,11, якими до ТОВ “Мегаліт”, згідно з абз. “в” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, застосовані штрафні санкції з митного збору, ввізного мита та податку на додану вартість в розмірах, вказаних в даних податкових повідомленнях. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорювані податкові повідомлення про застосування штрафних санкцій прийняті контролюючим органом на неузгоджені суми податкових зобов’язань. Позивач зазначає, що постанова господарського суду Рівненської області від 16.03.2006 р. у справі № 2/13, згідно якої ТОВ “Мегаліт” відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування актів Рівненської митниці щодо визначення податкових зобов’язань з митного збору, ввізного мита та податку на додану вартість, не набрала законної сили оскільки оскаржена позивачем в апеляційному порядку.
З підстав, викладених у позовній заяві, позивач вважає, що Рівненська митниця прийняла оспорювані податкові повідомлення на неузгоджені суми податкових зобов’язань, а отже, просить їх скасувати.
Відповідач надав заперечення на позов. Заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що при здійсненні митного оформлення ВДМ від 19.10.2005 р. № 204000001/5/107095 та № 204000001/5/106721 (заповнених у звичайному порядку) на товар “м’ясо домашньої птиці подріблене, солене, морожене без вмісту смакових добавок” позивачем заявлено код товару 0210902900. При цьому позивачем не були враховані рішення Рівненської митниці № КТ-204-091-05 та КТ-204-092-05 від 06.10.2005 р.щодо класифікації даного товару та розміру ввізного мита, що передбачено даною класифікацією товару. За результатами камеральної перевірки, проведеною відповідачем, встановлено додаткові податкові зобов’язання для ТОВ “Мегаліт” по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, які визначені і доведені позивачу податковими повідомленнями Рівненської митниці від 28.10.2005 р. за номерами 7,8,9 та від 02.11.2005 р. за номерами 10,11,12, які були оскаржені в судовому порядку. Постановою господарського суду Рівненської області від 16.03.2006 р. у справі № 2/13, яка набрала законної сили, згідно з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 р., ТОВ “Мегаліт” відмовлено в задоволенні позовних вимог. Посилаючись на норми Закону ТОВ “Мегаліт” відповідач вважає дії Рівненської митниці правомірними, а позовні вимоги необгрунтованими. З підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву та наведених представником відповідача в судовому засіданні, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ТОВ “Мегаліт” за тимчасовою вантажною митною декларацією (з зобов’язанням про надання митної декларації заповненої у звичайному порядку в 30-денний термін) від 20.09.05 р. № 204000001/5/106336 та від 06.09.05 р. № 204000001/5/105956 проведено митне оформлення товару “м’ясо домашньої птиці подріблене, солене, морожене без вмісту смакових добавок”. Зазначений товар був класифікований за кодом 0210902900 згідно з УКТЗЕД й відповідно до Закону України “Про митний тариф України” від 05.04.01 р. № 2371 до нього було застосовано ставку ввізного мита у розмірі 0,5 Євро за кг.
Відповідно до ст.311 Митного кодексу України (далі –МК України) класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів.
Статтею 313 МК України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими для підприємств і громадян.
Відповідно до визначеної компетенції, відділом контролю митної вартості та номенклатури Рівненської митниці винесено класифікаційні рішення про визначення коду вказаного вище товару № КТ-204-091-05 та КТ-204-092-05 від 06.10.2005 р., згідно яких даний товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 0207141000, ставка мита –1,5 Євро за кг.
При здійсненні митного оформлення ВМД від 19.10.05 р. № 204000001/5/107095 та № 204000001/5/106721 (заповнених у звичайному порядку) на товар: “м’ясо домашньої птиці подріблене, солене, морожене без вмісту смакових добавок” позивачем заявлено код товару 0210902900. При цьому позивачем не були враховані Рішення Рівненської митниці № КТ-204-091-05 та КТ-204-092-05 від 06.10.2005 р. щодо класифікації зазначеного товару.
За результатами камеральної перевірки, проведеної Рівненською митницею, виявлено порушення зазначених вище вимог УКТЗЕД, в результаті чого у ТОВ “Мегаліт” встановлено наявність податкового зобов’язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту “в” пункту 4.2.2 ст.4 та п.6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) Рівненська митниця, як контролюючий орган, самостійно визначила суми податкових зобов’язань платника податку та направила ТОВ “Мегаліт” податкові повідомлення про суми та терміни погашення податкових зобов’язань, а саме, від 28.10.05 р. №№ 7,8,9 та від 02.11.05 р. №№ 10,11,12.
Не погодившись з діями митниці ТОВ “Мегаліт” звернулося з позовом до суду про скасування податкових повідомлень Рівненської митниці №№ 7,8,9 від 28.10.05 р. та №№ 10,11,12 від 02.11.05 р.
Постановою господарського суду Рівненської області від 16.03.06 р. по справі № 2/13 ТОВ “Мегаліт” відмовлено в позові до Рівненської митниці про скасування податкових повідомлень №№ 7,8,9 від 28.10.05 р. та №№ 10,11,12 від 02.11.05 р.
Постанова суду залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.06 р..
Відповідно до пп.17.1.4 ст.17 Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті “в” пункту 4.2.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Пунктом 6.1 ст.6 Закону № 2181-ІІІ визначено, що у разі, коли сума податкового зобов’язання розраховується Контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання та штрафних санкцій.
Відповідач, як контролюючий орган, згідно з абз. “в” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.17.1.4 п.17.1 Закону № 2181-ІІІ на донараховані позивачу суми податкових зобов’язань з основних платежів, що доведені ТОВ “Мегаліт” податковими повідомленнями №№ 7,8,9 від 28.10.05 р. та №№ 10,11,12 від 02.11.05 р., застосував штрафні санкції і надіслав податкові повідомлення від 13.03.2006 р. за номерами 6,7,8,9,10,11, а саме:
-№6, про застосування штрафної санкції в сумі 17 грн. з митного збору за митне оформлення товарів;
-№7, про застосування штрафної санкції в сумі 6445,66 грн. З платежу ввізне мито;
-№8, про застосування штрафної санкції в сумі 1289,13 грн. з платежу податок на додану вартість;
-№9, про застосування штрафної санкції в сумі 17 грн. з митного збору за митне оформлення товарів;
-№10, про застосування штрафної санкції в сумі 6137,86 грн. з платежу ввізне мито;
-№11, про застосування штрафної санкції в сумі 1227,57 грн. з платежу податок на додану вартість.
Позивач не оспорює підстав та розміру застосованих штрафних санкцій, лише посилається на те, що до узгодження податкових повідомлень від 28.10.05 р. №№ 7,8,9 та від 02.11.05 р. №№ 10,11,12 в судовому порядку, контролюючий орган не вправі застосувати штрафні санкції на донараховані суми основних платежів та надіслати податкові повідомлення від 15.03.06 р. №№ 6,7,8,9,10,11, з підстав, викладених у позовній заяві.
Однак, доводи позивача є помилковими, оскільки норма п.6.1 ст.6 Закону № 2181-ІІІ визначає, що у разі, коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, то такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначається як сума донарахованого основного платежу так і штрафних санкцій, за їх наявності.
Отже, законодавчо визначено, що застосування штрафних санкцій не ставиться у залежність від узгодження з платником суми донарахованого основного платежу у визначенні Закону №2181-ІІІ.
У даному разі контролюючий орган визначив штрафні санкції не одночасно з основними платежами в податкових повідомленнях №№ 7,8,9 від 28.10.05 р. та №№ 10,11,12 від 02,11,05 р., а окремо, надіславши платнику податкові повідомлення від 15.03.06 р. №№ 6,7,8,9,10,11 про застосування штрафних санкцій, і це не суперечить нормам Закону №2181-ІІІ та не ставиться у залежність від судового рішення у справі №2/13.
Суд також враховує, що контролюючим органом правомірно визначені платнику суми донарахованих основних платежів, згідно повідомлень від 28.10.05 р. №№ 7,8,9 та від 02.11.05 р. №№ 10,11,12, що підтверджується постановою господарського суду Рівненської області від 16.03.2006 р. у справі № 2/13, яка набрала законної сили.
Отже, оспорювані податкові повідомлення відповідають фактичним обставинам справи та нормам законодавства, є правомірними актами контролюючого органу і суд не вбачає підстав для їх скасування.
Позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
В позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних про скасування податкових повідомлень Рівненської митниці від 15.03.2006 р. за номерами 6,7,8,9,10,11, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 КАС України.
Суддя Шандалюк М.П.
Постанова підписана "07" серпня 2006 р.