Справа № 1-200/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 березня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Кишакевич Л. Ю.

секретаря:              Кантурак Н.П.,  

прокурора                               Аверкової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця      та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, судимого:

- 09.06.2009 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 100 годин громадських робіт, покарання не відбув,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 389 КК України,-

встановив:

    ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно, а також  вчинив ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, 20.03.2009 року приблизно о 21.40 год. ОСОБА_2, перебуваючи поблизу торгового центру “Діоніс”, що по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, шляхом обману, під приводом здійснення  дзвінка отримав від раніше знайомого потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон “Соні-Еріксон W660I” вартістю 1046 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора “Лайф” вартістю 25 гривень. Тоді ОСОБА_2, не маючи наміру повернути мобільний телефон потерпілому ОСОБА_3, привласнив його та розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2 шляхом шахрайства заволодів майном потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 1071 гривню.

Також, на початку квітня 2009 року ОСОБА_2, перебуваючи в дворі будинків, що знаходяться позаду ринку по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, шляхом обману, взяв у раніше знайомого йому потерпілого ОСОБА_4 його мобільний телефон  “Нокіа 5610 Експрес Мюзік” вартістю 1289 гривень, який він згідно домовленості повинен був продати, а гроші повернути ОСОБА_4 Проте, ОСОБА_2 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, привласнив даний мобільний телефон та розпорядився ним на власний розсуд.

 Крім того, в кінці травня - на початку червня 2009 року приблизно о 08.00 год.  ОСОБА_2, перебуваючи поблизу торгового центру “Діоніс”, що по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, шляхом обману, під приводом здійснення дзвінка отримав від  раніше знайомого йому потерпілого ОСОБА_5 його мобільний телефон  “Нокіа 6300” вартістю 1115 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора “Київстар” вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 5 гривень. Проте, ОСОБА_2 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, привласнив даний мобільний телефон та розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2 шляхом  шахрайства заволодів майном потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 1145 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.06.2009 року приблизно о 11.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в дворі будинку № 54 по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, шляхом обману,  під приводом здійснення телефонного дзвінка отримав  від знайомого йому потерпілого ОСОБА_6  мобільний телефон “Соні-Еріксон К790І” вартістю 1046 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора “Лайф” вартістю 25 гривень. Проте, ОСОБА_2 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, привласнив даний мобільний телефон та розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2 шляхом шахрайства заволодів майном потерпілого ОСОБА_6  на загальну суму 1071 гривень.

Також, 20.06.2009 року приблизно о 14.00 год. перебуваючи поблизу міні-маркету  “Архіп”, що по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, шляхом обману, під приводом здійснення  дзвінка, ОСОБА_2 отримав  від знайомого йому потерпілого ОСОБА_7 його мобільний телефон  “Нокіа N73” вартістю 1919 гривень  в якому знаходилась сім-карта оператора “Київстар” вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 43 гривні.  Проте, ОСОБА_2 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, привласнив даний мобільний телефон та розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2 шляхом шахрайства заволодів майном потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 1987 гривень.

29.06.2009 року приблизно о 14.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в дворі будинку № 54, по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, шляхом обману, під приводом здійснення  дзвінка,  отримав  від знайомого йому потерпілого ОСОБА_8 його мобільний телефон “Самсунг D820” вартістю 758 гривень. Проте, ОСОБА_2 не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, привласнив даний мобільний телефон та розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_2 шляхом шахрайства заволодів майном потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 758 гривень.

17.07.2009 року приблизно о 19.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи поблизу будинку № 54 по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, шляхом обману, під приводом здійснення дзвінка взяв у раніше знайомого малолітнього потерпілого ОСОБА_9 мобільний телефон “Нокіа 5310” вартістю 1229 гривень та не маючи наміру повернути даний мобільний телефон привласнив його та розпорядився ним на власний розсуд.

 Крім того, 09.06.2009 року ОСОБА_2 був засуджений Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт. З 23.07.2009 року засуджений ОСОБА_2 перебував на обліку в Івано-Франківському МРВ КВІ як засуджений до громадських робіт. Інспекторами кримінально-виконавчої інспекції 23.07.2009 року ОСОБА_1 було роз'яснено умови відбування даного покарання у виді громадських робіт та попереджено його про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання, а також у ОСОБА_1 було відібрано підписку та винесено постанову про дні явки на реєстрацію, відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України. Крім того, інспекторами Івано-Франківського МРВ КВІ засудженому ОСОБА_1 було видано направлення в ЖЕО №1для відбування покарання у виді громадських робіт. Однак, засуджений ОСОБА_2 для відбування покарання у вигляді громадських робіт в ЖЕО №1 не звертався, до відбуванняя покарання у вигляді громадських робіт в ЖЕО №1 не приступив, на реєстрацію в КВІ 03.08.2009 року засуджений ОСОБА_2 також не з'явився, будь-яких поважних причин про невідбуття ним покарання не представив. Таким чином, ОСОБА_2  грубо порушив умови відбування покарання у вигляді громадських робіт та ухилився від відбування цього покарання у вигляді громадських робіт.  

  У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєному визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, підсудний суду показав, що 20.03.2009 року приблизно о 21.40 год. поблизу торгового центру “Діоніс”, що по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, шляхом шахрайства під приводом нібито здійснення дзвінка заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_3 Телефон продав, а гроші витратив на власні потреби. На початку квітня 2009 року у дворі будинків, позаду ринку по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, під приводом нібито допомоги у продажі телефону потерпілого ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном. У кінці травня - на початку червня  2009 року поблизу торгового центру “Діоніс”, що по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, шляхом шахрайства під приводом нібито здійснення  дзвінка заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5, який привласнив, а згодом і продав. 17.06.2009 року приблизно о 11.00 год. у дворі будинку по вул. Хоткевича в м.Івано-Франківську шляхом шахрайства під приводом нібито здійснення дзвінка заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_6, який привласнив, а згодом і продав. 20.06.2009 року приблизно о 14.00 год. поблизу міні-маркету “Архіп”, що по вул.Хоткевича в м. Івано-Франківську під приводом нібито здійснення  дзвінка, отримав  від  потерпілого ОСОБА_7 мобільний телефон “Нокіа”, який привласнив та продав. 29.06.2009 року приблизно о 14.00 год.  у дворі будинку № 54, по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську, під приводом нібито здійснення  дзвінка взяв у потерпілого ОСОБА_8 його мобільний телефон “Самсунг”, який привласнив та продав. 17.07.2009 року приблизно о 19.00 год. поблизу будинку № 54 по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську шляхом шахрайства під приводом нібито здійснення дзвінка отримав від потерпілого ОСОБА_9 мобільний телефон “Нокіа”, який привласнив, а згодом і продав. 09.06.2009 року вироком  Тлумацького районного суду Івано-Франківської області був засуджений  до 100 годин громадських робіт, від відбування яких ухилявся, які не відпрацював,на реєстрацію в КВІ не з'являвся. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних  обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману,  вчинене повторно, та за  ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які обтяжують і пом’якшують його покарання. При призначенні покарання суд враховує те, що ОСОБА_2 раніше судимий, частину злочинів вчинив під час невідбутої частини покарання за попереднім вироком, частину інкримінованих йому злочинів вчинив вже під час розслідування кримінальної справи по інших епізодах, а також те, що він скривався від суду. Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 є рецидив злочинів. Обставинами, які пом’якшують його покарання, є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід обрати в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, та у межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України - у виді обмеження волі.

Відповідно, до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку,  покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як  ст. 70,  так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч.  1 ст. 70 КК за сукупністю  злочинів,  вчинених  до  постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 частину інкримінованих йому злочинів вчинив до постановлення попереднього вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2009 року, за яким він був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт, і які він не взагалі відбув. Тому, покарання йому слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів.

Крім того, ОСОБА_2 іншу частину інкримінованих йому злочинів вчинив після постановлення вищевказаного вироку, але до повного відбуття покарання за цим вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2009 року, за яким він був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт, і які він не взагалі відбув. Тому, остаточне покарання йому слід призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Цивільний позов ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 в частині стягнення матеріальних збитків, завданих злочином, підлягає до повного задоволення, на суму викраденого мобільного телефону - 1277 гривень. Суд також вважає, що потерпілому вчиненим злочином спричинено моральну шкоду: внаслідок заволодіння його мобільним телефоном, потерпілий переніс психологічні страждання з-за втрати звичного нормального способу життя. Тому, враховуючи конкретні  обставини  справи, глибину та характер моральних страждань потерпілого ОСОБА_9, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, позов представника потерпілого в цій частині слід задовольнити повністю, та стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_9 - 1000 гривень моральної шкоди. Цивільний позов ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 в частині стягнення витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката, в сумі 400 гривень - не підлягає задоволенню, оскільки суду не представлено жодних документальних доказів, які би підтверджували такі витрати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 в частині стягнення матеріальних збитків, завданих злочином, підлягає до повного задоволення, на суму викраденого мобільного телефону - 1919 гривень. Суд також вважає, що потерпілому вчиненим злочином спричинено моральну шкоду: внаслідок заволодіння його мобільним телефоном, потерпілий переніс психологічні страждання з-за втрати звичного нормального способу життя. Тому, враховуючи конкретні  обставини  справи, глибину та характер моральних страждань потерпілого ОСОБА_7, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, позов потерпілого в цій частині слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_7 - 1000 гривень моральної шкоди. Позов потерпілого в частині стягнення витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката, в сумі 150 гривень - не підлягає задоволенню, оскільки суду не представлено жодних документальних доказів, чеків, які би підтверджували такі витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 389 КК України  та призначити йому покарання :

•    за ч. 2 ст. 190 КК України - 1  (один)  рік позбавлення волі.

 На підставі ч. 4 ст. 70 КК  України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, а саме злочинів, вчинених до постановлення попереднього вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2009 року та злочину, вчиненого за попереднім вироком суду Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2009 року, призначити ОСОБА_1 покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

•   за ч. 2 ст. 190 КК України - 1 (один)  рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

•   за ч. 2 ст. 389 КК України - 1 (один) рік обмеженння волі.

На підставі ст. 70 КК  України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів вчинених після постановлення вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від  09.06.2009 року - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до призначеного покарання, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків  – 1 (один)  рік 6 (шість) місяців 10 (десять) днів позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.  

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту. Взяти  ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 22.03.2010 року.  

Ц ивільний позов ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити частково. Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_9 з засудженого ОСОБА_1 - 1277 гривень матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди.

 Ц ивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити частково. Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_7 з засудженого ОСОБА_1- 1919 гривень матеріальної шкоди та  1000 гривень моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

    Суддя:                                  Кишакевич Л. Ю.