АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -796-2010 Головуючий по 1-й інстанції:
Халявка В.І.
Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Дряниці Ю.В.
Суддів Прядкіної О.В., Чернова С.І.
При секретарі Лимар О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області
на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2010р.
по справі за позовом ОСОБА_4 до Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшодування моральної шкоди
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2009р. ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом. Вказувала, що рішенням апеляційного суду Полтавської області 27 серпня 2009р. поновлена на роботі на посаді директора Горошинського будинку культури. Однак фактично на цій посаді поновлена не була, неодноразово приходила до Горошинської сільської ради, однак сільського голову застати на роботі не могла.В письмовій заяві від 15 жовтня 2009р. просила виконати рішення суду.
Однак в цей день отримала листа, з якого дізналася про своє звільнення з роботи за прогули з 16 вересня 2009р.
-2-
Вважає звільнення незаконним, так як її на роботі не поновили, ключів від будинку культури та матеріальні цінності по акту не передали, а тому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Горошинського сільського голови про її звільнення, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати спричинену їй моральну шкоду, яку оцінила в 10 000грн. та витрати на правову допомогу.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2010р. позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Розпорядження Горошинського сільського голови №18 від 12 жовтня 2009р. про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Горошинського будинку культури по п.4 ст.40 КЗпП України за прогули визнано незаконним.
Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора Горошинського будинку культури Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області з 12 жовтня 2009р.
Стягнуто з Горошинської сільської ради Семенівського району на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 635,85грн. та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням та 1000 грн. витрат по оплаті юридичної допомоги, на користь держави судовий збір та ІТЗ.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_4 та стягнення заробітку за один місяць у розмірі 211,95 грн. допущено до негайного виконання.
Рішення суду оскаржено представником Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області , який в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав :
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено районним судом, рішенням колегії суддів апеляційного суду Полтавської області 27 серпня 2009р. ОСОБА_4 поновлена на роботі на посаді директора Горошинського будинку культури.
-3-
10 вересня 2009р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду, яке закінчене 25 вересня 2009р. у зв»язку з поновленням ОСОБА_4 на роботі.
Розпорядженням Горошинського сільського голови від 16 вересня 2009р. позивач була поновлена на роботі. Однак до роботи не приступила.
Суд першої інстанції, поновивши ОСОБА_4 на роботі, прийшов до висновку про те, що вона фактично не була поновлена на роботі, а тому немає підстав звинувачувати її в невиході на роботу та небажання приступити до роботи.
Між тим з таким висновком районного суду погодитись не можна.
ОСОБА_4 без поважних причин була відсутня при складанні акту державного виконався про поновлення її на роботі 17 вересня 2009р., не надано нею жодного підтвердження виходу на роботу і в інші дні - протягом з 18 вересня по 11 жовтня 2009р., як не надано і доказів того, що вона неодноразово зверталась до Горошинського сільського голови протягом цього періоду та їй перешкоджали у виконанні покладених на неї обов»язків. Після закінчення виконавчого провадження вона з відповідними заявами про невиконання рішення суду не зверталась .
Натомість відповідачем надані акти за період з 16 вересня по12 жовтня 2009р. про відсутність ОСОБА_4 на роботі ( а.с.38-57), які позивачем не спростовані.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що з боку ОСОБА_4 були допущені прогули з 16 вересня по12 жовтня 2009р. і її звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України було вірним.
Проте, видавши 12 жовтня 2009р. розпорядження № 18, Горошинський сільський голова не взяв до уваги, що з цієї дати ОСОБА_4 знаходилась на амбулаторному лікуванні ( а.с.36), що підтверджується випискою з її історії хвороби.
Згідно ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника
або уповноваженого ним органу в період його тимчасової
непрацездатності.
За таких обставин за наявності допущеного ОСОБА_4 прогулу, її звільнення здійснено з порушенням ч.3 ст.40 КЗпП України, у зв»язку з чим вона підлягає поновленню на роботі.
-4-
Однак рішення місцевого суду підлягає зміні у зв»язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи через невірне обґрунтування підстав поновлення на роботі.
Керуючись ст. 303, 304, 309ч.1п.3-4 , 313, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області задовольнити частково.
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2010р. змінити у зв»язку з невірним обґрунтування підстав поновлення на роботі.
Вважати звільнення ОСОБА_4 Горошинською сільською радою Семенівського району Полтавської області з 12 жовтня 2009р. таким , що здійснене з порушенням ч.3 ст.40 КЗпП України.
Зменшити розмір морального відшкодування з 500 грн. до 100 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
С У Д Д І